Олійник О.О., к.с.-г.н., доцент, Фурманець О.А., к.с.-г.н., асистент
Національний університет водного господарства та природокористування
м. Рівне, Україна
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ СТРОКІВ ПОСІВУ ТА ЗБОРУ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В СУЧАСНИХ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Для обрахунку оптимальних строків посіву пропонується методика Страшної [1]. Методика базується на датах зворотного переходу температури через порогове значення 5 °С, коли припиняється активна вегетація озимини. При цьому покладено, що оптимальним є входження культури у зимівлю у фазі 3–4 пагонів кущистості, досягнення якої потребує близько 250 °С ефективних температур з моменту посіву.
Аналізуючи динаміку осіннього переходу температури через порогове значення, перш за все слід відмітити наявну тенденцію до його запізнення, так, за період останніх 25 років трендове значення змістилось на 4–5 днів, і на сьогодні лежить поблизу 5 листопада. Зіставляючи багаторічну динаміку дат переходу температури з усередненою динамікою накопичення ефективних температур вище 5 °С впадає в око приріст загальної річної суми ефективних температур, та зміщення дат з різницею 250 °С від загальної суми.
Таким чином оптимальні строки посіву озимої пшениці, з врахуванням кліматичних змін, доцільно змістити на 7–8 днів пізніше.
Відновлення вегетації озимини навесні відбувається з переходом температури повітря через 5 °С. За період спостережень середня трендова дата весняного переходу температури змістилась на 4–5 днів, і зараз припадає на 30 березня.
Для проходження тієї чи іншої фази розвитку рослині необхідна певна сума ефективних температур, тому тривалість фаз змінюється залежно від теплозабезпеченості вегетаційного періоду [2].
Відновлення вегетації навесні для випадку останніх років відбувається 30 березня, для варіанту порівняння (період 1988–1992 рр.) – 5 квітня. Відповідно для випадку останніх років фаза виходу в трубку настане 14 квітня і накопичена сума ефективних температур на цей момент становитиме 100 °С. Для випадку 1988–1992 рр. вихід в трубку орієнтовно розпочнеться 19 квітня, при сумі ефективних температур 75 °С. Від фази виходу в трубку до фази колосіння зерновим необхідна сума ефективних температур в 330 °С [1]. Тобто, для останнього п’ятиріччя: 430 °С, що відповідає 18 травня, для варіанту порівняння: 405°С, що відповідає 23 травня.
Для переходу від колосіння до молочної стиглості необхідна сума ефективних температур 230 °С. Для періоду 2008–2012 рр. 660 °С (09 червня), для порівняльного періоду 1988–1992 рр. 635 °С (17 червня). Для досягнення воскової стиглості від фази колосіння має бути накопичено 490 °С ефективних температур. Таким чином проектовані дати настання фази становлять відповідно 28 червня (920 °С), та 06 липня (895 °С).
Перехід від фази воскової стиглості до повної відбувається за рахунок втрат вологи при підсушуванні зерна, швидкість якого залежить від вологості повітря. Павловою знайдена залежність швидкості підсихання зерна за добу, від добового дефіциту вологості повітря. Величина виражається у відсотках від загального висихання, яке приймається за 100 %.
Підрахунок починається з першого дня настання воскової стиглості. В умовах зміни кліматичних умов потрібно вносити поправку на зміну температури, для цього також знайдене відношення дефіциту вологості повітря від зміни температури по відношенню до середньої багаторічної.
Згідно багаторічних даних метеоспостережень, середній багаторічний дефіцит насичення вологості повітря для Рівного становить 7,5 гПа для третьої декади червня, 5,6 та 7,0 гПа відповідно для першої та другої декад липня. При цьому середнє перевищення температури повітря протягом останніх 5 років, по відношенню до кліматичної норми (17,6 °С та 17,8 °С), становить 2,1 та 2,8 °С відповідно для кінця червня та початку липня.
Згідно таких даних, для випадку кліматичної норми нами був встановлений початок фази воскової стиглості 6 липня. Тоді, для першої декади при дефіциті насичення 5,6 гПа добова швидкість підсихання зерна становитиме 10,7 % за добу, тобто до кінця декади можна очікувати підсихання зерна на 43 %. Для другої декади середній дефіцит насичення водяної пари становить, згідно з даними Рівненського центру з гідрометеорології, 7,0 гПа, якому відповідає швидкість підсихання зерна 12,3 % за добу. За таких умов можна очікувати висихання зерна до стандартної вологості 14–15 липня.
Отож, проектована дата настання повної стиглості зерна пшениці озимої для випадку кліматичної норми складає 15.07.
Розглянемо для порівняння випадок для середніх даних 2008–2012 рр. Як вже було відмічено, проектована дата настання воскової стиглості – 28 червня, середній багаторічний дефіцит насичення повітря для третьої декади червня – 7,5 гПа, першої декади липня – 5,6 гПа, середня багаторічна температура повітря 17,6 та 17,8 °С відповідно, середнє спостережуване перевищення температури повітря для вказаних періодів – 2,1 та 2,8 °С.
За таких умов відносний приріст температури складає 11,9 %, для третьої декади червня, та 15,7 % для першої декади липня. Приросту температури на 12% відповідає приріст дефіциту насичення повітря у розмірі 18 %, приросту температури на 16 % - у розмірі 24 %. Тоді, приріст насичення, при багаторічному значенні 7,5 гПа, становитиме 1,35 гПа, при багаторічному значенні 5,6 гПа 1,34 гПа. Дійсний дефіцит насичення вологості повітря становитиме 8,85 гПа для третьої декади червня, та 6,94 гПа для першої декади липня.
При такому дефіциті насичення, середня добова швидкість підсихання зерна становитиме 14,3% за добу для кінця червня, та 12,2 % для першої декади липня. Рахуючи від початку молочної стиглості (28 червня), зерно висохне до повної стиглості за 8 днів, тобто його збір можна розпочинати 5 липня.
Отже, згідно результатів дослідження, наявні зміни агрокліматичних умов території Західного Лісостепу дійсно призводять до зміни строків посіву та настання основних фаз розвитку культур. На прикладі пшениці озимої обгрунтована доцільність зміщення строку посіву на 8–10 днів в бік запізнення, та строку збору врожаю на одну декаду раніше.
Список використаних джерел
1. Страшная, А. И. О спроках сева озимых культур в условиях изменения климата и их прогнозирование в Приволжском федеральном округе [Текст] / А. И. Страшная, Т. А. Максименкова, О. В. Чуб // Труды Гидрометцентра России. – 2011. – Вып. 345. – С. 155–170.
2. Павлова, М. Д. Практикум по сельскохозяйственной метеорологии [Текст] / М. Д. Павлова. – М. : Колос, 1968. – 200 с. – (Учебники и учеб. пособия для высш. с.-х. учеб. заведений).
3. Барабаш, М. Б. Дослідження змін та коливань опадів на рубежі ХХ і ХХІ ст. в умовах потепління глобального клімату [Текст] / М. Б. Барабаш, Т. В. Корж, О. Г. Татарчук // Наукові праці УкрНДГМІ. – 2004. – Вип. 253. – С. 92–102.
4. Клімат України [Текст] / за ред. В. М. Ліпінського. – К. : Вид-во Раєвського, 2003. – 345 с.
5. Привалов, Ф. И. Влияние потепления климата на оптимальность сроков сева озимых зерновых культур / Ф. И. Привалов // Весці НАН Беларусі / Научно-практический центр НАН Беларуси по земледелию. – 2012. – № 4. – (Серыя аграрных навук).
6. Тараріко, О. Г. Прогнозна оцінка впливу змін клімату на урожайність зернових культур та їх валові збори в Україні з використанням космічної інформації [Текст] / О.Г. Тараріко, О.В. Сиротенко, Т.В. Ільєнко, Т.Л. Кучма // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу: Зб. наук. пр. – Севастополь, 2013. – Вип. 27. – С. 106–116.
| 
