Откаленко О.М., асистент, головний бухгалтер,
Черниш Н.С., здобувач вищої освіти
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Вінниця, Україна
ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ У ВНЗ
В складі механізму фінансового управління державним вищим навчальним закладом важлива роль належить системам і методам внутрішнього фінансового контролю. Внутрішній фінансовий контроль являє собою самостійно організований установою процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень в сфері управління фінансами з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій.
В умовах реформування вищої освіти роль системи внутрішнього фінансового контролю значно зростає. Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 року № 158-р було схвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року, яка спрямована на вирішення питань організації та функціонування державного внутрішнього фінансового контролю в системі органів державного і комунального сектору як важливого інструменту державного управління [2].
У Міжнародних стандартах аудиту внутрішній контроль розглядається як діяльність оцінювання, організована у межах суб’єкта господарювання і виконувана окремим відділом. Основними функціями внутрішнього контролю є перевірка, оцінювання та моніторинг ефективності функціонування системи бухгалтерського обліку та її відповідності чинному законодавству. Відділ внутрішнього контролю вищого навчального закладу має виконувати такі завдання: сприяти організації належної системи фінансового та податкового обліку; виконувати вимоги чинного законодавства України; створювати ефективну, достовірну та повну обліково-інформаційну систему для потреб управління; своєчасно виявляти порушення і недоліки у веденні первинного, аналітичного та синтетичного обліку й складання звітності з метою їх виправлення та недопущення у майбутньому. Внутрішній аудит має бути однією з форм контролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх структурних підрозділів вищого навчального закладу [4].
Внутрішній контроль визначається як цілісний процес, який здійснюється керівниками управлінь та його персоналом і який має на меті визначити ризики та забезпечити раціональну впевненість у досягненні місії управління, та досягнення при цьому наступних цілей: здійснення етичних, економних, ефективних та результативних операцій, що узгоджуються із завданнями та цілями управління; достовірність звітності про результати діяльності управління; дотримання нормативно-правових актів та встановлених правил, що регулюють діяльність управління; захист ресурсів від втрат, нецільового використання та пошкодження через розтрату, зловживання, інші незаконні дії або помилки керівництва [3].
На сьогоднішній день обґрунтовано й доведено, що система державного внутрішнього фінансового контролю повинна складатися з трьох основних елементів: внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та їх гармонізації. Головним завданням при цьому є забезпечення відповідальності керівника за всі аспекти діяльності очолюваного ним органу, за досягнення конкретних результатів у питаннях економії та ефективного використання бюджетних коштів, а також виконання планових завдань тощо.
Статтею 26 Бюджетного кодексу України передбачено запровадження в органах державного сектору внутрішнього контролю та аудиту [1].
Система внутрішнього аудиту повинна розглядатися як самостійний відділ організації та не входити до складу відділів з обліку, управління, економіки. Відділ внутрішнього аудиту як незалежний підрозділ вищого навчального закладу має виконувати безперервну перевірку та оцінку діяльності системи обліку й інших економічних відділів. При цьому на структуру та організацію роботи відділу внутрішнього аудиту впливають такі фактори, як організаційно-правова форма та структура вищого навчального закладу, обсяги його діяльності.
Створення у вищому навчальному закладі відділу внутрішнього аудиту базується на виконанні таких організаційних заходів: підписання керівником організації наказу (розпорядження) про створення служби внутрішнього аудиту; розробка та затвердження посадових інструкцій працівників відділу внутрішнього аудиту; розробка, обґрунтування та затвердження планів та робочих документів служби внутрішнього аудиту; створення банку даних (нормативно-законодавча база, внутрішні нормативи, фактографічні дані та інші джерела) [4].
Основними процедурами внутрішнього аудиту можна вважати такі: вивчення засновницьких документів; дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського, управлінського, статистичного, податкового, внутрішньогосподарського обліку, фінансової, податкової, статистичної звітності; проведення інвентаризації, зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного й аналітичного обліку тощо. За допомогою поточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки правильності господарських операцій разом із суцільними перевірками каси, банку, реагування на виявлені порушення.
Наступним елементом внутрішнього контролю є економічна оцінка господарських операцій, яка об’єднує низку загальноекономічних методів (прийомів) аналізу й оцінки з метою визначення доцільності, раціональності окремих операцій та ефективності господарювання підконтрольного об’єкта в цілому за певний проміжок часу (порівняння, групування, питома вага, середні величини тощо) [3].
Також статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник ( власники) або уповноважений орган, який здійснює керівництво відповідно до законодавства та установчих документів.
Під час організації внутрішнього контролю з метою забезпечення його належної дієвості повинні бути чітко визначені та розподілені обов’язки окремих працівників для перевірки різних напрямків звітності, а також встановлені межі їхніх повноважень згідно з покладеними обов’язками [2].
Отже, внутрішній контроль слід розуміти не як ревізійну діяльність контролюючих підрозділів чи відомчих ревізорів, а як інструмент управління, чітку систему та безперервний внутрішній процес, що організовується і забезпечується кожним керівником відповідно до специфіки діяльності та поставлених завдань.
Список використаних джерел
- Бюджетний кодекс України [Текст] : офіц.текст : за станом на 27 вересня 2014 р. / Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 08.07.2010 № 2456-VI. — Доступно з мережі Інтернет : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/print1382533239434673 (дата звернення 16.05.15). — Назва з екрана.
- Некрасова, В. Нормативно-правове регулювання контролю доходів і видатків у вищих освітніх закладах [Текст] / В. Некрасова // Економіка. – 2012. – № 142. – С. 51 – 54.
- Стадніченко, О. В. Контроль за виконанням захищених статей видатків бюджету у ВНЗ та шляхи його оптимізації [Текст] / О. В. Стадніченко // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – №1(5). – С. 187 – 191.
- Труфен, А. О. Організація контролю видатків на оплату праці вищих навчальних закладів [Текст] / А. О. Труфен // Облік, аналіз, аудит. – 2013. – № 3. – С. 55 – 59.
- Швець, Є. Я. Організація поточного і підсумкового контролю знань студентів при модульно-рейтинговій технології навчання [Текст] / Є. Я. Швець // Гуманітарний вісник ЗДІА. –2010. – № 42. – С. 227 – 235.
| 
