Диня В.І., к.т.н., доцент
Фльонц О.В., к.т.н., доцент
Кирик О.М., старший викладач
ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»
м. Бережани, Україна
БІОМАСА ЯК ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Сільськогосподарська біомаса, що залишається на полях України, не використовується як паливо. В той же час тільки соломи на полях є біля 45-70 млн. тон кожного року а її теплотворна здатність в порівнянні з дровами достатньо висока: 1 кг соломи дає 3940-4400 кал, а 1 кг березових дров - 4460, торфу - 4800кал. Використання біомаси в енергетичній, хімічній і інших галузях промисловості стримується із-за низької транспортабельності, заготовленої по існуючим на Україні технологіям. Так, об’ємна маса соломи, одержаної після комбайна, складає 10-12 кг/м3 при вологості 9-10%. Щоб підвищити транспортабельність соломи, особливо на великі відстані, необхідно застосування прес-підбирачів з в’язанням тюків, або рулонів шпагатом, здатних збільшити об’ємну масу соломи в 13-15 разів, тому стоїть питання у підвищенні щільності біомаси для зменшення затрат при транспортуванні і зберіганні.
Біомаса, що використовується як паливо, має ряд особливостей, які відрізняють її від традиційних енергоресурсів, що застосовуються для опалення. Найбільш важливою паливно-технологічною характеристикою біомаси, що використовують як тверде біопаливо, є її теплотворна здатність, яка залежить від багатьох чинників: генетичних особливостей енергетичних рослин, впливу навколишнього середовища, умов зберігання, вологості тощо. У таблиці 1 наведено середню теплотворну здатність сільськогосподарської енергетичної сировини (що раніше відносили до відходів агропромислового виробництва) при абсолютній її вологості на рівні 20%.
Таблиця 1 - Середня теплотворна здатність енергетичної сировини
|
Назва енергетичної сировини
|
Теплотворна здатність, МДж/кг
|
|
Деревні відходи
|
10
|
|
Солома зернових культур
|
14
|
|
Стебла кукурудзи
|
12
|
|
Стебла соняшника
|
12
|
|
Виноградна лоза
|
14
|
Спалюванню соломи в печах передує збирання, при необхідності, висушування та зберігання сировини. Важливою характеристикою даної біомаси є її щільність. Звичайно, сухі біологічні матеріали мають щільність та теплову здатність у 3-4 рази нижчу, ніж вугілля, тому важливим чинником якості твердого біопалива є технологія приготування біомаси до спалювання, а саме підвищення щільності брикетуванням та пеллетуванням не менше 1000 кг/м3. Відомо що теплотворна здатність пеллет з соломи становить 3500-4400 Ккал/кг, при цьому коли вугілля 4000-6000 Ккал/кг а природний газ 8060 Ккал/м3.
В нових умовах господарювання на основі ринкових відносин слід чекати істотних змін у балансі використання соломи в Україні. Значна частина біомаси буде заготовлюватись для послідуючої продажі, або зберігання на корм худобі. Збільшиться використання біомаси як енергоносія так і в целюлозно-паперовій промисловості. Тому в найближчі роки в господарствах виникне потреба в сучасних технологіях і комплексах машин, здатних підвищити якість збирання, збереженість і транспортабельність соломи так і рослинних решток, а також істотно знизити при цьому витрати праці і коштів.
Список використаних джерел
1. Виробництво палива з рослинних відходів – новий перспективний напрямок для інвестування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bio.ukrbio.com/ua/articles (дата звернення 26.10.2015 р.). – Назва з екрана.
2. Біогаз виробництво та використання [Текст] / Семеген І.І / Бережани НВДЦ «Нововведення». – Бережани, 2007. – 186 с.
3. Новітні технології біоконверсії: Монографія / Я.Б. Блюм, Г.Г. Гелетуха, П. Григорюк, В.О. Дубровій, А.І. та ін. - К: «Аграр Медіа Груп», 2010. — 326 с
| 
