Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_06_4-5_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_06_4-5

КАТЕГОРІЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ЇХ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Медвідь Ю.О., молодший науковий співробітник

Державний науково-дослідний інститут митної справи

м. Хмельницький, Україна

 

КАТЕГОРІЮВАННЯ підприємств при здійсненні митного контролю НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ЇХ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Одним із завдань митних органів є покращення умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності шляхом спрощення митних процедур при збереженні належного рівня митної безпеки. В сучасних реаліях дане завдання вирішується насамперед шляхом переходу від суцільного до вибіркового митного контролю з використанням ризикоорієнтованих критеріїв. Зокрема в основі здійснення митного контролю при декларуванні товарів є застосування автоматизованої системи аналізу і управління ризиками, яка визначає об’єкти митного контролю та формує перелік митних формальностей, що коригується посадовою особою митниці за результатами неавтоматизованого контролю [1].

При цьому спрощення митних процедур можливе за рахунок зменшення кількості митних формальностей, що потребують значних витрат часу, технічних та людських ресурсів (митний огляд, сканування, проведення митної експертизи товарів, витребування додаткових документів), а також шляхом перенесення виконання деяких митних формальностей з етапу до випуску товарів у вільний обіг на етап після випуску товарів у вільний обіг. Застосування такого підходу можливе не до всіх суб’єктів ЗЕД, а, насамперед, до таких, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність протягом тривалого періоду, систематично не порушують митного законодавства, діяльність яких не спрямована на ухилення від сплати митних платежів та ін. В зв’язку з чим виникає необхідність категоріювання підприємств (на основі аналізу їх зовнішньоекономічної діяльності) на наступні групи (категорії):

1) підприємства з низьким рівнем ризику порушення митного законодавства;

2) підприємства з високим рівнем ризику порушення митного законодавства;

3) підприємства з середнім рівнем ризику порушення митного законодавства.

Основними показниками зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які необхідно аналізувати при категоріюванні є: дані про реєстрацію та місцезнаходження, вид, тривалість та частота здійснення зовнішньоекономічної діяльності, розмір статутного капіталу, інформація про власні чи орендовані основні фонди, обсяги декларування у грошовому виразі, обсяги оформлених митних декларацій, рівень сплати та заборгованості за митними платежами, дані про види порушення митних правил, суми нарахованих та сплачених штрафів, дані щодо орієнтувань по підприємству, дані аналізу раніше здійснюваних форм митного контролю, дані про належність підприємства до представника іноземного суб’єкта господарювання чи до виробника продукції, дані аналізу щодо наявності у підприємства офшорних контрагентів та непрямих контрактів, дані аналізу «дзеркальної» статистики з країнами контрагентами по виду продукції, яку імпортує або експортує підприємство та ін.

Відповідно до 1 категорії слід віднести суб’єктів господарювання, які отримали статус уповноваженого економічного оператора за видами «на спрощення митних процедур» або «на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки», а також суб’єктів господарювання, які дотримуються митного законодавства та відповідають визначеним критеріям: систематичне здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом останнього календарного року; декларування за останній календарний рік при імпорті або експорті митної вартості, яка не є нижчою за середній рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено; відсутність за останній календарний рік виявлених значних порушень митного законодавства при виконанні митних формальностей за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками; відсутність заборгованості по сплаті податкових та митних платежів, відсутність за останні 3 роки значних донарахувань митних платежів за результатами здійснення митного контролю, в тому числі в результаті коригування митної вартості, класифікаційного коду товару або країни походження; відсутність порушень кримінальних справ проти посадових осіб підприємства за останні 3 роки і т.п. У випадку, якщо суб’єкт ЗЕД, який віднесений до першої категорії здійснює зовнішньоекономічні операції або митне оформлення товарів, які відносяться до категорій з підвищеним ризиком, то спрощені митні процедури не застосовуються.

До другої категорії слід віднести суб’єктів господарювання, які ухиляються від митного законодавства та підпадають під наступні критерії: визнані банкрутом; не перебувають за вказаною ними адресою; знаходяться у розшуку; за останній календарний рік здійснюють зовнішньоекономічну операцію вперше та в значних обсягах; зареєстровані суб’єктом господарювання менше 1 року; відсутність власних та (або) орендованих основних фондів; наявність за останні 3 роки значних донарахувань митних платежів за результатами виконання митного контролю; наявність значних сум заборгованості зі сплати митних платежів; здійснення операцій з офшорними контрагентами або за непрямими контрактами; наявність орієнтувань по підприємству; виявлення систематичних порушень при виконанні митних формальностей за результатами автоматизованої системи управління ризиками і т.п.

До третьої категорії відповідно відносяться суб’єкти ЗЕД, які не належать до 1 або 2 категорій.

Зазначимо, що категоріювання суб’єктів ЗЕД свого часу застосовувалося в митній службі України при використанні «білого», «зеленого» та «чорного» списків суб’єктів господарювання. Також пропозиції щодо категоріювання (разом із застосуванням автоматизованої системи управління ризиками) запропоновані в Посібнику по управлінні ризиками Всесвітньої митної організації (WCO Customs Risk Management Compendium) [2], відповідно до якого суб’єкти ЗЕД можуть бути поділені на 4 базові групи:

1) такі, що добровільно дотримуються законодавства;

2) такі, що намагаються дотримуватися законодавства;

3) такі, що при нагоді уникають дотримання законодавства;

4) такі, що навмисно не дотримуються законодавства.

 

Список використаних джерел

1. Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України [Текст] : офіц. текст / Міністерство фінансів України ; Наказ від 24.05.2012 №597] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0882-12 (дата звернен­ня: 16.05.2015). — Назва з екрана.

2. WCO Customs Risk Management Compendium. Volume 1. [El. Resource] – URL: http://www.wcoomd.org/en/topics/enforcement-and-compliance/instruments-and-tools/~/media/45BE65FFE12748FDA6D41BA7F3451C75.ashx (дата звернен­ня: 16.05.2015). — Назва з екрана.

Категорія: Секція/Section_3_2015_06_4-5 | Додав: clubsophus (2015-06-03)
Переглядів: 577 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_06_4-5
Секція/Section_2_2015_06_4-5
Секція/Section_3_2015_06_4-5
Секція/Section_4_2015_06_4-5
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0