Паляниця З.Т., старший науковий співробітник
Національний природний парк «Черемоський»
сел. Путила, Чернівецька обл., Україна
СТАН ПОПУЛЯЦІЇ ТА ЗАХОДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛОСОСЯ-КУМЖІ (Salmo trutta Linnaeus, 1758) В МЕЖАХ ТЕРИТОРІЇ НПП «ЧЕРЕМОСЬКИЙ»
Лосось-кумжа або струмкова форель є голарктичним елементом у карпатській іхтіофауні. Вид відноситься до родини лососевих (Salmonidae). У сприятливих умовах на третьому році життя самки досягають 15—20 см і стають статевозрілими. Нерестяться на мілководді гірських потоків, де глибина не перевищує 20-30 см й течія уповільнена (відразу за водоспадами чи порогами, брилами або штучними перепадами). Живе 10—12 років. Відкладає ікру в листопаді — грудні [2].
Поширена в гірських частинах рік та в струмках. Досягає висот 800 — 1000 м над рівнем моря. Тримається ділянок з течією 1—3 м/сек., температурою води не вище 16°С і насиченістю киснем понад 10 мг/л.
У минулому, поки не був порушений біологічний режим карпатських річок, у гірських струмках відмічали великі запаси форелі. Тепер навіть при штучному зарибненні в багатьох гірських струмках форелі практично немає [1].
Одним з найважливіших чинників негативного впливу на вид є знищення середовища існування, головним чином, завдяки сучасній господарській діяльності людини. Значного впливу зазнають водні екосистеми, які є місцем проживання виду внаслідок проведення лісогосподарських заходів, забруднення різними відходами, вибірки гравійно-піщаних сумішей. Вид виловлюється і піддається впливу під час браконьєрства та любительського лову. Ще одним негативним чинником є будівництво міні-ГЕС та зменшення кормової бази
Необхідно зберегти біотопи для нересту, а насамперед водні екосистеми від антропогенного впливу у різних його проявах.
Заходи для поліпшення збереження виду (його популяції)
Щодо посилення режиму охорони необхідно забезпечити:
- додаткові рейди служби державної охорони;
- заборону рибальства у місцях нересту риби;
- недопущення господарської діяльності під час розмноження тварин (квітень-травень);
- недопущення природокористування у осінній та весняно-літній період, організація так званих «періодів тиші»;
- створення заказників чи інших категорій ПЗФ у верхів'ях гірських річок Карпатського регіону;
- реальні заходи по охороні рибних запасів, які регулюються законодавчими актами. Ці заходи є обов'язковим для природоохоронних територій, де достовірно зустрічається лосось-кумжа.
Щодо поліпшення екологічних умов необхідно забезпечити:
- відновлення та поліпшення гідрологічного режиму місць поширення форелі струмкової (створення штучних перепадів, щорічні обходи русел річок для ліквідації захаращеності, відновлення прибережних лісів);
- покращення кормової бази шляхом недопущення забруднення екосистем та браконьєрства;
- зменшення впливу урбанізації на водні системи, що призводить до порушень фізико-хімічних властивостей води (локалізація джерел забруднення, моніторинг якості води);
- недопущення лісогосподарських робіт в період проходження нересту;
- акліматизація в холодноводних ставках.
Щодо моніторингу та досліджень стану збереження та зменшення негативних впливів:
• Необхідно продовжити регулярні спостереження за станом популяції виду у басейнах річок Перкалаб, Сарата та Білий Черемош. Проводити контрольні вилови з подальшим випуском у природу з метою встановлення відносної чисельності виду. Такий комплексний підхід сприяв би вивченню стану збереження та зменшення негативних впливів, а також вивченню нез'ясованих питань біології виду (чисельність, екологія, поширення тощо).
Освітні заходи щодо роботи з природокористувачами, відвідувачами та місцевим населенням
У місцях поширення форелі струмкової необхідно проводити багато освітніх заходів, спрямованих на популяризацію виду. Серед них особливо важливим є проведення зустрічей i виступи з лекціями перед учнями місцевих шкіл, для висвітлення питання про недопущення забруднення річок та малих водойм.
Природокористувачів застерігати про неприпустимість забруднення водних екосистем.
Для любителів риболовлі випустити буклети з інформацією про вид.
Чітко інструктувати відвідувачів природоохоронних установ щодо правил поведінки на їх територіях та застерігати щодо можливого впливу на рідкісні види.
Для інших категорій населення корисними будуть буклети з інформацією про лосося-кумжу.
Важливе місце для охорони виду мають також виступи в різноманітних ЗМІ. Створити популярні відеофільми та сюжети з подальшою пропагандою збереження природного середовища виду серед місцевого населення та рекреантів.
Список використаних джерел
- Конвенція про охорону дикої флори i фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979). — Київ : Мінекобезпеки України, 1998. — 76 с.
- Червона книга України (тваринний світ) // «Українська енциклопедія».— К., 1994.— С. 259.
| 
