Семенишена Н.В., к.е.н., доцент
Подільський державний агарно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський, Україна
ІНСТИТУТ ОБЛІКУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
В останні десятиліття панує позиція щодо адекватності процесів трансформації бухгалтерського обліку до економічної ситуації в країні, що вимагає переосмислення ролі облікової науки в інформаційному суспільстві.
Майбутнє неоднозначне, тому не можна бути впевненим у правоті методологічних прогнозів на майбутнє. Старі методології бухгалтерського обліку можуть працювати в нових умовах, так само як нові методології здатні відкривати особливі ракурси раніше поставлених проблем. До того ж, емпіричний матеріал різноманітний і може бути підібраний для підтвердження прямо протилежних точок зору.
Загальновідомо, що дискусії по питанню про нову парадигму обліку, яка б адекватно відповідала сучасним реаліям, надзвичайно складні. Інформаційне суспільство - суспільство, в якому більшість працюючих зайнято виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією інформації, особливо вищої її форми - знань.
Ближче всіх на шляху до інформаційного суспільства стоять країни з розвиненою інформаційною індустрією: США, Японія, Англія, Німеччина, країни Західної Європи. Поняття «інформаційне суспільство» щодо України ще не зовсім сформувалося. Найчастіше під цими словами мається на увазі «ідея нового періоду в історії розвитку економічно передових країн, це створення новітнього соціального зразка – результату «другої індустріальної революції», яка ґрунтується на мікроелектронної технології», - за твердженням порталу «Інформаційне суспільство» [4].
У певні «революційні» періоди матриця може змінюватись у зв’язку з появою нових даних чи у відповідь на нагромадження аномалій, які не можна витлумачити в рамках чинної парадигми. «Чим точніша і розвиненіша парадигма, тим вона є більш чуйним індикатором у викритті аномалії, що тим самим призводить до зміни в парадигмі» [6, с. 79].
Підхід до вивчення розвитку кожної дисципліни має бути парадигмоцентричним, що «дає змогу внутрішньо структурувати дослідження у цій царині знань, визначити її ретроспективу та перспективу, а також закономірності поточного наукового розгортання» [1, с. 25].
Концепція інформаційної економіки включає себе фундаментальне визначення інформаційного суспільства як системи зв'язків і відносин між індивідами, що утворюється в процесі обміну інформацією з приводу соціальної та економічної діяльності; інформаційної економіки як системи суспільних відносин, в якій інформація є основним виробничим ресурсом.
На думку Кулик В.А. [5] «стрімке розповсюдження інформації та використання інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах людського буття – головна відмінність інформаційного суспільства, що впливає на усі галузі економіки, у тому числі, бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є важливою складовою інформаційного суспільства та інформаційної економіки, оскільки він виступає інформаційною базою про стан та результати діяльності підприємства, створюваної з метою надання повної, правдивої та неупередженої інформації зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Виходячи із вищезазначеного, можна впевнено стверджувати, що мета, предмет, об’єкт та принципи побудови бухгалтерського обліку також змінюються під впливом чинників, що формують інформаційну економіку».
За дослідженнями вчених до чинників, що найбільш активно впливають на облікову теорію в інформаційній економіці слід віднести:
1) глобалізацію, що зумовила: розширення поля діяльності суб’єктів господарювання до світових масштабів; динамічний перерозподіл товарних, сировинних, грошових потоків усередині корпорацій та холдингових структур; появу Міжнародних стандартів фінансової звітності;
2) лібералізацію господарської діяльності, її результатом є зростання зовнішньоторговельних операцій та розвиток міжнародної кооперації, що зумовлює необхідність ведення бухгалтерського обліку в різних валютах;
3) розвиток міжнародних фінансових ринків, що призвів до утворення нових фінансових інструментів, зокрема похідних, які часто не укладаються в традиційні національні правові рамки та зумовлюють необхідність формування нових облікових практик, які відображають зміну в часі оцінки цих інструментів, а також до зростання позабалансових операцій;
4) виникнення нових інформаційних технологій, які, з одного боку, збільшили можливості контролю як основної функції обліку, з іншого – дозволили організувати обробку значних обсягів інформації, підвищили точність і аналітичність даних облікових регістрів, а також збільшили швидкість обробки даних [2, с. 21].
За дослідженнями професора Л. Підойми [8], в науковій та практичній літературі виділяються методологічні основи інформаційного суспільства: орієнтація на знання, цифрова форма представлення об'єктів, їх віртуальна природа, інтеграція, конвергенція, інноваційна природа, трансформація взаємовідносин «виробник-споживач. У цьому зв'язку важливим є формування бізнесового середовища, оптимальне пристосування до потреб суспільства, яке характеризується ознаками: масова інформатизація всіх суспільних процесів, організований доступ до інформації, інформаційна культура, пріоритетний розвиток інформаційної індустрії.
Враховуючи досвід останніх років, передбачається, що сучасне суспільство - інформаційне, його можна визначити як систему зв'язків і відносин між індивідами, засновану на обміні інформацією в соціальній та економічній діяльності. У наведених підходах основними критеріями інформаційного суспільства є: частка нематеріального сектора у ВВП, збільшення кількості інформації та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Видається, що збільшення кількості інформації - це умова зародження інформаційного суспільства, застосування інформаційних технологій - об'єктивна необхідність, а збільшення частки нематеріального сектора в економіці - результат перетворень.
Виникають суттєві протиріччя між попитом і пропозицією, між об'єктивною необхідністю підвищити конкурентоспроможність підприємств та їх можливостями, між прискоренням процесів у зовнішньому середовищі і недосконалими бізнес-процесами всередині підприємства та ін. У цих умовах відбувається перетворення інформації в найважливіший виробничий ресурс, що впливаючи на інші фактори виробництва, сприяє гуманізації праці, важка фізична і монотонна праця замінюється машинним, праця знаходить творчий характер; підвищення наукоємності виробництва, що дозволяє індивідуалізувати і диверсифікувати працю [4].
Вчені вважають, що в інформаційному суспільстві процес комп'ютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, позбавить їх від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації обробки інформації у виробничій та соціальній сферах. Рушійною силою розвитку суспільства має стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту. Матеріальний же продукт стане більш інформаційно ємним, що означає збільшення частки інновацій, дизайну і маркетингу в його вартості [9].
В інформаційному суспільстві зміняться не лише виробництво, але і весь устрій життя, система цінностей, зросте значимість культурного дозвілля по відношенню до матеріальних цінностей. У порівнянні з індустріальним суспільством, де все направлено на виробництво і споживання товарів, в інформаційному суспільстві виробляються і споживаються інтелект, знання, що призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини знадобиться здатність до творчості, зросте попит на знання.
Таким чином, спираючись на дослідження вчених [8], знаходимо, що якісне інформаційне забезпечення функціонування всіх суб'єктів ринкового господарства, повсюдна інформатизація, інформація, яка використовується як економічний ресурс, безпосередньо бере участь у процесі відтворення, являє собою фундамент даної економічної системи. Інформаційна економіка суттєво відрізняється за своїм характером від «економіки товарів» і формує нові суспільні відносини, які виникають завдяки використанню нових інформаційних технологій (мереж), і супроводжується перетвореннями виробничих відносин.
Список використаних джерел
- Бацевич, Ф. С. Філософія мови: Історія лінгвофілософських учень [Текст] : підручник. – К. : ВЦ «Академія», 2008. – 240 с.
- Давидюк, Т. В. Зміна концепції бухгалтерського обліку під впливом дії постіндустріальної економіки [Текст] / Т. В. Давидюк // Вісник ЖДТУ. – 2010. – № 2 (52). – С. 20–22.
- Информационное общество [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.isu.org.ua (дата звернення 01.05.2015 р.). – Заголовок з екрана.
- Информационные революции и информационные технологии [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://imcs.dvgu.ru/lib/eastprog/revolutions_and_technologies.html(дата звернення 2.05.2015 р.). – Заголовок з екрана.
- Кулик, В.А. Документування господарських операцій в електронному середовищі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : journal.puet.edu.ua/index.php/nven/.../585 (дата звернення 01.05.2015 р.). – Заголовок з екрана.
- Кун, Т. Структура наукових революцій. – К.: Port-Royal, 2001. – 281 с.
- Пастушкова М.С. Информационные потребности в современном обществе [Електронний ресурс]. – Режим доступу : tt.pstu.ru/mnp07/servis/veiw_publication.asp?pID=305 (дата звернення 01.05.2015 р.). – Заголовок з екрана.
- Пидоймо, Л.П., Бутурлакина Е.В. Сущность категории «информационное общество», «информационная экономика» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : econ.vsu.ru/downloads/pub/seconomic/4/pidoymo.pdf (дата звернення 01.05.2015 р.). – Заголовок з екрана.
- Фонд "Информационное общество Украины" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infdeyatchel.narod.ru/inf_ob.htm (дата звернення 2.05.2015 р.). – Заголовок з екрана.
| 
