Гаврилянчик Р.Ю., к.с.-г.н., доцент, перший проректор
з науково-інноваційної та міжнародної діяльності
Подільський державний аграрно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський, Україна
ТАТАРСЬКА ГРЕЧКА: ПЕРСПЕКТИВИ ВВЕДЕННЯ В КУЛЬТУРУ В УКРАЇНІ
У світі спостерігається тенденція та значний інтерес вчених до виявлення та використання позитивних властивостей мало поширених культур для оздоровлення організму людини. Однією з таких рослин є татарська гречка. До теперішнього часу в Україні вона вважалась бур’яном, водночас в країнах Південно-східної Азії ще 4 тисячоліття тому успішно використовувалась для виготовлення харчових та лікувальних продуктів, зокрема, народами Юе та Бу, що населяли провінцію Юннань в Китаї [1].
У Науково-дослідному інституті круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського державного аграрно-технічного університету існує колекція світового генофонду гречки виду Fagopyrum tataricum, кількість зразків якої складає близько 100 номерів різного географічного походження. У 1999-2002 роках А.Нікітчуком під керівництвом О.Алексеєвої було проведено детальне вивчення цього виду гречки за рядом показників. Було виділено чотири перспективних зразки гречки татарської для продовження селекційної роботи. З 2006 року розпочато роботу по введенню в культуру гречки татарської в умовах західного Лісостепу України.
Татарська гречка – багате джерело біологічно активних речовин – флавоноїдів, особливо рутину (вітаміну Р), якого немає в зерні інших зернових культур. Дуже важливим є те, що татарська гречка може використовуватися для лікування цукрового діабету. При цьому можна використовувати як екстракти, так і борошно з татарської гречки. Китайськими вченими встановлено, що при вживанні борошна та екстрактів з татарської гречки в вище згаданих дозах виліковування хворих на цукровий діабет першого типу (не інсулінозалежна форма) складало більше 75%. Потрібно відзначити, що данні препарати не мають негативного побічного впливу на організм хворих, не змінюють показники складу крові, не сприяють виникненню змін у внутрішніх органах та зниженню репродуктивної функції, тобто вони не токсичні. Позитивну дію на організм (зниження рівня глюкози та ліпідів в крові) було доведено також на тваринах (пацюках та мишах) при застосуванні аллоксану [2, 3].
Татарська гречка містить багато пікратів, що мають жарознижуючу дію, а також сприяють лікуванню хвороб шлунку відповідно до традиційної Китайської медицини.
У ряді країн Південно-східної Азії листки і пагони татарської гречки використовуються, як овоч. Вони присмажуються із сіллю, застосовуються для приготуванні супів, салатів, маринадів, а в сухому вигляді – як приправа для м'ясних страв. Татарська гречка також ферментується для готування місцевого пива, що називається чанг чи печуві [4].
У Китаї виробництво продуктів з татарської гречки досягло значних успіхів. За даними Wei Y.-M. [5] тести на тваринах і клінічні спостереження в госпіталі Бенджинь-Тон-Рен показали, що борошно з татарської гречки володіє значним позитивним ефектом при лікуванні цукрового діабету, склерозу судин головного мозку, серцево-судинних захворювань і гіпертонічної хвороби. Вона також володіє функцією посилення роботи шлунку, перетравлювання їжі, підвищення імунітету тіла до хвороб, а також зменшує схильність до онкологічних захворювань. У Китаї отриманий ряд харчових продуктів з татарської гречки, наприклад, комплексне борошно, гранульоване борошно, макарони, спагеті, лікер, джем, а також розробляється серія косметичних засобів. Борошно з татарської гречки є гарною цілющою їжею для людей, що постраждали від радіації [6].
Татарську гречку доцільно використовувати в харчових продуктах, застосовувати її для оздоровлення населення. Це особливо актуально зараз, коли в світі спостерігається несприятлива екологічна обстановка, зумовлена забрудненням природного середовища різними токсичними сполуками та радіонуклідами. Дуже важливим є те, що ця культура вирощується на основі екологічно чистої технології без застосування гербіцидів та отрутохімікатів.
В Україні цей вид гречки поки що не поширений в культурі, вважається за бур’ян, який засмічує посіви ярих культур. Водночас, в гірських районах Китаю, Індії, Непалу, Пакистану, де зустрічаються крупноплідні форми, рослини цього виду вирощуються в культурі [7]. В колекції світового генофонду гречки виду Fagopyrum tataricum Gaertn існує ряд номерів, які походять з Китаю та відносяться до окультуреного типу. Через велику потребу в продуктах, які мають оздоровчий ефект на організм людини, цей вид гречки необхідно вводити в культуру, що передбачає створення вітчизняних сортів. Для виявлення позитивних особливостей цих мало поширених видів гречки їх було порівняно зі звичайною гречкою Fagopyrum esculentum Mill.
Важливими показниками, які характеризують продуктивність рослин досліджуваних видів є кількість виповнених зерен та маса зерна з рослини. Найбільшу кількість виповнених зерен на рослині формує зразок виду Fagopyrum tataricum – 196,9 шт. Цей вид гречки також дав найбільшу масу зерна з однієї рослини – 3,56 г. Звичайна гречка виявилася менш продуктивною, утворивши 93,95 шт. виповнених зерен на одній рослині, які мали масу 2,61 г.
Варіабельність окремих ознак представлених видів гречки, таких як висота рослин, висота прикріплення першого суцвіття, довжина зони гілкування, кількість вузлів в зоні гілкування та у зоні плодоутворення, в основному середня (10-20%). Мінливість інших ознак є значною, коефіцієнт варіації був більше 20%.
Основним критерієм для виділення перспективних номерів була їх продуктивність. За цією ознакою виділено чотири зразка татарської гречки, які за своєю продуктивністю не тільки переважали інші зразки цього виду гречки, але й перевищували звичайну гречку F. esculentum. Це зразки К-1208, К-1167, К-1552 і К-1192, яким було присвоєно назви: Перемога, Калина, Руслана і Ліра, відповідно.
Представлені зразки татарської гречки перевищували звичайну гречку за продуктивністю на 16-90 г/м2, що свідчить про потенційні можливості цих номерів в отриманні високих врожаїв зерна.
Колекційний номер К-1208 походженням з Китаю, відноситься до бугорчатої різновидності. Плоди коричневі видовжені, увігнуті посередині граней. Забарвлення стебла темно-зелене з антоціаном, забарвлення листя темно-зелене, сім’ядолі темно-зелені з середнім проявом антоціанового забарвлення. Він має підвищену стійкість до хвороб та несприятливих факторів зовнішнього середовища, низьку плівчастість насіння.
Колекційний зразок К-1167 Калина теж походить з Китаю, відноситься до округлої різновидності. Плоди округлі сірого кольору з випуклими ребрами. Стебло зелене без прояву антоціанового забарвлення, слабко ребристе, ламке. Забарвлення листя – зелене. Листки сильно хвилясті, сильно опушені. Сім’ядолі зелені з середнім проявом антоціану. Цей колекційний номер володіє підвищеною зерновою продуктивністю, має низьку плівчастість насіння, він пластичний, має стабільну продуктивність за роки досліджень. Серед інших досліджуваних зразків проявив найбільшу стійкість до осипання плодів.
Колекційний зразок К-1552 Руслана походженням з Китаю, відноситься до бугорчатої різновидності. Плоди видовжені світло-коричневого забарвлення з сіруватим відтінком. Стебло світло-зеленого кольору з антоціаном, слабко ребристе, гнучке. Забарвлення листя – зелене, сім’ядолі зелені з слабким антоціаном. Має добру дружність достигання насіння.
Зразок колекції світового генофонду К-1192 Ліра походженням з Німеччини, відноситься до бугорчатої різновидності. Плоди видовжені, світло-коричневі. Стебла зеленого кольору з проявом антоціану в кінці вегетації. Забарвлення листя зелене, сім’ядолі зелені з слабким проявом антоціану. У рослин цього номера спостерігається висока озерненість суцвіть. Він має підвищену стійкість до екстремальних умов зовнішнього середовища.
Із зазначеними вище зразками з колекції світового генофонду проводиться подальша робота по введенню гречки татарської в культуру.
Список використаних джерел
- Li Qinyuan, Yang Manxia. Preliminary Investigation on Buckwheat Origin in Yunnan, China // Proceedings of the 5th International Symposium on Buckwheat 20-26 August 1992. – Taiguan (Chine): Agricultural publishing house. – 1992. – P. 44-48.
- C. J. Lu et al., 1992, Clinical Application and Therapeutic Effect of Composite Tartary Buckwheat Flour on Hyperglycemia and Hyperlipidemia, Proceedings of the 5th International Symposium on Buckwheat. 458-464, Taiyuan, Agriculture Publishing House, Beijing.
- Lin Rufa, Wang Rui, Zhou Yunning, 2000, Toxicological Safety of Extract of Tartary Buckwheat Flour on Hyperglikemia, Acta Agricultural Boreali-Sinica.
- Аrora, R. Buckwheat genetic resources in the Himalayas. Their diversity, conservation and use [Текст] / Р.Арора, В.Банійя, Б.Джоші // VI International Symposium оn Buckwheat. -Nagano (Japan). – 1995. – P. 39–45.
- Wei, Y.-M. Buckwheat production in China [Текст] / Ю.-М.Вей // VI International Symposium оп Buckwheat. – Nagano (Japan). – 1995. – P. 7–10.
- Gang, Zh. Studies on chromosomes doubling of tartary buckwheat [Текст] / Ж.Ганг, К.Шіфенг // VI International Symposium оn Buckwheat. – Nagano (Japan). – 1995. – P. 313-323.
- Коваленко, В.И., Шумный В.К. Эволюция видов и их систем размножения в роде Fagopyrum Mill [Текст] / В.И.Коваленко, В.К. Шумный // Генетика цветка и проблема совместимости у гречихи. – М.: Наука, 1988. – с. 5-20.
- Бочкарёва, Л.П. Анализ структуры растения гречихи [Текст] : методические рекомендации. – Черновцы, 1994. – 45 с.
|
