Архів / Archive

Добрянська Н.А., молодший науковий співробітник

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

с. Оброшино, Львівська обл., Україна

ВПЛИВ БІОПРЕПАРАТІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТИМОФІЇВКИ ЛУЧНОЇ

Серед чинників, що впливають на конкурентоспроможність виробництва тваринницької продукції, провідна роль належить кормам. Створення стабільної кормової бази для тваринництва з часом не втрачає своєї гостроти й неможливе без високоенергетичних і протеїнових кормів, якими є багаторічні бобові та злакові трави як природних, так і сіяних луків. Інтенсифікація  тваринництва в західному регіоні України неможлива без поліпшення і підвищення продуктивності природних кормових угідь та збільшення врожаїв бобово-злакових травосумішок у польовому травосіянні. Одним із головних компонентів травосумішок при поліпшенні лук і створенні довголітніх культурних пасовищ на заході України є тимофіївка лучна. Ця трава протягом декількох століть була і є основним злаковим компонентом бобово-злакових травосумішок у польовому травосіянні.

Тимофіївка лучна (Phleum pratense L.) відзначається високими кормовими якостями укісної маси. За хімічним складом сіно (за даними І.С.Попова) має 7,2 % протеїну, 5,9 % білка, 2,2 % жиру і 27,5 % клітковини. 100 кг трави за поживністю дорівнюють 21 кг кормових одиниць і містять 0,9 кг перетравного протеїну. На 100 кг сіна припадає біля 49 кормових одиниць. Своєчасно зібране сіно тимофіївки багате на каротин і вітамін С [1, 3].

 Дана культура є чудовим пасовищним і сінокісним злаком, який йде на корм великій рогатій худобі, козам, вівцям, коням. Більш високі врожаї відзначаються в травосумішах із бобовими рослинами, зокрема з конюшиною лучною або червоною. Цей вид використовують на випас, зелену підгодівлю, силос, сіно, трав'яну муку. Можливе застосування для закріплення еродованих ґрунтів, як попередника перед висадкою коренеплодів, зернових культур. З 1 га збір сіна становить до 130 ц.

Для суттєвого збільшення і стабілізації виробництва насіння тимофіївки лучної найбільш ефективним є  використання високоврожайних сортів та розробка економічно вигідних і екологічно безпечних технологій їх вирощування, адаптованих до умов регіону. Останнім часом значну увагу приділяють на нові методи ведення сільського господарства, які передбачають широке впровадження біологічних препаратів. Використання біопрепаратів є запорукою одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур при найменших енерговитратах та високій екологічній безпеці, дозволяє зменшити норму внесення мінеральних добрив на 25-55 % та замінює 10-20 кг азоту [5].

Тому, виникла потреба розробки новітніх технологій, які відрізняються від попередніх вищим ступенем насичення біологічних методів підвищення родючості ґрунтів, широким діапазоном доз і співвідношень основних елементів живлення у системі удобрення.

Основне завдання цієї технології – створення сприятливих умов для розмноження в ґрунті мікроорганізмів, що сприяють природному відновленню родючості ґрунту, і забезпечуватимуть екологічно чисту сільськогосподарську продукцію, виключаючи забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами.

Польові досліди закладали на експериментальній базі ІСГКР НААН (зона Передкарпаття) в 2011 р. весняним строком сівби під покрив вівса на зелений корм із зниженою на 30 % нормою висіву на дерново-підзолистих, поверхнево оглеєних ґрунтах. Грунт характеризується такими агрохімічними показниками орного шару: вміст гумусу 1,8 % (за Тюріним), рН сольової витяжки – 5,0, лужногідролізованого азоту 113 мг/кг ґрунту (за Конфільдом), рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) – відповідно 74 і 78 мг/кг ґрунту. Врожай покривної культури склав 25,5-28,5 т/га. Закладку дослідів проводили відповідно до методики польового досліду [2, 4].  Облікова площа – 20 м². Повторність чотириразова. Норма висіву насіння тимофіївки лучної – 10 кг/га, що еквівалентне 24 млн. шт. насінин. Агротехніка вирощування культури – загальноприйнята в зоні. Вивчали три способи застосування біодобрив. Перший спосіб полягав у бактеризації насіння препаратом діазофіт (0,15 г), другий – у обприскуванні посівів розчином препарату гумісол, яке проводили у фазу виходу в трубку тимофіївки лучної; третій – комплексне застосовування розчину препаратів шляхом обробки насіння та одноразового обприскування посіву. Достовірні прибавки урожайності було одержано за усіх способів застосування бактеріальних та мінеральних добрив.  

Дослідження проводили з сортом тимофіївки лучної Підгірянка за такою схемою: 1). Контроль (без добрив); 2). Гумісол; 3). Гумісол + діазофіт; 4). N₄₅Р₆₀К₆₀; 5). N₄₅Р₆₀К₆₀ + гумісол; 6). N₄₅Р₆₀К₆₀ + гумісол + діазофіт; 7). N₃₀Р₃₀К₃₀; 8). N₃₀Р₃₀К₃₀ + гумісол; 9). .N₃₀Р₃₀К₃₀ + гумісол+діазофіт. Сорт створений методом родинно-групового добору високопродуктивних рослин із сорту Ленінградська 204 при вільному перезапиленні із сортом Люлінецька 1 і з 2003 р. занесений до Державного реєстру сортів придатних для поширення в Україні.

Результати досліджень свідчать, що в середньому за три роки користування, мінеральні і бактеріальні добрива сприяють підвищенню врожаю. Особливо виділяються варіанти № 3, № 6 і № 9, які забезпечили найвищий врожай зеленої маси відповідно 38,3, 40,9 і 39,6 т/га, що вище від контролю на 77, 89, і 83 % або на 16,7, 19,3 і 18,0 т/га (при НІР₀₅ 0,80 – 1,9 т/га). Ті ж варіанти забезпечили і найвищий врожай сухої речовини відповідно 11,9, 13,4 і 12,8 т/га, перевищивши контроль на 7,9, 9,3 і 8,8 т/га (при НІР₀₅ 0,44 – 0,60 т/га) або на 191, 226 і 214 %. За врожаєм насіння всі досліджувані варіанти перевищили контроль на 0,09-0,22 т/га. Найвищий врожай насіння тимофіївки лучної сорту Підгірянка забезпечили ділянки з внесенням мінеральних і бактеріальних добрив - N₄₅Р₆₀К₆₀ + гумісол + діазофіт (№ 6) та N₃₀Р₃₀К₃₀ + гумісол + діазофіт (№ 9). На цих ділянках одержано насіння відповідно по 0,36 та 0,34 т/га, що вище від контролю на 164 та 150 % або на 0,22 та 0,20 т/га. Найменша істотна різниця (НІР₀₅) дорівнює тут 0,01-0,04 т/га, тобто надвишки врожаю насіння перевищили НІР у 22-35 разів, що свідчить про достовірність цих прибавок на вище вказаних варіантах удобрення. Заслуговують на увагу і варіанти № 3 (гумісол+діазофіт), № 5 (N₄₅Р₆₀К₆₀+ гумісол) і № 8 (N₃₀Р₃₀К₃₀ + гумісол), забезпечивши приріст врожаю насіння відповідно 112, 102 і 99 %.

Виходячи з цього, біопрепарати і регулятори росту можуть бути одним із елементів технології вирощування тимофіївки лучної в зоні Передкарпаття України, який сприятиме підвищенню врожайності сорту, одержанню екологічно чистої продукції та зниженню хімічного навантаження на навколишнє середовище.

Список використаних джерел

1. Бабич, А. О. Кормові і лікарські рослини в ХХ–ХХІ століттях [Текст] / А. О. Бабич. -К.: Аграрна наука. - 1996. - 822 с.

2. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) [Текст] / Б. А. Доспехов. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – М.: Колос, 1979. – 416 с.

3. Елсуков, М. П. Тимофеевка луговая [Текст] / М. П. Елсуков. – М.: Изд-во с.-х.лит. - 1949. - 175 с.

4. Методические указания по проведению исследований в семе­новодстве [Текст] / ВНИИ кормов имени В. Р. Вильямса. – М.: [б. и.], 1986. – 134 с.

5. Рекомендації по ефективному застосуванню біопрепаратів азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій в сучасному ресурсозберігаючому землеробстві [Текст] / Патика В. Ф., Толкачев М. З. [та ін.]. – К.: Урожай, 1977. – 20 с.