Гахович Н.Г., к.е.н., науковий співробітник
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ»
м. Київ, Україна
ПЕРСПЕКТИВНІ РИНКИ ДЛЯ ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ
Машинобудування займає суттєве місце в товарній структурі зовнішньої торгівлі України. На її частку припадає 18,3% експорту і 23,8% товарного імпорту (дані за 2014 р.). Найбільш ємними позиціями у зовнішній торгівлі продукцією машинобудування є товарні групи за кодом 84 – реактори ядерні, котли, машини та 85 – електричні машини. Їх частка в структурі експорту машинобудівної продукції складає відповідно 40,4% і 36,4% (разом 76,8%), а в структурі імпорту – 40,8% і 31,6% (разом 72,4%).
Традиційний український експорт продукції машинобудування був орієнтований на ринки країн СНД унаслідок кооперації та спеціалізації національного господарства, закладених ще за радянських часів. Але із-за конфлікту небувалої сили з РФ продукція машинобудування зазнала скорочення обсягу експорту продукції машинобудування. Тому вирішення проблем повинно бути пов’язано із переорієнтації експорту товарів машинобудування з ринків РФ на нові ринки інших країн.
Враховуючи те, що ринки країн ЄС є насиченими і вітчизняна продукція машинобудування поступається в конкурентоспроможності через невідповідність до вимог їхніх технічних регламентів, найбільш перспективними для нарощування експорту і для співробітництва можуть бути швидкозростаючі ринки завдяки постійному збільшенню попиту і відкриттю нових ніш. На сьогодні серед найбільш багатообіцяючими ринками щодо розвитку торговельно-економічного співробітництва продукції машинобудування доцільно виділити наступні.
Розвиток економічних відносин з ПАР є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України в Африці з огляду на перспективи в торговельно-економічному та військово-технічному співробітництві.
Пріоритетним напрямком двосторонньої економічної співпраці спільне використання високих технологій, в тому числі, з метою подальшого виходу на ринки сусідніх країн Півдня Африки. Проведено значну роботу щодо започаткування співпраці між Україною та ПАР в авіаційній та транспортних сферах. Про це свідчить представлення на ринку ПАР таких вітчизняних підприємств, як ДП «Антонов» та ХК «АвтоКраз».
Збільшення експорту та розширення номенклатури постачання української продукції могло б здійснюватись у сфері устаткування загального машинобудування, а також у здійснені експортних постачань енергетичного обладнання та комплектуючих й у співробітництві в галузі альтернативних джерел енергії.
Основний акцент у наших економічних відносинах з ПАР слід робити, не стільки на торгівлю, скільки на створення спільних підприємств: інвестуванню до України сприятиме лібералізація інвестиційного клімату в нашій державі, а спільні підприємства на території ПАР зможуть легше вийти зі своєю продукцією на ринок як ПАР, так і інших країн-членів САДК (в якій існують певні преференції для підприємств країн цього інтеграційного об'єднання).
Торговельно-економічне співробітництво з Китаєм. Основними статтями вітчизняного експорту до Китаю є продукція видобувної (руди, шлаки) та хімічної промисловості (87% від загального обсягу поставок до КНР). За таких умов актуальним є питання його диверсифікації, зокрема, за рахунок підвищення частки машинобудівної, ракетно-космічної, авіаційної, суднобудівної, ядерної, теплоенергетичної продукції.
Враховуючи статус стратегічного партнерства між Україною та КНР, з боку офіційного Пекіна існує зацікавленість у розвитку кредитно-інвестиційного співробітництва з нашою державою. Важливим фактором налагодження такого співробітництва має стати реалізація китайських інвестиційних проектів в Україні. У розвитку системи стратегічних партнерств Китаю в Євразії Україна розглядається як «східноєвропейська країна», що є «мостом між Азією і Європою».
Пріоритетними напрямами двостороннього співробітництва з КНР вважаються такі:
- науково-технічне співробітництво: авіація, зварювання, лазерні технології, суднобудування та морське приладобудування, мікроелектроніка та інформаційні технології;
- у галузі космосу: створення супутників спостереження та космічної зйомки земної поверхні, обробка космічних даних, створення систем управління космічними апаратами, космічне зварювання, а також розробка оптико-електронних приладів.
Крім того, сьогодні перед Україною та КНР стоїть завдання посилити співпрацю у науково-технічній сфері – авіабудуванні, енергетичному машинобудуванні, виробництві обладнання для модернізації гірничо-металургійного комплексу та інших.
У контексті розвитку українсько-малайзійської співпраці необхідно сконцентрувати зусилля щодо:
- залучення України до реалізації програми із розвитку національної космічної галузі, оскільки за цим напрямком малайзійська сторона віддає перевагу компаніям, які працюють в галузях наукових досліджень, системної інтеграції, виробництва та збирання, загальної авіації, аерокосмічного тренування, сертифікації й забезпечення;
- просування українських середньо-магістральних літаків для забезпечення пасажирських і транспортних авіаперевезень країнами АСЕАН та легких літаків для авіасполучення між окремими малайзійськими островами. Для вирішення проблеми боротьби із лісовими пожежами актуальним є просування літаків АН-32Р;
- залучення українських підприємств-виробників обладнання та устаткування для гідроелектростанцій до участі у програмі розбудови сектора малайзійського паливно-енергетичного комплексу, особливо на території штату Саравак, де вже визначено близько 50 місць, придатних для будівництва ГЕС;
- постачання продукції українських суднобудівних компаній, що пов’язано із підвищенням в Малайзії попиту на морські транспортні та допоміжні судна.
У рамках українсько-в’єтнамської співпраці перспективним є розвиток взаємодії у таких секторах машинобудування, як: суднобудування, транспорт, авіакосмічна сфера. Зокрема, в’єтнамські ділові кола й державні структури зацікавлені в імпорті з України продукції машинобудування (автомобілі «КрАЗ», трактори «ХТЗ», екскаватори «АТЕК», автокрани, верстати і преси харківського виробництва, промислові судна - сейнери, катери типу «Метеор», вугільні комбайни), виробів вітряного енергетичного устаткування.
Отже, збільшення експорту та розширення номенклатури постачання української продукції машинобудування може поширюватися на нових ринках, але в першу чергу для ефективної співпраці у галузі машинобудування необхідно активізувати створення сприятливих умов для ведення бізнесу, йдеться мова про захист приватних інвестицій та важливо переосмислення існуючих неефективних механізмів співпраці.
Список використаних джерел
- Посольство України у Південно-Африканській Республіці (ПАР). [Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://rsa.mfa.gov.ua/ua/ukraine-za/trade>.
- Україна-Китай: підсумки-2014 і виклики-2015. [Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://forbes.ua/ua/opinions/1385100-ukrayina-kitaj-pidsumki-2014-i-vikliki-2015>.
- Посольство України в Малайзії. [Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://malaysia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-my/trade>.
- Посольство України в Соціалістичній Республіці В’єтнам. [Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://vietnam.mfa.gov.ua/ua/ukraine-vn/trade>.
| 
