Соловйов А.І., к.е.н., доцент
Херсонський державний аграрний університет
м. Херсон, Україна
НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АГРАРНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
До недавнього часу розвиток сільського господарства відбувався головним чином через зміни в енергетичній базі, удосконалення машинних технологій, досягнення генетики і селекції тварин і рослин, покращення годівлі тварин, використання добрив і засобів захисту рослин тощо. На сьогоднішній день важливим чинником ефективності розвитку та управління аграрним виробництвом стають інформаційні ресурси (ІР), їх визначення й правильне тлумачення при розробці та реалізації управлінських рішень. Наявність і удосконалення інформаційних ресурсів набуває пріоритетного значення при створенні і використанні високоефективних, конкурентних стратегій функціонування та розвитку аграрного сектору.
В той же час інформаційні ресурси повинні бути адаптовані до вимог ринкової економіки, забезпечувати підтримку безпосередньої господарської діяльності. Існує безумовна необхідність систематизації певної сукупності знань, представлення їх у вигляді інфокомунікаційної субсистеми (ІКС), яка оперативно відображає фактичний стан та можливі сценарії розвитку підприємства, а також забезпечує зручний доступ до необхідної інформації.
Основним засобом для цього є широке використання інформаційних технологій і комп’ютерів для збору, систематизації, аналізу, обробки, планування, прогнозування, прийняття рішень, як оперативного так і стратегічного характеру. Але технології, які зараз активно розробляються, як правило не враховують особливостей аграрного виробництва, носять фрагментарний характер, не сформовані у цілісному вигляді, не мають певного алгоритму і не об’єднані у комплексний продукт або систему продуктів (методів, підходів, інструментів). Через це вони не мають широкого розповсюдження і не доходять до кінцевого споживача. Крім цього, у спеціалістів і керівників аграрної галузі немає єдиної точки зору на розвиток ІК технологій, відсутня загальноприйнята термінологія, що зумовлює необхідність уточнення базових підходів до вирішення вказаної проблеми. У зв’язку з цим задачі розробки та використання цих технологій, і в першу чергу тих, які базуються на професійних знаннях та досвіді експертів, у вигляді комплексів програм, набувають першорядного значення.
Дослідження із використанням ІК-технологій проводяться практично в усіх галузях сільськогосподарської науки і практики [1, 2]. На сьогодні детально досліджені питання математичного моделювання виробничого процесу, агромоніторингу і використання агрофізичних методів інформаційного забезпечення для потреб точного землеробства [3, 4], представлено системний аналіз аналітичних моделей і підходів до створення інформаційно-довідкових систем з оптимізації землекористування [5], ряд наукових публікацій присвячена питанням застосування інформаційних ресурсів в інженерно-технічній підсистемі АПК [6, 2].
Також розглядалися способи удосконалення методичних підходів до розвитку аграрної галузі, характерною рисою яких є розширення досліджень з оптимізації організації і управління в сільському господарстві, а також з інновацій в консультуванні, розвитку методологічних основ організації технічного забезпечення [7], управлінні технічним потенціалом аграрного виробництва, в тому числі методичні питання управління виробничими процесами. Як відомо, їх вирішення в АПК здійснюється в значній мірі в умовах невизначеності, пов’язаних з відсутністю вірогідних поточних і прогнозних даних про стан природного середовища, недостатністю знань про біологічні і фізичні системи, випадковим характером процесів, що в них відбуваються. Управління системою, яка діє в умовах невизначеності, вимагає особливої уваги і виваженості. Розробка обґрунтованого комплексу заходів є важливою, тому що в ситуації, коли кінцевий результат точно не визначений, на розвиток подій можуть впливати тільки управлінські рішення, і якщо вони будуть невірними або не оптимальними, то наслідки можуть бути достатньо негативними. Тому для удосконалення процедур прийняття рішень необхідно проводити всебічний аналіз складних ситуацій із розробкою різних сценаріїв розвитку та управління аграрним виробництвом. В процесі реалізації обраного сценарію користувач оцінює ймовірність досягнення запланованих результатів, виходячи з економічно обґрунтованих прийнятих рішень, з урахуванням припустимих ризиків. Далі він намагається зменшити останні за допомогою доступного арсеналу засобів (наприклад, шляхом застосування добрив і засобів захисту рослин, коректування раціону годівлі, профілактики хвороб, раціонального використання техніки тощо). Для цього персонал аграрного підприємства необхідно стабільно забезпечувати даними інтегрованими з особливостями біологічних і фізичних систем, які дозволяють отримати знання про їх поточний та прогнозний стан для розробки найбільш оптимальних управлінських рішень.
Результат управління аграрним виробництвом значною мірою залежить від того, наскільки продумано, систематично і професійно відбувається накопичення і управління інформацією в ІКС системи управління АВС. Характерною ознакою ІКС є постійне вдосконалення інформаційних технологій, розробка та впровадження прогресивних засобів організації та управління базами даних (геоданих), обробки, аналізу та представлення інформації, створення комунікаційних мереж, що забезпечує поліпшення інформаційного обліку як всередині аграрного підприємства, так і з інформаційними системами відповідних приватних та державних служб. Тому одним з основних напрямів системи управління аграрним виробництвом є подальший розвиток інформатизації аграрного сектору.
З іншого – забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дасть змогу на якісно новому рівні інформаційного обслуговування проводити як поточну оперативну роботу, так і системний аналіз стану та перспектив діяльності та управління аграрним виробництвом в цілому на основі науково-обґрунтованих управлінських рішень. Таким чином, фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого середовища яке, з одного боку, має об'єднувати в межах усього аграрного сектору економіки інформаційне, телекомунікаційне, комп'ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології (ГІС та нейротехнології), мережі електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), БД і сховища даних, інші засоби інформатизації.
Список використаних джерел
- Тесленко, Г.С. Інформаційні системи в аграрному менеджменті [Текст] : навч. посібник. / Г.С. Тесленко – К.: КНЕУ, 1999. – 232 с.
2. Скрипник, А.В. Інформатизація аграрної сфери України [Текст] / А.В. Скрипник, А.Н. Ткаченко, Е.К. Букін // Экономика АПК. – 2012. − №7. – С. 113-120.
3. Ушкаренко В.О. Зрошуване землеробство [Текст] : пiдручник / В.О. Ушкаренко. – К.: Урожай, 1994. – 328 с.
4. Таріенко Ю.О. Методологія вибору оптимальної моделі аграрного виробництва [Текст] / Ю.О. Таріенко, О.А. Козаченко, Ю.В. Сорока // Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок «Аграрна наука – виробництво». – 2012. – № 2. – С. 15-18.
5. Растрыгин, Л.А. Современные принципы управления сложными объектами. / Л.А. Растрыгин – М.: Совет. радио, 1980.
6. Меденников, В.И. Интернет-технологии – составная часть информатизации сельского хозяйства и аграрной науки / В.И. Меденников // Вестник Российской академии сельскохозяйственных наук. – 2010. − №6. – С. 3-15.
7. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / За ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. – К. : ННЦ“ІАЕ”, 2012. – 182 с.
| 
