Архів / Archive

Герасимчук З.В., д.е.н., професор, перший проректор,

Яринюк О.О., студентка

Луцький національний технічний університет

м. Луцьк, Україна

МАРКЕТИНГОВА МЕТОДИКА ОЦІНКИ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

Кожен регіон України володіє значним природно-рекреаційним та культурно-історичним потенціалом, який є передумовою успішного функціонування туристсько-рекреаційної галузі. Початок XXI століття ознаменувався для країни законодавчим визнанням туризму та рекреації як найважливіших пріоритетних напрямів розвитку національної економіки та культури [6].

Вивченням стану туристично-рекреаційних ресурсів держави займались багато науковців, зокрема: Н.В. Фоменко, П.О. Масляк, В.Ф. Коваль, Е.О. Алєшугіна, Г.П. Андрєєва, О.О. Зеленська, Т.В. Григор’єва, О.Г. Пархоменко, В.Б. Дудко, М.О. Михайловський, С.І. Бондар та ін., а вивченням цієї теми на регіональному рівні – В.І. Павлов, Л.М, Черчик, О.В. Ільїна, О.М. Жданова, А.М. Тучак, В.І. Поляковський, І.В. Котова та ін. [2].

Для аналізу та оцінки туристично-рекреаційного потенціалу регіону необхідні конкретні показники, індикатори, абсолютне значення яких може змінюватися в певні періоди часу. Етап переходу та забезпечення розвитку туризму та рекреації країни обумовлює необхідність розробки такої системи показників-індикаторів, що забезпечить нову якість і вони повинні гарантувати моніторинг, контроль і аудит дотримання принципів розвитку за усіма форматами сталості [9]. Такими показниками-індикаторами нової якості, на нашу думку, можуть бути маркетингові показники конкурентоспроможності.

В умовах сучасних ринкових відносин України з Європейським Союзом виникає об’єктивна потреба у підвищенні якості та конкурентоспроможності (КС) туристично-рекреаційних ресурсів кожного регіону країни, як одного з визначних факторів у спіху на внутрішньому (в межах регіону) та зовнішньому (наприклад, в межах транскордонних об’єднань) туристичних ринках. Жорстка боротьба за споживачів на даних ринках потребує створення і реалізації конкурентоспроможної (КС) туристичної продукції. У зв’язку з цим проблема пошуку нових досконалих методів оцінки рівня розвитку туризму та рекреації, що створюють територіальний потенціал – конкурентоспроможність території, є  актуальною і потребує більш детального дослідження.

На сьогодні не існує єдиної маркетингової методики оцінки рівня розвитку туризму та рекреації регіону, однак існує багато різноманітних маркетингових методик оцінки рівня КС продукції, що можуть бути також апробовані і на територіальному рівні.

Наприклад, Гавриш Ю.О. пропонує розглядати відомі маркетингові оцінки конкурентоспроможності продукції за такими підходами:

1) підходи, що базуються на традиційному методі оцінки КС продукції, що описують розрахунок одиничних і групових показників. На першому етапі виділяють найбільш значущі для споживача критерії: споживчі (якісні характеристики товару), й економічні (ціна його споживання) [5];

2) маркетинговий підхід передбачає необхідність врахування не лише вимог споживача до його ціни та якості при оцінці КС товару, а й факторів, що визначають КС усієї маркетингової діяльності підприємства: організація сервісу, гарантійне обслуговування, оперативність постачання, репутація підприємства, популярність ТМ та думка про неї споживача тощо [8];

3) виробничий підхід – засновано на оцінці рентабельності продажів конкретного товару та його ринкової долі. При розрахунку показник КС використовують середню геометричну від конкурентних переваг. Чим більшою є ринкова доля виробника товару і рентабельність його продажів, тим даний товар є більш конкурентоспроможним [4].

Пропонуємо розглянути підходи, що базуються на традиційному методі і, на основі цього, визначимо особливості методики оцінки КС туристично-рекреаційних ресурсів регіону.

При оцінці КС туристично-рекреаційних ресурсів території за традиційним методом, споживчими показниками, на нашу думку, виступатимуть параметри, що характеризують якість туристичної послуги, яка була реалізована на туристично-рекреаційному ринку регіону, зокрема: сукупний бал за інформаційним, економічним, естетичним, побутовим та психологічним параметрами якості туристичної послуги, що надана на оздоровчо-пізнавальному чи курортно-лікувальному, чи екскурсійному, чи спортивному, чи діловому, чи зеленому, чи релігійному, чи аматорському ринках, що діють у регіоні. А економічним показником виступатиме ціна споживання запропонованої туристичної послуги в регіоні. При розрахунку одиничного показника КС для регіону, необхідно буде обрати регіон-еталон, з показниками якості туристично-рекреаційної послуги якого ми будемо порівнювати досліджувану територію, тобто обираємо територію, яка має високий туристичний потенціал, КС, де наявний також найвищий рівень споживання туристичної послуги:

                                                                                                  (1)

де qi – одиничний показник КС за і-тим технічним параметром;

pi – величинаі-го параметра (бал) туристичної послуги для регіону, що аналізується;

pio – величина і-го параметра (бал) туристичної послуги регіону, прийнятого за зразок.

Після, розраховуємо груповий показник окремо для технічних параметрів та оремо для економічних параметрів:

                                                                                             (2)

де Ітп – груповий показник КС за технічними парметрами;

qi – одиничний показник КС за технічними параметрами;

ai – вагомість і-го парметра в загальному наборі.

Вагомість і-го параметра технічного показника визначимо, виходячи з рівня важливості параметра для споживача, що характеризує якість наданої туристичної послуги, наприклад, табл. 1. Величину і-го параметра (бал) туристичної послуги для регіону, а також частку параметра в загальній сумі ми пропонуємо визначити, шляхом анкетування споживачів, які скористались послугою і, таким чином, отримати оцінку рівня якості послуги.

Таблиця 1

Визначення вагомості параметрів туристичної послуги

                                                                                                           (3)

де аі – вагомість параметру, що визначає якість туристичної послуги;

Чр – частка параметра якості тур послуги для споживача.

Величину частки параметра туристичної послуги, що характеризує якість, визначимо, шляхом оцінки та ранжування споживачем видів комфорту за важливістю та вагомістю для нього. Величину вибірки (кількість опитаних споживачів) визначимо за очікуваним рівнем репрезентативності результатів дослідження, які необхідно отримати.

Груповий показник за економічним параметром, на нашу думку, доцільно розрахувати як відношення ціни споживання певної туристичної послуги в аналізованому регіоні до ціни аналогічної послуги, що реалізується в регіоні, що взятий за еталон:

                                                                                                          (4)

де Іеп – груповий показник за економічним параметром;

∑Ці – сума ціни споживання туристичної послуги та цін супутніх туристичних послуг, що реалізовані на ринку досліджуваного регіону;

∑Ціо – сума ціни аналогічної туристичної послуги та цін супутніх туристичних послуг, що реалізовані на ринку «регіону-еталона».

Розрахувавши групові показники знаходимо інтегральний показник конкурентоспроможності регіону:

                                                                                                              (5)

За змістом, показник КС відбиватиме розходження у туристичному потенціалі території, яка порівнюється та території, яка взята за еталон: якщо К<1, розглянута територія поступається зразку за КС туристичної послуги, якщо К>1, то перевищує, К=1 – рівна конкурентоспроможність територій.

Використання запропонованого нами методу оцінки конкурентоспроможності туристичних послуг регіону дозволить, перш за все, здійснювати постійний моніторинг регіонального рейтингу за визначений період та порівнювати конкурентоспроможність українських регіонів між собою та із територіями зарубіжних країн.

Отже, оцінка конкурентоспроможності регіону дозволить виявити прогалини в створенні та експлуатації туристично-рекреаційного потенціалу (ресурсів) регіону та прийняти рішення, спрямовані на підвищення рейтингу території, як на національному, так і на міжнародному рівні, збільшити її інвестиційну привабливість та зорієнтувати галузь на інтенсивний розвиток і поширити інтеграційні процеси.

Список використаних джерел

1. Буршинський, Б.В. Конкурентоспособность продукции и предприятия [Текст] / Б.В. Буршинський, Е.В. Лазарева. – Одесса : ИПРЗЗИНАН Украины, 2002. -132с.

2. Жданова, О.М. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму [Текст] / О.М. Жданова, А.М. Тучак, В.І. Поляковський, І.В. Котова. – Луцьк, 2000. – 190 с.

3. Журило, І.В. Конкурентоспроможність нової продукції промислово-виробничого призначення: теоретичні аспекти, методика прогнозування та забезпечення: Монографія. – Керовоград, ПВЦ «Мавік», 2007. – 186 с.

4. Зав’ялов, П.С. Ранговая оценка массового потребительского товара [Текст] / П.С. Зав’ялов, О.В. Каплина, Д.А. Зайченко // Маркетинг в России и за рубежом. – 2005. - №3. – С. 90 – 103.

5. Корж, М.В. Управління конкурентоспроможністю продукції в промисловій сфері. – Краматорськ : ДДМА, 2005. – 196 с.

6. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навчальний посібник [Текст] / П.О. Масляк. – К. : Знання, 2008. – 343с.

7. Мельник, Т.С. Комплексна оцінка конкурентоспроможності товарів за умов сучасного ринку [Текст] / Т.С. Мельник, О.Ф. Христофор // Вісник ВПІ. – 2002. – №5. – С. 23 – 28.

8. Павлова, Н.П. Маркетинговой подход к оценке конкурентоспособности товара [Текст] /  Н.П.Павлова // Маркетинг в России и за рубежом. – 2004. – №1. – С. 82 – 89.

9. Ткаченко, Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу [Текст] : монографія. – 2-ге вид., випр. та доп. / Т.І. Ткаченко. – К. : Київський національний торгово-економічний університет, 2009. – 463 с.

10. Оцінка конкурентоспроможності продукції [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.rusnauka.com/2_KAND_2013/Economics/10_ 125497. doc.htm (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.