Архів / Archive

Красовський В.В., к.б.н., с.н.с., директор

Черняк Т.В., завідувач сектору

Хорольський ботанічний сад

м. Хорол, Полтавська обл., Україна

САД СУБТРОПІЧНИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ХОРОЛЬСЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ЯК НАВЧАЛЬНА БАЗА ДЛЯ СТУДЕНТІВ-БІОЛОГІВ

Питання збереження та збагачення генофонду рослин є дуже актуальним, звідси очевидна необхідність збільшення кількості об’єктів природно-заповідного фонду України, бо лише за таких умов ми зможемо наблизитись до Європейського рівня заповідності територій, тобто заповідати не менше десяти відсотків загальної площі держави. Хорольський ботанічний сад – новостворена науково-дослідна природоохоронна установа загальнодержавного значення, що підпорядкована Міністерству екології та природних ресурсів України і одним з основних напрямків наукових досліджень його є інтродукція субтропічних плодових культур у лісостеповій зоні України. Реалізуючи Проект організації території ботанічного саду, а саме стратегію розвитку на 10 років, наразі, на площі 0,26 га облаштовано наукову зону та висаджено з метою подальших усебічних інтродукційних досліджень такі субтропічні види плодових культур як зизифус справжній (Zizyphus jujuba Mill.) з родини Жостерові (Rhamnaceae R. Br.), хурма віргінська (Diospyros virginiana L.) з родини Ебенові (Ebenaceae Guer.), інжир звичайний (Ficus carica L.) з родини Шовковицеві (Moraceae Link), гранат звичайний (Punica granatum L.) з родини Плакунові (Lythraceae J.St-Hil.), мигдаль звичайний (Amygdalus communis L.) з родини Розові (Rosaceae Juss.) та азиміна трилопатева (Asimina triloba L.) з родини Анонові (Annonaceae DC.) в результаті чого створено ботанічну експозицію Сад субтропічних плодових культур.

Слід відмітити, що положення про Хорольський ботанічний сад передбачає створення бази як для науково-дослідної роботи так і навчального процесу студентів біолого-екологічних спеціальностей. Виходячи з цього метою нашої роботи було обґрунтування напрямку та інших аспектів проведення навчальних практик, які б забезпечували єдиний комплексний підхід до їх організації за умови використання наявної науково-дослідної бази. Водночас, враховуючи що навчальна практика з ботаніки для студентів біологів та екологів є обов’язковою частиною навчального процесу, де студенти завершують вивчення, закріплюють і поглиблюють знання, одержані на лекціях та лабораторних заняттях з курсу «Ботаніка. Анатомія і морфологія вищих рослин», причому даний курс передбачає вивчення вищих рослин не окремо взятого регіону, а біологічне їх різноманіття, доцільно у Хорольському ботанічному саду, використовуючи експозиційну колекцію Сад субтропічних плодових культур організовувати практику з ботаніки з ухилом до інтродукції та акліматизації рослин. Така практика буде оправданою, адже на кінець 20 століття в Україні було інтродуковано понад 3 тис. видів, форм і культиварів дерев, кущів та ліан, що у 6 раз перевищує кількість видів природної дендрофлори [1].

Під час проходження зазначеної практики студенти зможуть ознайомитись з представниками рослинного світу субтропічного кліматичного поясу, їх поширенням, використанням у плодівництві, ознайомитись з морфологічною будовою рослин, а за участі наукових працівників ботанічного саду детальніше вивчити морфологічні ознаки досліджуваних видів, які сприяють їх інтродукції у Лісостеп України. Більше того, практика у повній мірі дозволить продемонструвати і біолого-екологічні особливості інтродуцентів. Приміром, зизифус справжній, культура якого найбільше розвинена у Китаї, Індії та Пакистані може витримувати зниження температури до мінус 28-30⁰ С. Подібні приклади можна навести і по інших досліджуваних культурах. Так, серед 9 видів азиміни, поширених на сході Північної Америки, в лісостеповій зоні України проходить інтродукційне випробування азиміна трилопатева, яка здатна переносити зниження температури до мінус 27-29⁰ С, хурма віргінська витримує зниження температури до мінус 30⁰ С [2].

Має істотне значення для розуміння процесу акліматизації і той факт, що досліджувані субтропічні культури зростають на площі колекційної ділянки не як поодинокі екземпляри окремого виду, а як штучні інтродукційні популяції, бо саме популяція є елементарною фітосистемою, в межах якої реалізуються процеси адаптації виду до мінливих умов природного середовища [7].

Представляється можливість також продемонструвати спроможність до інтродукції у Лісостепу України доволі поширених у субтропіках видів плодових культур таких як інжир звичайний та гранат звичайний за умови культивування їх як вкривних на зиму культур.

До інших біолого-екологічних особливостей досліджуваних субтропічних видів, що сприяють інтродукції у лісостеповій природно-кліматичній зоні є у зизифуса справжнього та азиміни трилопатевої пізній початок вегетації , у інжиру звичайного здатність партенокарпічно утворювати плоди, зизифус справжній, інжир звичайний та гранат звичайний легко піддаються формуванню, що дозволяє культивувати їх у вигляді кущів. Усі досліджувані нами види субтропічних культур невибагливі до ґрунтових умов, а за винятком азиміни трилопатевої є і досить посухостійкими.

Про ці та інші біолого-екологічні особливості видів зизифуса справжнього, хурми віргінської, інжиру звичайного, гранату звичайного, мигдаля звичайного та азиміни трилопатевої студенти-практиканти зможуть дізнатись з наукових публікацій працівників установи [3,4,5,6].

Крім того відомо що, успіх введення плодових рослин – інтродуцентів в культуру у змінених кліматичних умовах багато в чому залежить від виявлення унікальних генотипів, які можливо віднайти у штучних інтродукційних насадженнях рослин, вирощених з насіння у Хорольському ботанічному саду, а студенти-практиканти зможуть прийняти участь у їх пошуку.

Список використаних джерел

1. Екологічна енциклопедія: У 3 т. [Текст] / Редколегія: А.В. Толстоухов (головний редактор) та ін. – К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. – Т. 2: Є-Н.: іл.. – (В опр.). – С. 135.
2. Казас, А. Н. Субтропические плодовые и орехоплодные культуры: научно-справочное издание [Текст] / А. Н. Казас, Т. В. Литвинова, Л. Ф. Мязина [и др.] – Симферополь: ИТ «Ариаль», 2012. – 304 с.
3. Красовський, В. В. Видовий склад рослин ботанічної колекції: «Сад субтропічних плодових культур» Хорольського ботанічного саду [Текст] / В. В. Красовський // Тези доповідей учасників міжнародної науково-практичної конференції «Лісове і садово-паркове господарство ХХІ сторіччя: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення». – Київ – 2014. – С. 183-184.
4. Красовський, В. В. Інтродукція субтропічних плодових культур як шлях до екологізації садівництва у Лісостеповій зоні України [Текст] / В. В. Красовський // Екологія – філософія існування людства: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. – Київ – 2013. – С. 159-160.
5. Красовський, В. В. Субтропічні плодові культури у аспекті ботаніко-екологічної освіти Хорольського ботанічного саду [Електронний ресурс] / В. В. Красовський // Електронний науковий фаховий журнал «Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України». – 2014 р. – Київ № 3 (45). – Режим доступу до журналу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nd_2014_3_15.pdf (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
6. Красовський, В. В. Теоретичні основи створення колекції субтропічних плодових культур у Хорольському ботанічному саду [Електронний ресурс] / В. В. Красовський // Електронний науковий фаховий журнал «Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України». – 2014 р. – Київ № 46. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npdntu_econ_2014_4_14.pdf (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
7. Черевченко, Т. М. Збереження та збагачення рослинних ресурсів шляхом інтродукції, селекції та біотехнології [Текст] : монографія / Т. М. Черевченко. – К.: Фітосоціоцентр, 2012 – 432 с.