Шестопалова О.О., студентка
Науковий керівник: Поляк М.М., асистент
Буковинський державний фінансово-економічний університет
м. Чернівці, Україна
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Зважаючи на стрімкий розвиток системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні, набуває актуальності пошук шляхів удосконалення системи соціального страхування, оцінка можливих ризиків в даній системі, виокремлення переваг та недоліків її сучасного стану, покращення ефективності її функціонування. Факт важливості розвитку та удосконалення системи соціального страхування актуалізує дослідження у даній сфері, оскільки загальнообов’язкове державне соціальне страхування повинно забезпечувати реалізацію громадянами своїх прав та отримання матеріальної допомоги і соціальних послуг в передбачених випадках, що забезпечує добробут населення.
Проблематику та сучасний розвиток загальнообов’язкового державного соціального страхування досліджували у своїх працях наступні вітчизняні вчені: О.В. Белінська, М.О. Бровенко, Є.О. Максимчук, А.О. Скотаренко, С.І. Юрій та ін.
Мета даної роботи ґрунтується на аналізі сучасного стану соціального страхування в Україні, визначенні його основних проблемних сторін, наданні пропозицій щодо їх усунення, а також виокремленні першочергових напрямків удосконалення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування є системою заходів із соціального забезпечення громадян за умов та видами, встановленими законодавством, за рахунок страхових внесків, що сплачуються роботодавцями та громадянами до відповідного фонду загальнообов’язкового соціального страхування [1].
Основним завданням соціального страхування є забезпечення високого рівня захисту населення України, покращення його добробуту та забезпечення надійності соціальної сфери.
Задля виконання цих завдань соціальне страхування повинно дотримуватись принципів прозорості та публічності діяльності фондів соціального страхування; уніфікованості бази нарахування страхових внесків; контролю за всіма фінансовими потоками, які надходять до фондів соціального страхування, а саме за їх подальшим використанням та інших.
Ефективне функціонування соціального страхування забезпечується за дотриманням певних умов, а саме:
- постійна наявність фінансових ресурсів у фізичних та юридичних осіб, за рахунок яких вони сплачуються всі витрати з соціального страхування;
- забезпечення органами влади проведення зрілої та ефективної соціальної політики, яка забезпечуватиме захист окремих індивідів та суспільства в цілому, а також сприятиме економічному росту країни;
- регулярна модернізація правової бази, яка гарантуватиме реалізацію своїх прав всіма суб’єктами системи соціального страхування.
Складність системи загальнообов’язкового державного соціального страхування обумовлюється такими недоліками у її діяльності:
- суттєва соціальна диференціація населення і великий розрив у рівнях доходів різних регіонах;
- відсутність повного та ефективного захисту найменш забезпечених верств населення;
- недостатність бюджетної допомоги, що спрямовувалася б на розвиток системи соціального страхування України, що спричинено дефіцитністю державного бюджету України;
- низький рівень добробуту населення, високий рівень безробіття;
- недостатній рівень мінімальної заробітної плати населенню;
- недостатність інформованості населення щодо діяльності страхових фондів та використання страхових внесків;
- непрозора діяльність страхових фондів;
- незбалансований контроль за розвитком соціального страхування України з боку органів державної влади [3].
Оптимальними шляхами подолання визначених проблемних сторін є:
- забезпечення створення достатньої економічної основи, що буде спрямовуватись на відшкодування основних фінансових ризиків, це вимагатиме встановлення обґрунтованого розміру тарифів страхових внесків, а також поступового перетворення страхових фондів у фінансово-кредитні страхові компанії;
- активізувати залучення власних коштів населення через розвиток та стимулювання обов’язкового та добровільного страхування;
- поставити вимоги щодо збільшення статутного капіталу учасників страхової системи, забезпечення належного рівня резервів задля гарантування виконання ними всіх страхових зобов’язань;
- надання податковій службі вагомішої ролі у функціонуванні страхової системи, включити її в процес збору страхових платежі, що забезпечить оптимізацію платежів до фондів;
- створення соціального арбітражу, за допомогою якого розшириться гарантійне забезпечення страхових виплат – страхові суди вирішуватимуть конфліктні питання між суб’єктами соціального страхування;
- поліпшення структури управління фондом, що дозволить забезпечити ефективніше його внутрішнє та зовнішнє функціонування;
- сприяння добровільному страхуванню населення, впевненості населення в діяльності страхових фондів;
- визначення достатнього рівня доходів громадян, який їм гарантуватиме самозабезпечення страхових внесків у системі соціального страхування, при розрахунках даного рівня доходів потрібно враховувати окремі особливості країни, її економічні прогнози, відмінність галузей, а також діяльність окремих індивідів, що залежить від ситуації на ринку праці;
- визначення та обґрунтування частки валового внутрішнього продукту, яка спрямовувалася б на фінансування діяльності фондів соціального страхування та сприяла б удосконаленню деяких видів соціального страхування [4].
Реформування соціального страхування України можна здійснити за такими напрямками:
- введення в дію єдиного соціального внесок, контроль за яким здійснювало б Міністерство доходів і зборів України, це полегшило б функціонування всієї системи соціального страхування, зробило би його досконалішим, прозорішим, надійнішим та простішим у проведенні;
- здійснення повної реорганізації структури соціального страхування, зміни керівних органів, удосконалення органів контролю за діяльністю суб’єктів соціального страхування [2].
Підсумовуючи зазначене, можна зробити висновок, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування потребує глибоких змін та суттєвого удосконалення в своїй структурі та у проведенні своєї діяльності. Прямування до цих змін приведе систему соціального страхування на новий рівень, що сприятиме соціально-економічному розвитку країни, забезпечуватиме повний захист прав її громадянам та гарантуватиме зростання рівня добробуту населення.
Список використаних джерел
- Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування : за станом на 1.04.2014 р. [Електронний ресурс] : [офіц.текст] /
Верховна Рада України; Закон від 09.07.2003 № 1058-IV. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15. — Назва з екрана. — Дата звернення : 27.05.2014 р.
- Белінська, О.В. Соціальне страхування: особливості розвитку [Текст] / О.В. Белінська, В.С. Бастричев // Сучасні підходи, методи і моделі в управлінні фінансами: економічний і соціальний аспекти : Збірник статтей та доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (14-15 травня 2009р.). – 2009. – 245 с.
- Бровенко, М. О. Проблеми та перспективи розвитку системи соціального страхування в Україні [Текст] / М.О.Бровенко // Фінанси. – 2009. – С.50-56.
- Сидорчук, А. Напрями покращення використання фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні [Текст] / А. Сидорчук // Світ фінансів. – 2010. – № 2. – С. 33-43.
|