Архів / Archive

Яковишина Т.Ф., к.с.-г.н, доцент, Крячек Ю.Г., студент

ДВНЗ “Придніпровська державна академія будівництва та архітектури”

м. Дніпропетровськ, Україна

ЕКОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЩОДО ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ РУХОМИМИ ФОРМАМИ СВИНЦЮ

Оцінити ступінь небезпеки розповсюдження в навколишньому природному середовищі будь-якого токсиканту можна за допомогою районування, тобто визначення на конкретно взятій території ділянок з його допустимим або недопустимим вмістом. Нормування забруднення ґрунтів важкими металами, як правило, здійснюють за допомогою ГДК або фонових концентрацій відносно їх валового вмісту, що, на жаль, не дає можливості в достатній мірі оцінити ступінь гостроти екологічної ситуації та їх небезпеки для здоров’я людини, бо не відображає доступність цих токсикантів для рослин, особливо у високо буферних ґрунтах, а також включення в трофічні ланцюги. Тому мета роботи полягала в екологічному районуванні територій щодо забруднення ґрунтів рухомими формами важких металів, що й біло здійснено на прикладі Дніпропетровської області відносно свинцю, адже останній є протоплазматичною отрутою, належить до елементів першого класу небезпеки і призводить в організмі людини до новоутворень та хвороб нервової системи.

На території області розповсюджені наступні ґрунти: на півночі (Царичанський, Магдалинівський, Юр’ївський, північні частини П’ятихатського, Верхньодніпровського, Петриківського, Новомосковського, Павлоградського, Петропавлівського і Межівського районів) – чорноземи звичайні потужні й середньопотужні малогумусні важкосуглинкового й легкосуглинкового механічного складу; в центрі (Криничанський, Дніпропетровський, Синельниківський, Васильківський, Покровський, південні частини П’ятихатського, Верхньодніпровського, Петриківського, Новомосковського, Павлоградського, Петропавлівського і Межівського  та північні частини Криворізького, Софіївського і Солонянського районів) – чорноземи звичайні малогумусні середньопотужні повнопрофільні різного ступеня еродованості; на півдні (Широківський, Апостольсткий, Томаковський, Нікопольський та південні частини Криворізького, Софіївського і Солонянського районів) – чорноземи південні.

Неоднорідність ґрунтового покриву на території області відбивається на фоновому вмісті Pb, а саме в чорноземах звичайних в середньому 18,0 мг/кг при межах коливань 16,0-22,0 мг/кг, а в чорноземах південних 11,0 та 10,0-15,0 мг/кг відповідно [1]. З урахуванням наявності техногенних геохімічних аномалій концентрація Pb варіює від 13,0 до 50,0 мг/кг при середньому вмісті 22,3 мг/кг [2], отже в деяких випадках спостерігається перевищення ГДК. Також на території області існують так звані “hot spots”, котрі розташовані на територіях крупних промислових агломерацій, вміст Pb в яких перевищує ГДК більш ніж в 5 разів, отже відповідає сильному рівню забруднення.

Таблиця 1

Вміст рухомих форм Pb в ґрунтах Дніпропетровської області

Рухомість Pb в ґрунтах обмежується їх буферною здатністю, що відбивається через вміст фізичної глини, полуторних оксидів, гумусу, карбонатів та реакцію ґрунтового середовища. Найменший вміст рухомого Pb спостерігався в ґрунтах Павлоградського району – 5,7 мг/кг, а найбільший Томаківського й Покровського – 8,3 мг/кг [3]. Статистичні показники характеристики вмісту рухомих форм Pb свідчать про несиметричне, але згладжене розподілення відносно середнього (табл. 1).

Нормування забруднення ґрунтів рухомими формами Pb досить проблематично адже не існує єдиного визначення їх ГДК, так згідно з джерелом [4] цей норматив становить 6,0 мг/кг, а В.П.Патика та О.Г.Тараріко (2002) в своїх роботах приводять інше значення – 2,0 мг/кг. Отже рівень забруднення ґрунтів Дніпропетровської області рухомим Pb в першому випадку буде становити до 1,4 ГДК при наявності незабруднених районів (Дніпропетровський та Павлоградський), а в другому – в межах 2,85-4,15 ГДК. Тому при районуванні території області щодо забруднення ґрунтів рухомими формами Pb за основу біла взята методика [5], що базується на допущенні задовільної екологічної ситуації при середньому антропогенному навантаженні для конкретних природно-соціо-економічних умов.

Рис. 1. Екологічна ситуація щодо забруднення ґрунтів

Дніпропетровської області рухомими формами Pb

Примітка:  - сприятлива;  - допустима;  - задовільна  - напружена.

В результаті екологічного районування території Дніпропетровської області встановлено, що в 7 районах склалася сприятлива, 2 – допустима, 2 – задовільна, 10 – напружена ситуація щодо забруднення ґрунту рухомими формами Pb (рис. 1), що пояснюється розвитком промисловості в зазначених районах.

Підсумовуючи вище викладене слід зазначити, що метод екологічного районування дав змогу адекватно оцінити ступінь гостроти забруднення ґрунтів Дніпропетровської області рухомими формами Pb. Встановлено, що в найбільшій мірі чорноземи звичайні забруднено в 4 районах, а чорноземи південні – 5 районах.

Список використаних джерел

1. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України [Текст] / Під ред. А.І.Фатєєва, Я.В.Пащенко. – Харків: “Друкарня № 13”. – 2003. – 117 с.

2. Вашкулат, Н.П. Установление уровней содержания тяжелых металлов в почвах Украины [Текст] / Н.П.Вашкулат, В.И.Пальгов, Д.Р.Спектор, В.П.Дудник // Довкілля і здоров’я. – 2002. - № 2. – С. 44-46.

3. Крамарьов, С.М. Детоксикація забруднених важкими металами чорноземів звичайних Північного Степу України [Текст] / С.М.Крамарьов, С.В.Краснєнков, Т.Ф.Яковишина, С.І.Жученко // Агроекологічний журнал. – 2008. - № 2. – С. 130-133.

4. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами [Текст] . – М.: Минздрав СССР, 1987. – 25 с.

5. Двинских, С.А. Социально-экологическое районирование, как метод оценки острых экологических проблем территории [Текст] / С.А.Двинских, Т.В.Зуева, Е.С.Зеленина // Ползуновский вестник. – 2011. – № 4-2. – С. 15-19.