Завада О.П., к.ф.-м. н., доцент
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна
Мартин О.М., к.е.н., доцент
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
м. Львів, Україна
АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
В умовах інтенсивного наступу глобалізації головною метою для національної економіки України є забезпечення конкурентоспроможності як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках.
Розрізняють конкурентоспроможність як країни в цілому, так і окремих галузей, підприємств, товарів [1]. При цьому показники конкурентності на нижчому рівні суттєво залежать від показників конкурентності вищих рівнів. Тому дослідження конкурентоспроможності є важливими як на рівні конкретного підприємства, так і на рівні галузі та держави в цілому.
Значення конкурентоспроможності як на макро-, так і на мікрорівні оцінюють багатьма різними економічними показниками, котрі й формують сукупність конкурентних переваг. Набір цих показників є різним на різних рівнях, причому на кожному із них потребує обґрунтованого уточнення.
Для оцінки конкурентоспроможності національної економіки в цілому виконують аналіз індексів економічного розвитку, котрі постійно розраховуються офіційними міжнародними організаціями.
Нами були досліджені такі індекси:
- індекс сприйняття корупції CPI. Цей індекс приймає значення від 0 (найвищий рівень корупції) до 10 (повна відсутність корупції). Для України індекс CPI становить 2,4. Україна знаходиться на 134 місці серед 178 країн, які досліджувалися;
- індекс глобалізації. Індекс змінюється від 0 (повна ізоляція) до 100 (повна глобалізація). Україна знаходиться на 47 місці із 187 країн із значенням індексу 67,8;
- індекс економічної свободи IEF, який змінюється від 0 (повна несвобода) до 100 (повна свобода). Україна із значенням IEF=47 знаходиться на 162 місці серед 178 країн, тобто майже в кінці списку;
- індекс неуспішності держави FSI. Рейтинг країн розташований за спаданням неуспішності, тобто останньою у списку є найуспішніша країна. Україна за цим індексом розташована на 113 місці із 178 країн.
- ВВП на особу (GDP per capita);
- середньомісячна заробітна платня (Gross average monthly salary);
- чисті іноземні інвестиції на особу (Foreign direct investment);
- відсоток користувачів Інтернету (percentage of Internet users).
Набір цих індексів суттєво корелює між собою, що не дозволяє безпосередньо застосувати класичні економетричні методи. Тому до них був застосований компонентний аналіз [2], у результаті якого була усунута мультиколінеарність між показниками та здійснена обґрунтована заміна більшої кількості показників на меншу. Найбільш вагомими компонентами виявилися такі: значення ВВП на особу, індекс сприйняття корупції та індекс економічної свободи. За цими головними компонентами надалі була виконана кластеризація європейських країн за рівнем конкурентоспроможності.
Конкурентоспроможність окремої галузі оцінюється усередненими показниками діяльності фірм даної галузі та показниками торгівельного обороту, а також питомою вагою ресурсовитрат [3]. На нашу думку, набір цих показників має бути суттєво розширений, зокрема середньою трудоємністю та наукоємністю в галузі, потенціалом внутрішнього та зовнішнього ринків. В подальшому показники галузей також повинні бути досліджені засобами компонентного аналізу з метою виділення головних компонент.
Показники конкурентоспроможності окремих підприємств харчової промисловості досліджувалися в [4]. Проте до конкурентних переваг кожного конкретного підприємства галузі при близьких економічних показниках варто віднести також рівень інтернет-маркетингу цього підприємства [5]. Конкурентність сайтів підприємств харчової промисловості оцінювалися кількістю відвідувань, кількістю посилань на сайт та величиною індексу PageRank, який автоматично оновлюється кожного місяця. Індекс PageRank будується на основі підрахунку кількості посилань на сайт із зовнішніх ресурсів з врахуванням їхньої авторитетності.
Таким чином, для досягнення однієї із цілей маркетингу в Інтернеті – поширення інформації про продукт та забезпечення зворотного зв’язку із покупцями, підприємствам харчової промисловості необхідно забезпечити високе значення індексу PageRank у наступних періодах.
Найбільше значення індексу PageRank серед підприємств харчової промисловості на даний час має сайт компанії “Данон”.
Сайти трьох інших компаній (ПАТ “Галичина”, ПАТ “Львівський холодокомбінат” та ПАТ “Львівхолод”), із однаковим значення індексу, мають доволі різні характеристики структури посилань. Так, наприклад, сторінці ПАТ «Львівський холодокомбінат» велика кількість зовнішніх посилань не приносить відповідного ефекту при визначенні індексу.
Більшість підприємств галузі, проте, не надають відповідної уваги своїм власним веб-ресурсам, управління якими є значно дешевшим ніж управління інформацією на ресурсах третіх сторін. Однією з причин цього є відсутність стратегії інтернет-маркетингу підприємств.
В цілому технологія інтелектуального аналізу індексів економічного розвитку та показників конкурентоспроможності повинна розпочинатися із створення і наповнення сховища багатовимірних даних, оскільки вхідна інформація отримується з різних джерел. Подальші дослідження множини цих показників рекомендується виконувати строго у такій послідовності: спершу компонентний аналіз, потім кластерний аналіз і лише в наступному регресійний аналіз.
Список використаних джерел
- Антонюк, Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн [Текст] / Л. Л. Антонюк. – К. : КНЕУ, 2004. – 273с.
- Завада, О.П. Технологія аналізу показників конкурентоспроможності країн [Текст] / О.П. Завада // Інформація, комунікація, суспільство 2015 : матеріали 4-ї Міжнародної конференції. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2015. – С. 182-183.
- Замроз, М.В. Аналіз рівня конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості України [Текст] / М.В. Замроз // Ефективна економіка. – Режим доступу: www.economy.nauka.com.ua/?op=1&z=2782 (дата звернення 28.05.2015р.). – Назва з екрана.
- Тоцька, О. Л. Економіко-математичне моделювання випуску продукції в харчовій промисловості України [Текст] : монографія / О. Л. Тоцька. – Луцьк : Вежа, 2009. – 248 c.
- Довганик, В.І. Моделювання впливу макроекономічних показників на можливість впровадження інновацій [Текст] / В.І. Довганик // Формування ринкової економіки в Україні. – 2014. – Вип. 33. Ч. 1. – С. 44-48.
| 
