Чумак Н.В., асистент, Демидюк М.А., студент
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Вінниця, Україна
АНАЛІЗ ГЕНЕЗИСУ ФОНДОВИХ БІРЖ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ
Формування сучасної економіки, заснованої на новітніх досягненнях науки, техніки,технології, інформації тощо, неможливе без активно функціонуючого фондового ринку. У світовій практиці як розвинутих країн, так і тих, що розвиваються, центральною ланкою ринку цінних паперів є фондова біржа, яка відіграє важливу роль в економічній системі держави. В розвинутих країнах через фондові біржі здійснюється більше 95% обсягу угод купівлі-продажу цінних паперів. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динаміка курсів цінних паперів, фондових індексів, ринкова капіталізація й ринкова вартість компаній, характеризують стан ділової активності як в окремих галузях, так і в країні в цілому. Проблеми становлення, функціонування та розвитку біржового фондового ринку досліджують відомі вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема С. Еш, Б. Бітюк, В. Гниляк, Б. Рубцов, К. Калинець, А. Грищенко, В. Корнєєв, М. Козоріз, О. Мозговий, М. Назарчук, М. Солодкий, С. Хоружий, Г. Черніков, В. Шапран та інші. Дослідженню закордонного досвіду функціонування фондових бірж присвячені праці українських науковців М. Солодкого, В. Гниляка, Б. Бітюка. Вітчизняні дослідники М. Козоріз, К. Калинець, О. Мозговий, С. Хоружий у своїх працях аналізують особливості становлення, функціонування та проблеми розвитку фондових бірж в Україні. Ролі фондової біржі у формуванні інвестиційного капіталу присвячені праці Р.М. Безуса, який проаналізував динаміку та структуру українських фондових бірж та з’ясував основні проблеми українського фондового ринку. У працях С. Захаріна, В. Шапрана визначено необхідність та принципи модернізації біржової системи торгівлі на основі розвитку інноваційних технологій.
Що взагалі означає слово «біржа»? За однією – це переклад з пізньолатинської (або середньовічної німецької) мови слова «гаманець» [1].
Інша версія: у ХШ столітті у бельгійському місті Брюгге жив багатий торговець Ван дер Бурсе. На своєму будинку він зробив надпис “Допоможу усім, хто повідомить, що він бажає купити чи продати”. Незабаром господар був вже невзмозі приймати у себе вдома усіх бажаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів певний фінасовий внесок за передачу торгової інформації. Це зібрання і отримало назву «біржа» [2].
Вже в першій половині ХVI століття біржі виникають у Нідерландах, Італії, Франції. Відкриваються біржі: 1531 р. – в Брюгге і Антверпені, 1549 р. – в Ліоні та Тулузі, 1558 р. – у Гамбурзі, 1560 р. – у Франкфурті-на-Майні і Лейпцігу. Спочатку біржі працюють як універсальні – на них торгують різними товарами, у тому числі і цінними паперами. Згодом біржі спеціалізуються на продажу певного виду товару (хлібні, вугільні та інші) [2].
У 1602 р. утворилася біржа в Амстердамі, яка незабаром посіла провідне місце у міжнародній торгівлі. Тут продавалися акції Голландської і Британської Ост-Індських, а потім і Вест-Індської торгових компаній. Вважається, що це була перша у світі фондова біржа[1]. У 1865 році був затверджений статут Київської біржі, яка пройшла дуже цікавий шлях до 1914 р. і з 1921 по 1930 р. Для біржі був споруджений будинок по вул. Інститутській (нині клуб Кабінету Міністрів України), а згодом – на розі Інститутської та Хрещатика. На біржі проходили торги державними облігаціями, паями та акціями цукрових заводів, заставними листами банків. З’явилися суто київські цінні папери – права на вивіз цукру до Персії та Фінляндії. Це були цінні папери на зразок нинішніх фінансових ф’ючерсів, які з’явилися лише через 70 років[1]. Правонаступником Київської біржі є Українська фондова біржа, створена у 1991 році[3].
Посилення тенденції взаємозв’язку та взаємозалежності розвитку економіки країн світу й фондового ринку, а також зростання обсягів як внутрішніх, так і зовнішніх боргів, навіть у таких розвинутих країнах, як США. Свідченням цього було побоювання щодо надто повільних темпів зростання економіки США, падіння рейтингу цієї країни та рекордне зниження провідних біржових індексів. В умовах глобалізації ці процеси перекинулися майже на всі країни світу, в тому числі і на Україну. Так, у перший тиждень серпня 2011р. відбувся обвал фондових ринків. У США па-діння індексу Dow Jones склало 5,8%, Standard& Poor’s 500 – 7,2%, Nasdaq Composite – 8,1% [1].
Існування біржового ринку в єдиному глобальному просторі стало причиною їх обвалу і в інших країнах. Значних коливань і зниження зазнали європейські фондові ринки: FTSE100– 2,71%, DAX – 2,78%, CAC400 – 1,26% Знизилися також індекси російських ММВБ та РТС відповідно на 2,38 та 2,89%.
Все, що відбувалося на великих фондових ринках, відгукнулося і в Україні. Торги на двох основних фондових майданчиках України –«Українській біржі» і ПФТС – відкрилися різким обвалом котирування акцій, зокрема індекс «Української біржі» знизився на 8%, а індекс ПФТС на 3,58% [2]. Аналіз тенденцій розвитку фондових бірж у світі та Україні дає можливість зробити такі висновки:
– процес глобалізації світової економіки є основою глобалізації біржового ринку цінних паперів, що проявляється у консолідації, універсалізації, комерціалізації діяльності фондових бірж;
– застосуванні новітніх технологій і механізмів електронної торгівлі;
– концентрації депозитарних, клірингових та розрахункових систем;
– посиленні процесів взаємозв’язку та взаємозалежності розвитку економіки країн світу та фондового ринку;
– фондові біржі України перебувають ще на стадії становлення та розвитку, тому вони недостатньо інтегровані у світову біржову систему, що не сприяє підвищенню ринкової капіталізації, активізації торгів цінними паперами та наближенню до міжнародних стандартів [1].
Існування близько 10 фондових торгових площадок в Україні, кожна з окремою саморегулюючою організацією, що діє самостійно і проводить угоди з цінними паперами за власними правилами, розмежовує фондовий ринок України. Обсяг угод на українському фондовому ринку постійно зростає, але відсутність працюючої системи Delivery Versus Payment на Українських фондових площадках ставить під сумнів величенну обсягу укладених угод і цілком очевидно, що реальний обсяг виконаних угод є меншим, так як за скасування угоди по згоді двох сторін жодна сторона не несе в ніяких втрат, цим самим створюються умови для біржових шахрайств з метою штучного підвищення вартості того чи іншого цінного паперу. На українському фондовому ринку є лише одна стабільно функціонуюча біржа – фондова біржа ПФТС, операції на якій здійснюються постійно. Питома вага обсягу операції, що здійснюється на ній становить близько 90% від загального обсягу українського фондового ринку. Всі інші фондові площадки або ще тільки виходять на ринок, тобто напрацьовують клієнтську базу або проводять операції час від часу (декілька разів на рік), деякі постійно але на малі суми [4].
97% від загального обсягу торгів приходиться на вторинний ринок цінних паперів. Найбільша питома вага операцій на українському фондовому ринку приходиться на інструменти позики, а саме на облігації підприємств. Лише 0,3% коштів від обсягу фондового ринку, в 2014 році, отримали безпосередньо підприємства[4].
Український фондовий ринок є спекулятивним ринком, що потребує державного контролю за здійсненням операцій і сприянні у формуванні професійної етики посередників.
Список використаних джерел
1. Шапран, Н. Біржові холдинги світу: від консолідації до універсалізації [Текст] / Н. Шапран // Цінні папери України. – 2011. – № 9. – С. 25-27.
2. Савченко, Л. Розвиток фондових ринків країн Європи [Текст] / Л. Савченко // Цінні папери України. – 2011.– № 18. – С. 33.
3. Сіржук, Р. Березневі біржові торги [Текст] / Р. Сіржук //Цінні папери України. – 2011. – № 16. – С. 48.
4. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2014 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua (дата звернення: 22.05.2015). — Назва з екрана.
| 
