Архів / Archive

Скрипник М.Є., к.е.н., старший викладач

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

м. Чернівці, Україна

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ВИЗНАЧЕННЯ ВИКРИВЛЕНЬ І ПОМИЛОК У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ

Прагнення багатьох вітчизняних підприємств потрапити на міжнародні інвестиційні ринки все більшою мірою сприяє становленню фінансової звітності як інструмента для прийняття рішень власниками підприємства, і як основи аналізу зовнішніми користувачами, зокрема інвесторами. На якість поданої фінансової звітності, її достовірність і відповідність усім висунутим до неї вимогам та, відповідно, на ефективність та доцільність прийнятих на її основі управлінських рішень безпосередньо впливає наявність або відсутність помилок у фінансових звітах, своєчасне та повне їх виправлення.

В Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» п. 41 наведено поняття суттєвої і несуттєвої помилки, які приводять до невірного розрахунку фінансових результатів [1]. Суттєвим вважається пропуск або викривлення статей, якщо вони можуть, окремо чи у сукупності, впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску чи викривлення, що оцінюються за конкретних обставин. Розмір або характер статті, або їх поєднання, можуть бути визначальним чинником.

Класифікаційна ознака за характером виникнення викривлень фінансової звітності виділяє ненавмисні і навмисні викривлення. На думку Бичкової С.М. помилки, які відбуваються через неуважність, некомпетентність і халатність виконавців або викликані недосконалістю чинного законодавства у сфері бухгалтерського обліку, є ненавмисними викривленнями. В умовах постійного удосконалення законодавчої та нормативної бази і постійного застарівання методичних матеріалів, які описують порядок ведення бухгалтерського обліку, ймовірність допуску помилок значно зростає [2].

На нашу думку ненавмисні викривлення потрібно поділяти на технічні та бухгалтерські. Крім того, встановлено, що технічні помилки виникають: в процесі розрахунку сум податків при застосуванні неправильної ставки; при складанні та розрахунку податкових платежів; нерівність підсумкових показників звітності; при нечіткості записів у первинних документах; при перенесенні даних первинного бухгалтерського обліку в облікові регістри поточного обліку та до зведеної звітності; при неправильному заповненні рядків декларації за умови повного і правильного відображення здійснених підприємством операцій в регістрах бухгалтерського обліку; відхилення, допущені через неуважність, недбалість, стомлюваність, описки в облікових записах або даних бухгалтерського обліку; неправильні переноси сальдо по рахунках і т.д.

Також необхідно доповнити даний перелік видів викривлень невірною класифікацією, наприклад, при складанні фінансової звітності невірно класифікуються тимчасові і постійні різниці. Доцільно також включити в групу технічних помилок помилки в ході трансформації звітності, так як процес трансформації складається з кількох етапів і нерідко проводиться без спеціальних програмних засобів (тільки за допомогою Excel). Складним моментом є перекласифікація активів і пасивів, доходів, витрат. Велика ймовірність, що будь-які активи або витрати можуть бути виключені, коли вони числилися згідно вітчизняних ПСБО, або, навпаки, не включені до групи, де вони повинні знаходитися відповідно до МСФЗ.

Для того, щоб зменшити кількість помилок при трансформації, необхідно мінімізувати вплив людського фактора. Для цього спеціалісти з МСФЗ розробляють таблиці з контрольними перевірками інформації, чітко прописують методику трансформації для кожної ділянки роботи. На наш погляд, кращим способом мінімізації ризику виникнення помилок при трансформації звітності є використання спеціальних комп'ютерних програм.

Ми дійшли висновку, що технічні помилки (помилки за формою) торкаються тільки оформлення господарських операцій, а бухгалтерські помилки (помилки за змістом, процедурні помилки) полягають у невірному описі економічної інформації в обліку і звітності.

Після виявлення фальсифікованої звітності дані експертиз окремих підприємств дозволили встановити, що помилки при оцінці фактів господарської діяльності неправильним вибором способу оцінки активів і зобов'язань підприємства, затверджених в обліковій політиці, може приводити до завищення або заниження валюти балансу. Це змінить економічні показники, що відображають діяльність фірми. Прикладом може служити складання звітності без урахування вартості незавершеного виробництва, переоцінка основних засобів проведена неправильно, має місце заборгованість термін сплати якої давно настав і ймовірність її стягнення дуже мала, не списання недостач, тощо.

Фінансова звітність може бути перекручена внаслідок неправильного або недостатньо точного відображення даних у формах звітності, а також в примітках до неї за рахунок маніпуляцій з сальдо рахунків. Перекручення звітності також може відбувається шляхом неправильного взаємозв'язку між рахунками, яке полягає у відображені інформації на рахунках бухгалтерського обліку, не призначених для цього Планом рахунків підприємства. Це можливо при недотриманні вимог, правил бухгалтерського обліку та інших нормативних актів. При цьому помилки можуть носити методологічний характер, причиною яких є зміни нормативних актів.

Ряд вчених, таких як Лишиленко О. В., Кузьменко А.Ф., Білоусько В. С., поділяють помилки на локальні та транзитні. Помилки в обліку можуть бути локальними за умов, коли неправильні записи призводять до викривлення інформації лише в тому документі чи регістрі, де вони сталися, і при цьому не впливають в подальшому на систематизацію інформації в інших облікових регістрах. Транзитними є помилки, допущені в одному обліковому регістрі, які призводять до ланцюгових змін в інших облікових регістрах, а також звітності підприємства [3, 4, 5].

Аномальними вважаються такі помилки, які виникають не систематично або при рідкісних збігах обставин. Такі помилки можуть розглядатися у вузькому і широкому розумінні цього слова: в окремо взятому підприємстві і в групах підприємств. Вони проявляються в обліку підприємства, як правило, при роботі з рідкісними для даного підприємства господарськими операціями.

Класифікація викривлень фінансової звітності, свідомо чи через незнання, що приховують реальну картину фінансового і майнового стану підприємства, може бути продовжена. Причини, що спонукали до викривлення фінансової звітності, можуть бути самими різними, оцінити які досить складно. У зв'язку з цим необхідно зазначити, що виділені нами класифікаційні ознаки сприяють розкриттю порядку складання викривленої фінансової звітності. Крім цього, класифікація видів викривлень і помилок може бути використана для визначення розміру матеріального збитку і місця його появи.

Список використаних джерел

1. Бычкова, С.М. Методология выявления преднамеренных искажений финансовой отчетности в результате недобросовестных действий руководства экономического субъекта [Текст] / С.М.Бычкова, Е.Ю.Итыгилова // Этап: экономическая теория, анализ, практика. – 2011. – № 2. – С. 54-60.
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.minfin.gov.ua/control/uk/archive/docview?typeId =237417&docId (дата звернен­ня: 18.04.2015). — Назва з екрана.
3. Лишиленко, О. В. Бухгалтерський облік [Текст] : підручник / О. В. Лишиленко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 659 с.
4. Білоусько, В. С. Теорія бухгалтерського обліку [Текст] / В. С. Білоусько, М. І. Бєлєнкова. – К. : Кондор, 2007 – 423с.
5. Кузьменко, А. Ф. Виправлення помилок у фінансовій звітності [Електронний ресурс] / А. Ф. Кузьменко // Руснаука. – 2011. – №1. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/1_NIO_2011/Economics/77964.doc.htm (дата звернен­ня: 18.04.2015). — Назва з екрана.