Архів / Archive

Дуб А.Р., к.е.н., доцент

Львівська державна фінансова академія

м. Львів, Україна

РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ В ДОХОДАХ ДОМОГОСПОДАРСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Історичний досвід засвідчує, що домогосподарства, в складі доходів яких є надходження грошових переказів із-за кордону, в умовах як світової фінансової кризи, так і локальної економічної нестабільності зазнають значно меншого негативного впливу кризових явищ на їх матеріально-фінансовий стан та суспільний розвиток. Більше того, ретроспективні дослідження показали, що позитивної кореляції між економічними кризами та обсягами грошових переказів не існує, а потоки грошових коштів міжнародних трудових мігрантів носять антициклічний та антикризовий характер, і є мало залежними від економічних шоків та потрясінь [1, с. 367, 391].

В сукупному доході домогосподарств мігрантів в докризовий період частка грошових переказів з-за кордону становила в середньому 42,6 % [2, с. 10], а в сучасних умовах стагнації вітчизняної економіки, падіння курсу національної валюти міжнародні грошові перекази виступають для багатьох домогосподарств основним, а подекуди єдиним, джерелом доходів.

За даними Світового банку, обсяги доходів, отриманих українськими домогосподарствами у вигляді міжнародних грошових переказів, у 2008 році склав 6,8 млрд доларів США, у 2009 році – він зменшився на 12,5 % і становив 5,9 млрд доларів США, а вже у 2010 році обсяги міжнародних грошових переказів майже сягнули рівня 2008 року і перевищували 6,5 млрд доларів США [3]. Таке коливання надходжень грошових коштів до вітчизняних домогосподарств із-за кордону в період світової фінансової кризи можна пояснити, з одного боку, економічними проблемами в країнах перебування, які мали вплив на українських трудових мігрантів (зниженням економічної активності в країнах працевлаштування; зменшенням доходів місцевих найманих працівників, а, отже, і мігрантів; зниження попиту на продукцію секторів, в яких задіяні мігранти; зростанням витрат на перебування в країні працевлаштування тощо), а з другого боку, – зменшенням обсягів переказів через офіційні канали, що зумовлено зростанням тарифів на грошові перекази, нестабільністю банківської системи та валютними обмеженнями в Україні [1, с. 376-377]. Але із стабілізацією економіки обсяги міжнародних грошових переказів, що надходили до вітчизняних домогосподарств, вже з 2010 року знову почали зростати і в 2013 році досягли найвищого показника (9,7 млрд. доларів США) за останні двадцять років [3].

Особливого значення грошові перекази міжнародних трудових мігрантів для фінансів домогосподарств-реципієнтів набувають в умовах економічної кризи та нестабільності в країні їх походження, оскільки являють собою дієвий важіль уникнення бідності та, в деяких випадках, навіть підвищення життєвого рівня і забезпечення економічного і соціального розвитку домогосподарства за рахунок припливу іноземної валюти [4, с. 8]. Обумовлено це тим, що члени домогосподарств, які працюють за кордоном, намагаючись мінімізувати негативний вплив кризових явищ на свої домогосподарства на батьківщині, в період нестабільності намагаються збільшити суми грошових трансфертів. Факторами такого збільшення можуть виступати: активізація діяльності мігранта за кордоном (зміна сфери та/або країни працевлаштування, пошук додаткової роботи, понаднормова праця, робота без відпусток і без відвідування батьківщини тощо), скорочення власних споживчих витрат та заощаджень на користь своїх домогосподарств на батьківщині (оскільки перекази переважно становлять лише частину доходів мігрантів, в умовах кризи вони можуть зменшувати свою частку на користь домогосподарств-реципієнтів), економія на витратах на переказування коштів (використання неофіційних каналів переказів, вартість яких є нижчою, ніж офіційних).

Криза 2014 року національної економіки та воєнний конфлікт на сході України спричинили до зменшення доходів вітчизняних домогосподарств, отриманих у вигляді міжнародних грошових переказів на 21,6 % порівняно з попереднім роком (з 9,7 млрд. доларів США в 2013 році до з 7,6 млрд. доларів США в 2014 році) [3].

Наведені дані дещо суперечать висновкам науковців про незначний вплив кризових явищ на міжнародні грошові перекази трудових мігрантів своїм домогосподарствам. Така суперечність, з одного боку, пояснюється левовою часткою надходження коштів до вітчизняних домогосподарств, переказаних українськими трудовими мігрантами з Росії. За даними Національного банку України, грошові перекази з Російської Федерації впродовж 2012-2014 років становили 36 % усіх міжнародних грошових переказів в Україну [5, с. 2], проте у 2014 році порівняно з попереднім роком їх обсяг в абсолютному вираженні зменшився на 0,7 млрд доларів США, або на 26 % [6, с. 3]. Тенденція до зниження доходів домогосподарств, що надходять з Росії, може зберегтися і в наступні роки, оскільки через економічну ситуацію (санкції проти РФ, девальвації рубля) та політичні мотиви (неприязне ставлення до українських мігрантів, особливо вихідців із заходу України, які становили майже половину міграційного потоку до Росії; запровадження, так званих, трудових патентів) спричиняє до пошуку українськими заробітчанами джерел доходів в країнах ЄС [7].

З другого боку, офіційно оприлюднений обсяг міжнародних грошових переказів може суттєво не збігатися з фактичним, оскільки в умовах економічної кризи та нестабільності вітчизняної банківської системи українські заробітчани, побоюючись запровадження обмежень на видачу банками домогосподарствам-реципієнтам переказаних коштів в іноземній валюті, надають перевагу використанню неофіційних каналів переказів (через знайомих, водіїв міжнародних маршрутів, шляхом самовивозу тощо), що є доволі характерним явищем в період економічної нестабільності. Тобто, цілком можна припустити, що настільки значного (понад 20 %) скорочення надходжень грошових переказів із-за кордону, як засвідчують дані Світового банку та Національного банку України, до вітчизняних домогосподарств в 2014 році не було. Натомість мала місце тінізація доходів домогосподарств, що надходили у вигляді міжнародних грошових переказів, шляхом їх передачі неофіційними каналами.

Слід зазначити також, що доходи отримані домогосподарствами із-за кордону, надходять, в переважній більшості, у вільноконвертованій іноземній валюті. А в умовах значної девальвації національної валюти (понад 275 % [8]), яка мала місце в 2014-2015 роках, домогосподарства-реципієнти грошових переказів змогли не лише забезпечити своє функціонування на попередньому, докризовому рівні, але й покращити його за рахунок зростання курсу іноземної валюти.

Таким чином, в умовах економічної нестабільності міжнародні грошові перекази є суттєвим джерелом підтримки рівня добробуту вітчизняних домогосподарств з одного боку, а з другого, за умови їх раціонального використання та державної підтримки на законодавчому рівні, – можуть стати базою для започаткування власної сімейної справи, що сприятиме поверненню мігрантів із-за кордону та зайнятості в Україні.

Список використаних джерел

1. Гайдуцький, П. А. Міграційний капітал: теорія, методологія, практика [Текст] / А. П. Гайдуцький. – К. : ТОВ «Інфосистем», 2010. – 446 с. – Бібліогр.: С. 405-445.
2. Малиновская Е. Трудовые мигранты из Украины в странах ЕС и их переводы на родину в посткризисный период. Отчет об исследовании / Е. Малиновская. [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://mirpal.org/files/files/Malynovska's_report_rus_final_w%20cover.pdf (дата звернення 28.05.2015р.). – Назва з екрана.
3. Annual Remittances Data (updated as of Apr. 2015). [Електронний ресурс]. – Доступний з:  http://econ.worldbank.org/ (дата звернення 28.05.2015р.). – Назва з екрана.
4. Влияние экономического кризиса на миграционные тенденции и миграционную политику в Российской Федерации и регионе Восточной Европы и Центральной Азии. – М. : Международная организация по миграции, 2009. – 78 с.
5. Динаміка обсягів приватних грошових переказів в Україну. Національний банк України. Департамнт статистики та звітності, Управління зовнішнього сектору. [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=73840 (дата звернення 28.05.2015р.). – Назва з екрана.
6. Огляд приватних грошових переказів в Україну. Національний банк України. Департамнт статистики та звітності, Управління зовнішнього сектору. [Електронний ресурс]. – Доступний з:  http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=73841 (дата звернення 28.05.2015р.). – Назва з екрана.
7. Дубенська О. Заробітчани міняють Росію на Європу / О. Дубенська. [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://www.epravda.com.ua/publications/2015/03/3/528016/ (дата звернення 28.05.2015р.). – Назва з екрана.
8. Унковська Т. Як урятувати національну валюту / Т. Унковська / Дзеркало тижня. Україна. – 13 березня 2015. – №9. [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/yak-uryatuvati-nacionalnu-valyutu-_.html