Гевлич Л.Л., к.е.н., доцент
Донецький національний університет
м. Вінниця, Україна
Гевлич І.Г., к.т.н., доцент
Донбаська національна академія будівництва та архітектури
м. Краматорськ, Україна
СУВЕРЕННИЙ ДЕФОЛТ В УКРАЇНІ: МОЖЛИВІСТЬ ТА НАСЛІДКИ
На сьогодні в Україні спостерігається найважча за всю історію її існування економічна ситуація, що може мати катастрофічні наслідки за всіма сферами - фінансовою, банківською, виробничою, політичною та соціальною. Її щонайшвидше подолання є основною умовою існування в подальшому самої держави Україна. В аспекті вищесказаного теоретичне дослідження дефолту в аспекті сутності кризи, її причин та наслідків здатне надати інструментарій для розробки дієвих заходів із нейтралізації кризових явищ.
Причини виникнення економічних криз з точки зору пошуку ефективного інструментарію їх запобігання були предметом дослідження багатьох закордонних та вітчизняних учених. Але сучасна криза в Україні відбувається в унікальних умовах на тлі воєнної агресії та економічної підтримки різновекторних геополітичних гравців, що формує особливості процесів, що протікають, та наслідків, що можна очікувати. Тому дослідження імовірності дефолту в умовах фінансової кризи наявної економіко-соціальної ситуації України має велике теоретичне та практичне значення.
Метою дослідження є вияв сутності суверенного дефолту як наслідку фінансової кризи з точки зору його імовірності та впливу на національну економіку. Для досягнення поставленої мети були послідовно вирішені наступні завдання:
- розглянута сутність фінансової кризи в рамках причинно-наслідкового ланцюжку;
- на основі історичної ретроспективи досліджено поняття суверенного дефолту в аспекті передумов та наслідків;
- проаналізовано поточне економічне становище України з точки зору імовірності дефолту;
- сформульовані висновки щодо подальшого сценарію дій.
Розгляд сутності, різновидів, проявів та наслідків криз в історичній ретроспективі дозволяє погодитись із А. Чухно у визначенні кризи як складного суспільно-економічного явища, в якому поєднуються матеріально-технологічні та соціально-економічні аспекти [1]. У сучасному розумінні криза – це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі [2]. Результати дослідження сутності криз в історичному аспекті дозволили запропонувати удосконалену класифікацію їхніх чинників:
1) зовнішні чинники:
- політичні фактори випадкової або навмисної дестабілізації економічної ситуації країни;
- неконтрольований рух міжнародного спекулятивного капіталу;
- торгівельна та інвестиційна відкритість країни, що виявляється в надмірній концентрації експорту та імпорту за регіонами, товарами та послугами й динаміці відтоку іноземних інвестицій;
- боргова залежність, зростання рівня якої призводить до виникнення загроз фінансовій безпеці країни;
2) внутрішні чинники:
- погіршення загальноекономічного стану країни, зокрема, що проявляється у зниженні темпів приросту валового внутрішнього продукту (ВВП), зростанні рівня безробіття, надмірних інфляційних чи дефляційних процесах;
- фінансова нестабільність, ознаками якої є розвиток кризових явищ у банківській системі, погіршення стану бюджетно-фіскального сегменту;
- соціально-політична нестабільність;
- невідповідність суб’єкта управління стану й тенденціям розвитку об’єкта управління.
Наслідки кризи можна класифікувати за вектором їхнього впливу на існуючу систему як:
1) оздоровлення соціально-економічної системи (позитивні наслідки);
2) консервація чи послаблення кризових явищ при збереженні існуючої соціально-економічної системи (нейтральні наслідки);
3) руйнування соціально-економічної системи (негативні наслідки).
При цьому слід пам’ятати, що навіть при зламі існуючої системи немає гарантій покращення стану, бо не можна виключати ланцюговий характер криз, тобто, перехід кризи у стан нової навіть більш глибокої та тривалої кризи. У цьому контексті найбільш руйнівним наслідком фінансових криз є суверенний дефолт.
Якщо звернутися до економічної енциклопедії, дефолт – це припинення виплати процентів на цінні папери, коли компанія перебуває в процесі ліквідації [3], але в більш широкому сенсі це явище, що обумовлюється небажанням, неможливістю або часткової можливістю фізичної, юридичної особи або держави в цілому погасити свої боргові зобов'язання, представлені облігаціями, банківськими позиками, векселями, заставними, чеками тощо. Суверенний дефолт – це припинення обслуговування зовнішніх боргів державою чи значне порушення умов такого обслуговування, що відрізняється від інших видів дефолтів своєю масштабністю та відсутністю юридичної підтримки держави. Результати аналізу сутності явищ, класифікованих як передумови та наслідки суверенного дефолту, показують цікаву особливість їх взаємодії - відсутність чіткого розмежування: наприклад, інфляційні процеси в економіці можуть викликати дефолт та проявлятися в його наслідках в рамках валютної кризи, а зростання безробіття в комплексі з іншими негативними явищами провокує переддефолтну ситуацію та в результаті її демонструє катастрофічну ситуацію на ринку праці тощо.
Наслідки суверенного дефолту у сучасному світі представлені негативними явищами, в якості яких можна ідентифікувати наступні:
1) іміджеві втрати країни як збиток для фінансового рейтингу держави: сучасний світ побудований на системному залученні зовнішнього кредитного капіталу для вирішення внутрішніх проблем, а оскільки ринок кредитів незалежний, ніхто не зможе змусити дати грошей державі, яка відмовилася від виплати боргів, тобто держава-банкрут втрачає можливість фінансової страховки або отримує доступ до ринку капіталу за підвищеними цінами;
2) валютна криза, що проявляється у падінні курсу внутрішньої валюти, оскільки гроші - це опосередковано мірило рівня довіри до держави: проблеми при цьому виникають на всіх внутрішніх ринках у зв’язку із зниженням купівельної спроможності національної валюти при недостатньому рівні внутрішнього виробництва;
3) економічний колапс, пов'язаний із неможливістю продовження виробництва на суб’єктах, що мають в своєму технологічному ланцюжку іноземний фактор - комплектуючі або фінансування: виробництво стає нерентабельним або взагалі неможливим за вищенаведеними причинами;
4) колапс банківської системи як такої, що залежить від економічного рейтингу держави: результатом подібного виступає банкрутство багатьох банків та, слідом за цим, підприємств за причини втрати коштів на рахунках та неможливості скористатися внутрішнім кредитом для стабілізації положення;
5) пов’язані із вищевикладеним політичні та соціальні проблеми: в результаті виникає політична недовіра до держави, падають реальні доходи населення та його рівень життя, що у комплексі із зростанням безробіття призводить до соціальних бунтів;
та позитивними явищами, серед яких можна виділити:
1) переорієнтацію коштів, що раніше йшли на обслуговування зовнішнього боргу, на вирішення внутрішніх проблем, які страждали від недофінансування, а також вимушене збалансування бюджету;
2) використання дефолту в якості засобу підвищення конкурентоспроможності економіки та внутрішніх виробництв за рахунок здешевлення виробленого товару для зовнішнього покупця через падіння вартості праці і здешевлення інших ресурсів внутрішнього виробництва;
3) вимушену перебудову економіки держави в умовах ізоляції від зовнішнього фінансування та імпорту, створення безпечного рівня функціонування;
4) звільнення від «зайвих» сфер економіки разом із зростанням реального виробництва;
5) зменшення боргового навантаження держави за рахунок реструктуризації зовнішніх боргів.
Співвідношення позитивних та негативних наслідків суверенного дефолту залежить від конкретних соціально-економічних обставин.
Аналіз сучасного становища вітчизняної економіки констатує її пряму залежність від чистого припливу капіталу зовнішніх валютних кредитних ресурсів. Така ситуація, у свою чергу, була спровокована вузькістю внутрішнього ринку, надмірною залежністю від зовнішньої кон’юнктури, низьким рівнем економічного суверенітету при відсутності процесів реформування економіки та надзвичайній корупційності державного управління. Використання іноземних позик не на інвестування, а на задоволення споживчого ринку, а після – й на обслуговування зовнішнього боргу визначило споживчо-боргову модель розвитку української економіки на довгі роки. Розрахунок відносних показників індикатори рівня боргової безпеки держави за даними Державної служби статистики України щодо соціально-економічного розвитку та показниками Державного бюджету України [4,5] демонструють дефолтний стан фінансової системи України на кінець 2014 - початок 2015 рр. за трьома з чотирьох базових показників:
1) відношення державного боргу України до ВВП на кінець 2014 р. склало 200,75 % при максимально допустимому рівні 80-100 %;
2) відношення державного боргу до доходів державного бюджету, запланованих на 2015 р., склало 122,98 % при граничному значенні 300 %;
3) відношення загальної суми річних платежів по зовнішніх державних боргах до доходів державного бюджету, запланованих на 2015 р., склало 46,22 % при граничній межі у 20 %;
4) відношення загальної суми річних платежів за державним боргом до ВВП за 2014 р. склало 44,73% при критичному рівні у 10-15 %.
Станом на 31.12.2014 р. державний та гарантований державою борг України становив 585.298.486,95 тис. грн. або 73.226.383,96 тис. дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 298.581.267,09 тис. грн. (51,01% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 37.355.344,31 тис. дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 286.717.219,87 тис. грн. (48,99%) або 35.871.039,64 тис. дол. США [6].
При цьому слід відмітити, що держава досить давно перешкоджає неофіційним дослідженням макроекономіки, надаючи інформацію вкрай повільно та у не зіставних показниках. Так, станом на 01.03.2015 р. на офіційному сайті Державної служби статистики України наведена інформація тільки за 3 квартал 2014 р., до того ж частково з переводом у долари США, частково – тільки у гривнях. Тому для розрахунку показників зроблені певні припущення: шляхом екстраполяції знайдено умовні показники доходів та валового внутрішнього продукту України за 2014 р., а показники, що надані виключно в національній валюті, переводилися у долари США за оптимістичним курсом 20 грн. за 1 дол. США.
Таким чином, можна констатувати, що дефолт в Україні бути повинен, але його немає, що пояснюється новими умовами геополітичної ситуації: сьогодні не ринкові умови, а політичні обставини диктують закономірності розвитку економічних процесів та навіть таких явищ, як фінансова криза. Але таке становище приховує в собі більше небезпек, ніж ринковий хаос, бо із зміною бажання чи внутрішньої ситуації держав-великих гравців на світовій арені суверенний дефолт для України без визначних успіхів у економічних реформах стане реальністю [7].
За результатами дослідження можна сформулювати наступні висновки:
1. Суверенний дефолт є суб’єктивним явищем, яке не може прямо визначатися рівнем соціально-економічного розвитку окремої держави.
2. Дефолт не є однозначно негативним чи суб’єктивним явищем з точки зору впливу на існуючу фінансову систему.
3. Україна за власним бажанням без урахування інтересів геополітичних гравців не в змозі об’явити суверенний дефолт, але він може стати невідворотним без комплексної програми дій щодо подолання кризи.
Дослідження дій уряду та розвитку економічних процесів в Україні з точки зору виходу з фінансової кризи буде напрямом подальших досліджень.
Список використаних джерел
1. Чухно А. Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання [Текст] / А. Чухно // Економіка України. – 2010. – № 1. – С. 4–19.
2. Черваньов, Д. М. Міждисциплінарний словник з менеджменту [Текст] : навч. посіб. / Д. М. Черваньов, О. І. Жилінська, М. В. Петровський та ін. – К. : Нічлава, 2011. – 624 с.
3. Словопедія. Народна екциклопедія [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/38/53396/378793.html (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
4. Соціально-економічний розвиток України [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
5. Про державний бюджет України на 2015 р. [Текст] : [закон України : офіц.текст: за станом на 16.04.2015 р.] / Верховна Рада України; Закон, Бюджет від 28.12.2014 № 80-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2015. – № 5. – С.37. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80-19 (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
6. Інформаційна довідка щодо державного та гарантованого державою боргу України станом на 31.12.2014 р. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.fin.org.ua/news/1119753 (дата звернення 26.05.15). – Назва з екрана.
7. Гевлич, Л.Л. Перспективи суверенного дефолту в контексті наслідків сучасної фінансової кризи в Україні [Текст] / Л.Л. Гевлич, І.Г. Гевлич // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. – 2015. – №1. – С. 70-75.
| 
