Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_06_4-5_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_06_4-5

ПЕНСІЙНЕ РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНИ

Федина В. В., старший викладач, Купрійова Т.О., студентка

Національний університет Державної податкової служби України

м. Ірпінь, Україна

 

ПЕНСІЙНЕ РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНИ

 

Пенсійна реформа просувається повільно, що пов'язано з економічної та демографічної ситуації в країні. В цілому проведення пенсійної реформи в повному обсязі має забезпечити зростання і стабільні виплати пенсій, стати потужним фактором інвестування вітчизняної економіки. Однак у зв'язку з впливом певних факторів процес реформування на даному етапі є неефективним. На даному етапі головним завданням уряду є розробка конкретних заходів щодо реалізації пенсійної реформи в Україні.

Головні завдання і цілі пенсійної реформи:

1. Підвищити рівень життя пенсіонерів;

2. Встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і

трудового стажу;

3. Забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

4. Заохотити громадян до заощадження коштів під старість;

5. Створити більш ефективну та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні [4].

Згідно з держбюджетом-2015 та низкою інших законів, ухвалених Верховною Радою 28 січня, була внесена низка змін до бюджетного, податкового, трудового, пенсійного та іншого законодавства, які мають значний вплив і на розвиток пенсійної системи, повідомляє Пенсійний фонд [2].

Україною обрано шлях поступового запровадження трирівневої пенсійної системи:

  1. Солідарна система

  2. Загальнообов’язкова накопичувальна система

  3. Добровільна недержавна система пенсійних заощаджень[4].

Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов’язані зі змінами в демографічній ситуації та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів. Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застраховує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них.

У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежить від розміру заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались. Це досягається шляхом звільнення Пенсійного фонду від здійснення невластивих йому виплат (розмежування джерел фінансування виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами) та впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток та сплату страхових внесків, на підставі даних якої призначаються і виплачуються пенсії.

Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Цей рівень дозволить накопичувати пенсійні кошти на індивідуальних рахунках для отримання додаткового доходу на старість. На відміну від солідарної системи кожен учасник  накопичувальної системи сплачуватиме пенсійні внески на свій індивідуальний накопичувальний рахунок, а не до загального фонду солідарної системи на користь усіх платників внесків. Ці кошти будуть його власністю і використовуватимуться для додаткової пенсії, а в разі його смерті будуть успадковані.

Учасниками накопичувальної системи можуть бути особи не старші 35 років. Внески до накопичувальної системи у перший рік її запровадження становитимуть 2%, і щороку підвищуватимуться на 1% до досягнення 7% [3].

Пенсійним фондом України буде створений Накопичувальний фонд шляхом відкриття банківського рахунку у зберігача для акумулювання пенсійних коштів, спрямування  пенсійних активів на інвестування з метою отримання інвестиційного прибутку на користь учасників другого рівня та використання пенсійних коштів на пенсійні виплати. Накопичувальну систему пенсійного страхування планується запровадити з 01.01.2017 року. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування пропонується визначити осіб, яким на цей час виповниться не більше 35 років. Водночас право на участь у цій системі пропонується надати застрахованим особам, яким станом на 1 січня 2017 року виповниться не більше 55 років. Цим особам надається можливість прийняти рішення до 1 січня 2018 року щодо добровільної участі у накопичувальній системі пенсійного страхування[4].

Система недержавної пенсії створена для формування додаткової пенсії самими громадянами за рахунок добровільних внесків. Законодавством передбачено три види таких заощаджень:

1. За допомогою недержавних пенсійних фондів (НПФ) шляхом укладання контрактів між адміністраторами фондів і їх вкладниками. Вони вже активно діють в Україні.

2. Шляхом співпраці зі страховими організаціями: страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті застрахованого.

3. Відкриття пенсійних депозитних рахунків у банках для накопичення заощаджень.

З 1 січня 2015 року відбулися істотні зміни в законодавстві щодо сплати єдиного внеску, спрямовані на детінізацію ринку праці та легалізацію заробітної плати. Зокрема:

– передбачено нарахування єдиного внеску за кожну застраховану особу;
– запроваджено мінімальний внесок за місяць за найманих працівників;
– запроваджено знижувальний коефіцієнт розміру єдиного внеску за найманих осіб за основним місцем роботи для роботодавців, які підвищують заробітну плату.

Роз’яснення з питань нарахування та сплати єдиного внеску надає Державна фіскальна служба України [1].

Отже, У цілому усі законодавчі зміни можна згрупувати до чотирьох правових норм: порядок виплати пенсії  працюючим пенсіонерам, який поширюється  на усіх, незалежно від часу призначення пенсій;  встановлення максимального розміру пенсій на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; поетапне підвищення пенсійного віку на 5 років для жінок, яким призначаються пенсії за віком на пільгових умовах, збільшення стразового стажу для осіб, які мають право на пільгову пенсію та спеціального стажу для призначення пенсій за вислугу років;  правової “долі” в найближчому майбутньому  “спеціальних” пенсій.

Запровадження накопичувальної системи вважають порятунком українських пенсіонерів та економіки України в майбутньому, але в перехідному періоді реформи матиме неприємні побічні ефекти для держави в цілому і громадян зокрема.

 

Список використаних джерел

  1. Указ Президента України "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу" від 11 червня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 24. – С. 3.
  2. Інформаційний портал Україна без корупції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://coruption.net/statti/item/12387-osnovni-zminy-v-pensiinii-systemi-na-2015-rik / (дата звернення 22.05.15). – Назва з екрана.
  3. Адміністратор пенсійного резерву [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://18-60.com.ua/pensiyna-reforma/silidarna-systema.html/ (дата звернення 22.05.15). – Назва з екрана.
  4. Пенсійні реформи в Україні [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://pension.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=4&Itemid=135/ (дата звернення 22.05.15). – Назва з екрана.
Категорія: Секція/Section_3_2015_06_4-5 | Додав: clubsophus (2015-06-03)
Переглядів: 740 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_06_4-5
Секція/Section_2_2015_06_4-5
Секція/Section_3_2015_06_4-5
Секція/Section_4_2015_06_4-5
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0