Лисак М.А., к.е.н., молодший науковий співробітник
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»
м. Київ, Україна
ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ПОКАЗНИКІВ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СТАН ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В СВІТІ
Продовольча безпека – явище комплексне, яке проявляється в різних порушеннях фізичного стану людини через безліч причин. На Всесвітній Продовольчій Раді 1996 року було сформульовано чотири основні виміри продовольчої безпеки: наявність, доступ, стабільність і використання. В доповіді «Стан справ у зв'язку з відсутністю продовольчої безпеки у світі – 2013» [1] представлений набір показників, що характеризують ці чотири виміри, головною метою яких є – подолати обмеження, пов'язані з використанням показника масштабів поширення недоїдання.
Цей набір показників був розроблений ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН) відповідно до доручення Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки та сформульовано в ході круглого столу з розгляду методів, які використовуються для оцінки кількості голодуючих в країнах світу [2]. Даючи кількісну характеристику цих чотирьох вимірів, даний набір показників дає більш всеохоплюючу картину, що може допомогти у виробленні цілеспрямованої політики в області продовольчої безпеки і харчування. Вимірювання наявності продовольства відображає не тільки кількість, якість, але і різноманітність продовольства. До показників для оцінки наявності продовольчої безпеки відносяться: енергетична достатність раціону харчування; частка енергетичної цінності, що забезпечується за рахунок зернових, коренеплодів і бульбоплодів; середній обсяг одержуваних білків; середній обсяг одержуваних білків тваринного походження; середній обсяг виробництва продовольства. Вимірювання доступу до продовольства включає показники фізичної доступності та інфраструктури, наприклад показники щільності мережі залізниць і автомобільних доріг; економічної доступності, яка характеризується індексом внутрішніх продовольчих цін; а також масштабів поширення недоїдання. Вимірювання стабільності продовольства розділено на дві групи, до першої групи включені різноманітні показники, що характеризують фактори схильності до ризиків, наприклад коефіцієнт залежності від зернових, площа зрошуваних земель, а також процентне співвідношення обсягу імпорту основних продуктів харчування до загального обсягу товарного експорту. До другої групи показників відносяться головним чином показники періодичності таких потрясінь, як волатильність цін на продовольство, коливання пропозиції продовольства на внутрішньому ринку та політична нестабільність в країні.
Вимірювання використання продовольства також розділено на дві групи. До першої групи відносяться показники, що визначають можливості використання продовольства, зокрема, показники доступу до води та санітарно-гігієнічних умов. Друга група містить показники, що характеризують кінцеві результати неналежного використання продовольства: пов’язані з недостатнім харчуванням у розвитку дітей віком до п’яти років, такі як виснаження, відставання в рості і знижена маса тіла. У доповіді про продовольчу незабезпеченість, що було опубліковано у 2013 році [3] було додано ще чотири показники використання продовольства, які відображають дефіцит мікроелементів – це показники масштабів розповсюдження анемії та дефіциту вітаміну А у дітей у віці до п'яти років, а також показники масштабів поширення йододефіциту та анемії вагітних жінок. Ці показники складаються на основі даних по обмеженому колу країн і по окремих роках. Такі обмеження помічені у метаданих до відповідних наборів показників. Обмеженість наявних даних не дозволяє відображати інші важливі фактори використання продовольства, такі як зміна раціонів харчування, різноманітність раціонів харчування, показники грудного вигодовування чи рівня освіти матерів [3]. Дані з цього набору показників публікуються на веб-сайті ФАО, присвяченому показникам продовольчої безпеки [4].
Для отримання повної та детальної картини стану продовольчої безпеки тієї чи іншої групи населення необхідно всебічно проаналізувати чотири виміри продовольчої безпеки. Кожне з них можна кількісно виміряти за допомогою того чи іншого набору показників, який дає детальну інформацію про стан справ в області продовольчої безпеки в тій чи іншій країні або регіоні світу. Такі вимірювання та аналіз становлять основу для розробки цілеспрямованих стратегій і політики для вирішення проблеми відсутності продовольчої безпеки та створення основи для сталого скорочення її масштабів. Наявність продовольства вітчизняного виробництва є ключовим чинником початку розвитку економіки будь-якої країни, а в сільських районах вітчизняне сільське господарство так і залишається головним постачальником продовольства й найважливішим джерелом доходів і засобом забезпечення зайнятості. На даному етапі підвищення продуктивності сільського господарства покращує доступ до продовольства для тих, хто веде архаїчне сільське господарство. Однак збільшення продуктивності може виявитися недостатнім для вирішення проблем доступу нетто-покупців продовольства та інших уразливих груп; для них можуть знадобитися адресні політичні заходи, наприклад, зміцнення систем соціального страхування та інших заходів соціального захисту.
По мірі зростання і диверсифікації економіки на галузі, не пов’язані з виробництвом, переробкою продовольства і сільським господарством, все більшого значення для досягнення продовольчої безпеки починають набувати питання доступу до продовольства. Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві може призводити до зростання доходів, що повинно сприяти поліпшенню доступу. Однак при цьому зберігаються ще труднощі з доступом для вразливих груп населення, які необхідно вирішувати адресними політичними заходами.
Багато країн досі досягли незначних або навіть нульових результатів у підвищенні продовольчої безпеки; часто причиною тому є поєднання таких негативних факторів, як стихійні лиха, конфлікти, різкі стрибки цін, слабкі інституційні основи, а також загальне керівництво – все це часто «виливається» в періодично повторювані продовольчі кризи. В доповіді «Стан справ у зв'язку з відсутністю продовольчої безпеки у світі – 2010» [5] показано, що затяжні кризи здатні створити порочне коло, в якому відновлення відбувається повільно і з часом може ставати все важче. Різкі стрибки цін на світових продовольчих ринках в 2007-2008, 2010 і 2012 роках наочно показали те, як раптові цінові потрясіння можуть спровокувати глибокі і затяжні кризи, що підкреслює важливість безперервних надійних поставок продовольства для забезпечення стабільності продовольчої безпеки. Прогрес тільки в справі поліпшення наявності, доступу і стабільності не гарантує продовольчої безпеки, оскільки недоліки в галузі використання, обумовлені неналежними санітарно-гігієнічними умовами, що можуть спровокувати пов'язані з харчуванням вади розвитку (високі показники виснаження і відставання в рості), а неправильне харчування може призвести до ожиріння та виникнення обумовлених раціоном харчування інфекційних захворювань. Наявність як недоїдання, так і надмірного харчування є досить серйозною проблемою в країнах, де відбуваються швидкі перетворення; це явище називається «подвійне тягар неправильного харчування».
Таким чином, даний комплекс показників забезпечення продовольчої безпеки дозволяють оцінити всі відповідні аспекти і дати детальну картину тих труднощів з якими стикається та чи інша країна, сприяючи тим самим до прийняття адресних заходів в області продовольчої безпеки і харчування.
Список використаних джерел
1. Положение дел в связи с отсутствием продовольственной безопасности в мире – 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/3/a-i3434r.pdf.
2. Набір показників розроблений ФАО [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/cfs/cfs-home/cfsroundtable1/en/.
3. Положение дел в связи с отсутствием продовольственной безопасности в мире – 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/3/a-i4030r.pdf.
4. Показатели продовольственной безопасности. Статистический веб-сайт ФАО: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/economic/ess/ess-fs/ess-fadata/it/#.U4cSb3J_s1I.
5. Положение дел в связи с отсутствием продовольственной безопасности в мире – 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/013/i1683r/i1683r.pdf.
| 
