Архів / Archive

Моїсеєнко В.О., старший викладач

Херсонський національний технічний університет

м. Херсон, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ УКРАЇНИ У ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Розвиток сучасної економіки характеризується переходом до такої нової стадії як глобалізація. Під глобалізацією можна розуміти процес незворотного подолання фізичних відстаней між підприємствами та країнами, зменшення важливості політико-економічних та соціально-економічних факторів, збільшення ролі нових технологій.

Глобалізація представляється як процес всезростаючого впливу різних факторів міжнародного значення (тісних економічних та політичних зв’язків, культурного та інформаційного обміну) на соціальну дійсність в окремих країнах. Таким чином, постійний обмін інформацією та технологіями є необхідною ознакою глобалізаційних процесів, їх наслідком та рушійною силою одночасно.

З активним розвитком цих процесів у світі з’явилось нове явище під назвою «нова економіка», що пов’язане із розвитком надсучасних електронних інформаційних технологій, становленням та розповсюдженням інформаційної мережі Інтернет. «Нова економіка» є п’ятим технологічним укладом, в якому на перше місце висуваються такі наукоємні галузі, як комп’ютерні, електронні, космічні та біотехнології, телекомунікації та альтернативні джерела енергії.

Нова економіка, як така, сформована інформаційно-комунікаційними технологіями, що загострюють конкурентну боротьбу. Тому ті країни, що розуміють важливість розвитку та впровадження інформаційних технологій, мають можливість укріплювати свої позиції у світовій економіці, покращувати макроекономічні показники, поліпшувати рівень життя населення. Ігнорування важливості розвитку інформаційних технологій, недостатня увага до них відштовхує країни назад.

Ще на самому початку ХХІ ст. економічними експертами була зафіксована значна кореляція між рівнем розвитку інформаційних технологій та економічним процвітанням країн. Це пояснюється тим, що застосування таких технологій сприяє зростанню інновацій, підвищенню конкурентоспроможності, збільшенню ефективності економіки, посиленню процесів зайнятості населення, зростанню їхніх доходів.

Таким чином, самі інформаційні технології на даному етапі перетворились на потужний двигун у розвитку світової економіки. Інтенсивність, з якою оновлюються, вдосконалюються та розповсюджуються інформаційні технології, значно перевищує загальні темпи розвитку традиційних галузей. Нематеріальні активи беруть верх над матеріальними.

Світ рухається до створення «нової економіки» досить нерівномірно. Є безумовні лідери у цьому процесі. Так, за рейтингом Всесвітнього економічного форуму у 2014 році, до першої десятки країн-лідерів у застосуванні інформаційних технологій входять всі країни Скандинавії (Фінляндія, Швеція, Норвегія), країни Південно-Східної Азії (Сінгапур, Гонконг, Корея), деякі країни Європи (Нідерланди, Швейцарія, Великобританія), а також США [1]. Цей рейтинг складався на базі індексу готовності до мережевого суспільства, що розраховувався за чотирма параметрами:

1. ступінь розвитку середовища (політичного, регуляторного, ринкового, інноваційного);
2.  ступінь готовності до створення мережевого суспільства (готовність населення, бізнесу та органів влади до застосування інформаційних технологій);
3.  ступінь використання інформаційних технологій (використання таких технологій населенням, бізнесом та органами влади);
4.  вплив інформаційних технологій на економіку країни (на економічну та на соціальну сфери).

Країни-лідери у процесі розвитку інформаційних технологій завдячують своїм успіхам широкому залученню до мережі Інтернет усіх верств населення, створенню сприятливого бізнес-середовища та інвестиційного клімату. Зрозуміло, що активний розвиток таких технологій потребує величезних інвестицій як в матеріально-технічну базу, так і в сферу наукових розробок та широку просвітницьку роботу з населенням, бізнес-структурами та державними організаціями. Для багатьох країн інвестиції у подібних обсягах є неможливими.

Даний рейтинг показав величезну відстань, яка пролягає між передовими країнами Північної Європи та деякими країнами Південною, Центральної та Східної Європи. Україна у 2014 році обійняла лише 81-е місце проти 73-го у 2013 році [1]. Досить показовим є те, що саме населення України є обізнаним у користуванні інформаційними технологіями, а погіршенням рейтингу ми завдячуємо суто інституційним факторам.

Так, рівень готовності суспільства до використання інформаційних технологій відповідає 34-му місцю у світі; кваліфікація населення – 37-му місцю, що є достатньо високими показниками. Водночас, до негативних моментів у порядку зменшення впливу можна віднести наступні [1]:

• несприятливе політичне та регуляторне середовище (130-е місце);
• низький рівень готовності до використання технологій органами влади (102-е місце) та бізнесу (93-є місце);
• слабкий вплив інформаційних технологій на соціальну (102-е місце) та економічну сферу (79-е місце);
• несприятливе ринкове та інноваційне середовище (84-е місце);
• низький рівень використання інформаційних технологій населенням (75-е місце);
• несприятливе середовище для розвитку IT-інфраструктури (74-е місце).

Таким чином, для того, що Україна була достойно представленою у сфері інформаційних технологій, недостатньо просто поліпшувати доступ до нових інформаційних технологій. Необхідною умовою зростання України у рейтингу є створення більш сприятливих умов для ведення бізнесу та інновацій [2, с. 80]. І це не є суто питанням престижу країни, це є потужним фактором розвитку усієї економіки. З одного боку, міжнародна торгівля інформаційними технологіями є джерелом нарощування експортного потенціалу країни; з іншого, вони виступають фактором зростання конкурентоспроможності окремих галузей та економіки в цілому [2, с. 81].

Дуже актуальним для України є те, що широкий розвиток інформаційних технологій надасть можливість створити велику кількість додаткових робочих місць, особливо для молоді, що суттєво поліпшить соціально-економічне становище країни та сприятиме зростанню доходів населення.

Також важливим моментом є те, що розробка власних українських інформаційних технологій та володіння навичками використання сучасних інформаційних технологій надасть можливість більш повно залучати українські підприємства до процесів глобалізації, успішно входити до складу ТНК, які є основними суб’єктами розробки та використання інформаційних технологій у світі.

Розвиток потенціалу України у сфері інформаційних технологій можливий лише завдяки державним програмам, які повинні створювати сприятливе інституційне середовище, заохочувати бізнес-структури до використання новітніх інформаційних технологій, спрямовувати фінансування у сферу інновацій, підвищувати рівень використання інформаційних технологій самими державними органами влади.

Список використаних джерел

1. The  Global  Information  Technology  Report  2014  [Electronic resource]. – Mode of access: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalInformation

Technology_Report_2014.pdf.

2. Сокол, К.М. Світовий ринок інформаційних технологій в контексті глобалізацій світової економіки [Текст] / К.М. Сокол // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. – № 3. – С. 78-83.