Байструк-Глодан Л.З., к.с.-г.н., с.н.с., завідувач лабораторії
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН
с. Оброшино, Львівська обл., Україна
ОЦІНКА СОРТОЗРАЗКІВ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ за біологічними та господарсько-цінними показниками як вихідного матеріалу для селекції
Однією з кращих бобових культур в польових сівозмінах Передкарпаття є конюшина лучна (Trifolium pratense L.). За вмістом протеїну вона значно перевищує інші культури і є найкращою сировиною для виготовлення високобілкових кормів. Конюшина лучна позитивно і багатосторонньо впливає на ґрунт та його макро- і мікробіоту, її вважають комплексним агроекологічним резервом, що сприяє підвищенню врожайності всіх сільськогосподарських культур [1, 3].
Основою будь-якого селекційного процесу є наявність вихідного матеріалу з широкою генотиповою мінливістю за основними господарсько-цінними ознаками. У зв’язку з цим мобілізація генетичного різноманіття вихідних форм – перший і дуже важливий етап на шляху створення сортів [2].
Польові дослідження проводили на експериментальній базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН впродовж 2011 – 2014 рр.
У дослідженнях у колекційному розсаднику використовували 36 сортозразків конюшини лучної.
Селекційний матеріал оцінювали за продуктивністю, кормовою цінністю, зимостійкістю, швидкістю відростання травостою весною, після укосів. Спостереження та обліки виконували згідно з методиками [4, 5, 6, 7,8].
По закінченню перезимівлі, в посівах конюшини лучної спостерігалася густота в межах 104-120 рослин/м2.
Відростання весною рослин конюшини лучної в межах 12.03 – 15.03.
Добовий приріст конюшини лучної складав у першому укосі при сінокісному використанні 0,41 – 1,19 см.
За ознакою довжини вегетаційного періоду від початку відростання до укісної стиглості колекційні зразки конюшини лучної розподілено на три групи стиглості: ранньостиглі (період вегетації 60 - 67 діб) - 12 зразків, середньостиглі (67 – 74 діб) - 14 зразків, пізньостиглі (74 – 81 діб) - 10 зразків.
В результаті вивчення колекційних зразків за комплексом господарсько-цінних ознак виділено джерела та донори конюшини лучної:
- за зимостійкістю - 6 зразків (Передкарпатська 6, №2289, №2284, №2253, №2243, № 2232);
- за швидкістю відростання після скошування - 2 зразки (№ 643, №969);
- за рівномірним ритмом формування зеленої маси -3 зразки (Передкарпатська 6, № 2253, Дикоросла № 159).
У наших дослідженнях високою зимостійкістю характеризувалися сорти, в склад популяцій яких входили в основному рослини озимого і озимо-ярого типів. Вони належали до 6-го і 7-го морфологічних типів. Сорти, які складалися з рослин ярого типу, характеризувалися слабкою зимостійкістю.
Отримані результати розрахунків адаптивності сортів конюшини лучної в умовах Передкарпаття показали, що найбільшою реакцією на умови вирощування (коефіцієнт пластичності більше одиниці) характеризуються 10 сортозразків. Висока адаптивна здатність впродовж трьох років за насіневою продуктивністю виявилась у сортозразків конюшини лучної різного еколого-географічного походження (с. Передкарпатська 6, с. Колубара, № 193 (с.Трускавчанка), № 2284), в яких поєднюється пластичність зі стабільністю.
Список використаних джерел
1. Бабич, А. О. Кормові і лікарські рослини в XX - XXI століттях [Текст] / А. О. Бабич. – К. : Аграрна наука, 1996. – 822 с.
2. Вавилов, Н. И. Селекция как наука. Т.1. [Текст] / Н. И. Вавилов // Теоретические основы селекции растений / за ред. Н. И. Вавилова. – М. ; Л. : Сельхозгиз, 1935. – Т. 1 : Общая селекция растений. – С. 1 – 16.
3. Культурная флора: многолетние бобовые травы [Текст] / под ред. Н. А. Мухиной и А. К. Станкевич– М. : Колос, 1993. – 335 с. 90
4. Методика селекции многолетних трав / ВНИИ кормов имени В. Р. Вильямса ; [А. М. Константинова и др.]. – М. : [б. и.], 1969. – С. 110.
5. Методические указания по изучению мировой коллекции многолетних кормовых трав [Текст] / [П. А. Лубенец и др.]. – М. : [б. и.], 1971. – 24 с.
6. Методические указания по селекции многолетних трав [Текст] / [П. А. Вощинин и др.]. - М : [б. и.], 1978. – 130 с.
7. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин [Текст] / за ред. А. О. Бабича. – [вид. друге, допов.] – К. : Аграрна наука, 1998. – 80 с.
8. Методика проведення експертизи сортів на відмітність, однорідність та стабільність (ВОС) (кормові культури). К. : [б. в], 2001. – С. 5-8.
|