Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_06_4-5_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_06_4-5

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ДІЯЛЬНІСТЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Чепеленко Р.В., аспірант

Бердянський університет менеджменту і бізнесу

м. Бердянськ, Україна

 

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ДІЯЛЬНІСТЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Глобалізація аграрного ринку спричинила появу нових ринкових сегментів, а також нові підходи до пошуку споживачів та задоволення їх потреб. З іншого боку, аграрна продукція належить до сировинних ресурсів, є детально стандартизована, тому є можливим і необхідним розглядати можливості продажу її на глобальному ринку. Питання необхідності змін у діяльності агарних підприємств зумовлене як глобалізацією попиту на окремих сегментах світового агарного ринку, так і відмінностями у пропозиції, зумовленими підвищення рівня стандартизації та активною діяльністю транснаціональних агарних корпорацій та трейдерів.

Глобалізація як економічне явище вплинула на цілий ряд аспектів діяльності підприємств аграрного сектору. Стандартизація продукції призвела до глобалізації пропозиції та попиту на аграрну продукцію, що ще підсилюється загальною доступністю інформації про продукцію в різних країнах та можливостями логістики. Вихід на ринки аграрних підприємтв призвів до стандартизації вимог до кваліфікації персоналу та технологій, що повинні використовуватись на підприємствах [1].

Що стосується основних учасників світових агарних ринків, то вони представляють собою різноманіття від груп фермерських господарств у країнах, які ведуть політику підтримки малого і середнього бізнесу до ТНК та міжнародних зернотрейдерів. Що стосується вітчизняного ринку, то слід зазначити, що у минулому агарному сезоні передові позиції з експорту сільськогосподарської продукції стали профільні виробничі та трейдерські компанії з значним досвідом роботи у галузі.

Вплив глобалізації на світовий агарний ринок є нерівномірним. Тому доцільно говорити про окремі сегменти світового аграрного ринку. За способом використання виділяють чотири сегменти світового агарного ринку: виробники біопалива (етанолу та біодизелю); тваринництво; споживачі традиційної продовольчої сільськогосподарської продукції та споживачі органічної сільськогосподарської продукції [2, с. 332]. Серед них перші два сегменти можна вважати глобальними, а останні лише прямують у цьому напрямку.

Найбільший вплив глобалізації спостерігається серед підприємств, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності. Особливостями їхньої діяльності стали: необхідність пристосування виробничого процесу під стандарти конкретних глобальних сегментів, які зазвичай є вищими за вітчизняні, що викликає необхідність переорієнтації стратегічного планування та переобладнання посівних площ, а також часткової або повної зміни техніки. До цих особливостей також можна віднести переорієнтацію окремих підприємств та фермерських об’єднань на нові галузі, такі як виробництво екологічної чи органічної продукція, використання точкового землеробства, технологій мінімальної обробки ґрунту тощо. Ще одна особливість діяльності підприємств в умовах глобалізації – необхідність крім прямої діяльності займатися покращенням інфраструктури та логістичних систем, оскільки глобалізація спричинила до підвищення стандартів не тільки якості виготовленої продукції, але і способів її пакування та доставки. Використання закордонної техніки відомих брендів і розрив між реальною потребою у знаннях і вміннях працівників великих агарних підприємств і знаннями, отримуваними ними у вузах спричинив необхідність агрохолдингам формувати системи власних курсів і тренінгів, що забезпечує підготовку і підвищення кваліфікації працівників на місці [3, с. 39].

Слід зазначити, що глобальний вплив не залишив осторонь і підприємства, що працюють виключно на внутрішні ринки. Причому це стосується не тільки підприємств-виробників сільськогосподарської продукції, але і переробну галузь харчової промисловості, а також систему оптової та роздрібної торгівлі. Зміни у ставлення до якості товарів споживача в середині країни спричинили зміни у позиціонуванні вітчизняної продукції та перелік акцентів, що робиться у маркетинговій політиці комунікацій.

Тому для забезпечення конкурентоспроможності на світовому аграрному ринку вітчизняні підприємства повинні приводити якісні показники своєї продукції не лише до державних стандартів, а проходити сертифікацію у міжнародних організаціях, чітко визначати сегмент глобального аграрного ринку, на який орієнтуватися (раніше це поняття було більш розмите, посіяне зерно могло бути продане в одні країни як продовольче, в інші – як фуражне) та формувати маркетингову політику комунікацій з врахуванням соціальної складової та загальним зростанням турботи глобального споживача про стан здоров’я та рівень обізнаності в вимогах до якості, що постійно зростає через збільшення доступної інформації. Наявні земельні ресурси та стан довкілля дозволяють вітчизняним підприємствам окремих західних і південних регіонів орієнтуватися на виробництво органічної продукції, що може забезпечити конкурентну перевагу та прибутковість в довгостроковій перспективі.

Необхідність зміцнення продовольчої безпеки держави і поліпшення життєвого рівня населення вимагає формування досконалих механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств. За умов глобалізації ефективні конкурентні стратегії є передумовою більш повного використання засобів виробництва у сільському господарстві.

Отже, глобалізація окремих сегментів світового агарного ринку та загальний вектор на глобалізацію у інших сегментах викликає необхідність враховувати особливості змін в діяльності експорто-орієнтованих аграрних підприємств. Проте вплив глобалізації відчувається і на внутрішніх ринках країн, що також формує перелік необхідних змін у товарній та розподільчій політиках агарних підприємств. Для забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції агарні підприємства повинні динамічно змінюватись і пристосовуватись до нових умов і викликів та балансувати між стандартизацією та індивідуалізацією пропозиції товарів та послуг, тому дослідження можливостей цього пристосування і формування системи показників, що відображатимуть потребу зміщення орієнтирів у бік глобалізації має стати предметом подальших досліджень у цьому напрямку.

 

Список використаних джерел

1. Курбанова, Г. А. Рынки сельхозпродукции: глобальные тенденциии перспективы [Текст] / Г. А. Курбанова // ФАО. Региональный офис по Европе и Центральной Азии. – Минск, 2010. – 34 с.

2. Мязіна, Н. Б. Доцільність сегментування глобального ринку сільськогосподарської продукції [Текст] / Н. Б. Мязіна // Формування ринкової економіки : Науковий збірник : ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – 2010. – № 24. – С. 325-333.

3. Мязіна, Н. Б. Вплив глобалізації аграрного ринку на вітчизняний ринок [Текст] / Н. Б. Мязіна // Агросвіт : науково-практичний журнал. – 2011. – № 7. – С. 36-40.

Категорія: Секція/Section_3_2015_06_4-5 | Додав: clubsophus (2015-06-03)
Переглядів: 754 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_06_4-5
Секція/Section_2_2015_06_4-5
Секція/Section_3_2015_06_4-5
Секція/Section_4_2015_06_4-5
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0