Барабаш Л.О., к.е.н, с.н.с., завідувач відділу
Фризюк Л.А., старший науковий співробітник
Інститут садівництва НААН
м. Київ, Україна
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ПРОМИСЛОВЕ САДІВНИЦТВО
Підвищення конкурентоспроможності вітчизняного садівництва значною мірою залежить від можливостей збільшення його фінансування. Низький рівень інвестиційного забезпечення внаслідок обмеженості доступу виробників до фінансових ресурсів, дефіциту державних коштів стримує розширення товарного виробництва плодів і ягід.
Проблеми інвестиційного забезпечення садівництва вивчали О. М. Шестопаль [1, 2], О. Ю. Єрмаков [3], В. А. Рульєв [4], Л. А. Костюк [2], О. О. Яцух [1] та ін. Однак, з огляду на особливості і тенденції сучасних змін у розвитку цієї галузі в Україні вирішення комплексу питань щодо активізації інвестиційної діяльності в ній залишається актуальним як у науковому, так і практичному плані.
Україна має високий природно-економічний потенціал для розвитку садівництва. Але для насичення внутрішнього ринку та розвитку експорту необхідні значні інвестиції для поширення інноваційних технологій вирощування плодів, зміцнення матеріально-технічної бази їх зберігання і товарної доробки. Фінансове забезпечення плодоягідного виробництва вимагає системного формування стабільних джерел інвестування, серед яких основними мають бути власні кошти аграрних суб’єктів підприємництва, іноземні та українські інвестиції, кошти державного і місцевих бюджетів, пільгове кредитування тощо.
В садівництві важливим джерелом процесу простого та розширеного відтворення є внутрішні резерви, до яких належать власні кошти, що утворюються за рахунок прибутку підприємств, амортизаційних відрахувань тощо. Але в сучасних умовах у багатьох садівницьких господарств їх не вистачає на технічне переозброєння виробництва, що, у свою чергу, призводить до зменшення прибутку, необхідного для нагромадження інвестиційних ресурсів.
В останні роки однією з поширених форм залучення іноземних інвестицій є створення спільних підприємств. Так, на Вінниччині успішно працюють переробні підприємства з іноземним капіталом – ТОВ «Аграна Фрут Україна» і ТОВ «Пфаннер Бар». Водночас сприятливий інвестиційний клімат у переробній галузі позитивно впливає на розвиток садівництва, стимулює нарощування обсягів плодоягідної продукції.
За державної підтримки суб’єктами господарювання у 2000-2013 рр. за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України закладено 50,3 тис. га плодово-ягідних насаджень, збудовано холодильників з регульованим газовим середовищем (РГС) ємкістю 53 тис. т. Всього на проведення цих робіт, а також влаштування шпалери, краплинного зрошення та придбання техніки було витрачено за рахунок залучення інвестицій, банківських кредитів та власних коштів 4,46 млрд. грн, з яких відшкодовано з державного бюджету 2,99 млрд. грн (49%).
Зважаючи на це, актуальною і сьогодні залишається державна підтримка галузі, а саме: необхідність продовження фінансування за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” та розширення переліку компенсації витрат, пов’язаних із захистом рослин від несприятливих погодних умов, наприклад, встановлення захисних протиградових сіток, протизаморозкових плівок, засобів для перемішування повітря в насадженнях тощо. При цьому така підтримка не буде суперечити умовам, визначеним у додатку 2 до Угоди СОТ про сільське господарство, оскільки вона належить до “зеленої скриньки”, що містить заходи, не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників.
У ближчій перспективі нагальною є потреба в запровадженні пільгового кредитування на створення садів, формування виробничої та ринкової інфраструктури з річними ставками не вище 5-7 % і поверненням кредиту після вступу насаджень у товарне плодоношення.
Однією з умов отримання кредитних ресурсів є налагодження ефективної системи страхування багаторічних насаджень, яку, як свідчить міжнародна практика, не можливо побудувати без участі держави. До основних причин, які зумовлюють майже повну відсутність в сільськогосподарських підприємствах страхування садів і ягідників, слід віднести недостатність фінансового забезпечення виробничого процесу, недотримання агротехнічних вимог вирощування плодових культур, необізнаність та недовіру до сфери страхування. Існуючі страхові тарифи для плодоягідних культур (8-9 %) необґрунтовано завищені і потребують перегляду [1].
Зазначимо також, що для підвищення рівня інвестиційного забезпечення галузі важливим є удосконалення інформаційної складової, що передбачає широке інформування підприємців, фермерів, потенційних інвесторів щодо природно-економічного потенціалу конкретних регіонів, їх інвестиційних можливостей і переваг у вирощуванні плодів і ягід.
Таким чином, вирішення комплексу питань щодо активізації інвестиційної діяльності в промисловому садівництві сприятиме збільшенню виробництва високоякісної плодово-ягідної продукції для насичення внутрішнього ринку та розвитку її експорту.
Список використаних джерел
1. Економіка та організація промислового садівництва України [Текст] / [О.М.Шестопаль, В.А. Рульєв, П.В. Кондратенко та ін.] ; за ред. О.М. Шестопаля. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010. – 334 с.
2. Методика економічної та енергетичної оцінки типів насаджень, сортів, інвестицій в основний капітал, інновацій та результатів технологічних досліджень у садівництві [Текст] / За ред. О.М. Шестопаля. – К., 2006. – 140 с.
3. Єрмаков, О.Ю. Ефективність інвестицій у садівництво [Текст] / О.Ю.Єрмаков, М.І.Кісіль, В.І. Чорнодон. – Тернопіль: Крок, 2011. – 234 с.
4. Рульєв, В.А. Економічні проблеми розвитку садівництва України [Текст] / В.А. Рульєв. – К. : ННЦ ІАЕ, 2004. – 360 с.
| 
