Архів / Archive

Горіховський М.В., аспірант

Науковий керівник: Чикуркова А.Д., д.е.н., професор

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський, Україна

СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ І ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Щоб в сучасних умовах вести успішну господарську діяльність фермерським господарствам, потрібно розробити стратегію чи план роботи на 3 чи 5 років. Для цього слід знати систему критеріїв і показників оцінки конкурентоспроможності господарства, а також вміти їх правильно розраховувати та використовувати.

Згідно Закону України "Про фермерське господарство" фермерство розглядається як форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію,  займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства [1].

В аграрних компаніях, холдингах та інших за напрям розвитку й стратегію відповідають окремі працівники, а часом і цілі відділи. Фермерське господарство в більшості випадків базується тільки на членах сім’ї та інших фізичних особах, тому всі питання в управлінні й організації праці лягають на фермера. Критерії оцінки одних та інших не можуть бути однаковим, так як їх план та стратегія відрізняються один  від одного. У сучасній науці і практиці з’являються нові загальні показники оцінки ефективності ведення бізнесу, зокрема EBITDA –  це прибуток компанії за винятком обслуговування боргу, амортизаційних відрахувань і податку на прибуток [2].

Фермер не завжди може володіти такими термінами і методикою розрахунку показників оцінки конкурентоспроможності фермерського господарства, оскільки не має освіти в галузі бізнесу і управління. Велике значення у вирішенні цих проблем відіграє навчання фермерів на курсах з основ підприємницької діяльності та здобуття другої вищої економічної освіти.

Переходячи до аналізу конкурентоспроможності сільського господарства, слід зазначити, що дана галузь економіки має низку особливостей, які не дозволяють застосувати методи оцінки, використовувані для економіки країни або інших галузей. До числа таких особливостей слід віднести:

• невисоку рентабельність аграрного сектора;
• тривалість відтворювального циклу і тривалий період окупності вкладених коштів;
• невисокий рівень формованої валової доданої вартості;
• високий ступінь не передбачуваності результату господарської діяльності, що обумовлено залежністю від змін ґрунтово-кліматичних умов;
• екологічний фактор.

Позитивний вплив на конкурентоспроможність аграрної галузі надає стабільне зростання попиту на її продукцію незалежно від стану економіки[3].

На думку експертів Організації з економічного співробітництва і розвитку, проводити оцінку конкурентоспроможності в сільському господарстві найбільш доцільно на рівні підприємства, у випадку з аграрним сектором – фермерського господарства або сільськогосподарської організації.

В якості інструменту оцінки конкурентоспроможності сільського господарства на рівні компанії пропонується використовувати сукупну продуктивність факторів виробництва (Total factor productivity), яка являє собою показник технологічного та організаційного рівня виробництва у вигляді обсягу виробництва в розрахунку на одиницю витрат факторів виробництва [4, с. 12].

Ленська Т.І. виділяє шість основних груп факторів, що визначають конкурентоспроможність в аграрній галузі:

• аграрна стратегія і політика;
• загальнодержавні економічні заходи;
• правові умови і законодавче регулювання агропромислового комплексу;
• власні заходи сільськогосподарських підприємств;
• фактори, що забезпечують результативність виробничо-збутової діяльності;
• соціально-економічні результати господарювання, що забезпечують посилення конкурентоспроможності [5, с. 87].

Розглядаючи конкурентоспроможність регіонального сільського господарства, Саубанов К.Р. приділяє особливу увагу таким факторам її  підвищення, як сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, наявність висококваліфікованих кадрів і достатня кількість трудових ресурсів, глибина переробки одержуваної продукції тваринництва і рослинництва в сільськогосподарських організаціях, інвестиції як спосіб залучення інноваційних технологій і модернізації матеріально-технічної бази, високий рівень механізації та соціально-виробничої інфраструктури, а також впровадження ресурсозберігаючих технологій [6, с. 38-53].

На думку Юркової О.А., «найважливішим чинником конкурентоспроможності сільгосппідприємства є конкурентоспроможність його продукції». При цьому до ключових характеристик продукції можна віднести якість, ціну і умови її реалізації [7, с. 38].

Отже, сучасна наука не може на даному етапі виділити єдиний підхід до оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств. Більшість європейських дослідників використовують метод кількісної оцінки даної категорії, основою метою якого є виявлення ряду факторів, що в своїй сукупності впливають на ефективність функціонування аграрної галузі та передбачає кількісну оцінка цих факторів і розрахунок зведеного індексу конкурентоспроможності. Де об'єктом аналізу в більшості виступає компанія,  холдинг, або об’єднання фермерських господарств. У вітчизняній літературі більший акцент робиться на аналіз факторів, що впливають на конкурентоспроможність сільського господарства, фермерського чи малої або середньої аграрної компанії. А також важливу роль надають наші науковці важливості статистичних методів оцінки конкурентоспроможності, пропонуються різні індекси та методики рейтингових оцінок даного показника.

Список використаних джерел

1. Про селянське (фермерське) господарство : [закон України : офіц. текст: Документ 973-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 06.11.2014, підстава 1206-18]. Закон від 19.06.2003 № 973-IV (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
2. "EBITDA - Financial Glossary". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://glossary.reuters.com/index.php?title=EBITDA (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
3. Сущность конкурентоспособности сельского хозяйства и формирующие ее факторы[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.evolutio.info/content/view/2317/235/ (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
4. Fostering Productivity and Competitiveness in Agriculture OECD [Electronic resource] // Organisation for Economic Cooperation and Development. – 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://browse.oecdbookshop.org/oecd/pdfs/product/5111131e.pdf (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
5. Ленська, Т.І. Організаційно-економічні фактори підвищення конкурентоспроможності продукції АПК: дис. ... Канд. екон. наук: 08.00.05 / Т. І. Ленська. - Мінськ, 2013. – 152 c.
6. Саубанов, К.Р. Конкурентоспроможність регіонального сільського господарства в Приволзькому федеральному окрузі: дис. ... Канд. екон. наук: 08.00.05 / К. Р. Саубанов. - Казань, 2010. – 176 c.
7. Юркова, О.А. Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств та вплив інноваційного потенціалу АПК на її підвищення: дис. ... Канд. екон. наук: 08.00.05 / Е. А. Юркова. - М., 2013. – 159 c.