Сербенюк Г.А. к. с.-г н., асистент кафедри ландшафтної екології і заповідної справи
Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ
ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ
Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур повинні базуватись передусім на екологічних прийомах агротехніки, в тому числі раціональному використанні добрив та гербіцидів, високопродуктивних гібридів кукурудзи інтенсивного типу. У товарному сільськогосподарському виробництві в зв’язку з необхідністю економії енергоресурсів необхідно враховувати енергетичну ефективність технології вирощування зерна кукурудзи. За рахунок аналізу статей витрат енергії та її надходження можливо об’єктивно оцінювати технології вирощування [1].
Виробництво зерна кукурудзи вимагає більших затрат, ніж вирощування зернових колосових. Як свідчать дані дослідників [2, 3], при вирощуванні кукурудзи на зерно необхідно на 1 га посіву затратити 28–36 ГДж сукупної енергії, з якої лише на вирощування припадає 44– 49 %, а на збирання і первинну доробку урожаю – 51–56 %. В зв’язку з цим у виробництво слід ширше впроваджувати гібриди ранньостиглої групи, які характеризуються швидкою втратою вологи при достиганні зерна.
Тому на вирішення цих основних завдань були направлені наші дослідження, які проводилися у 2006 - 2008 рр. у стаціонарному багатофакторному досліді лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи ННЦ «Інститут землеробства НААН», Державного підприємства «Дослідне господарство Чабани» розташованому у північній частині Лісостепу (Києво-Святошинського району Київської області).
Ґрунт дослідної ділянки – темно-сірий крупнопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку із вмістом гумусу 1,8 – 2,2%, рухомого фосфору 15 – 18 мг/100г ґрунту, обмінного калію 10 – 14, вміст легкогідролізованого азоту – 80 – 90 мг/кг ґрунту, реакція ґрунтового розчину – рН 5,8 – 6,0.
Попередником кукурудзи на зерно була пшениця озима. Мінеральні добрива за схемою досліду вносили під першу культивацію. У досліді вивчали ефективність трьох методів контролю шкодочинності бур’янів: хімічного, комбінованого і агротехнічного у всіх варіантах системи удобрення. Висівали ранньостиглий гібрид Случ СВ (ФАО 190) і середньоранній гібрид Мучо (ФАО 290).
Енергетична оцінка агрозаходів, які вивчали в дослідах з кукурудзою, визначалась за технологічними картами шляхом підрахунків витрат енергії на вирощування культури на площі 1 га і енергоємності врожайності, що виражається коефіцієнтом енергетичної ефективності (Кее), який визначають за співвідношенням кількості енергії, витраченої на формування урожайності та енергоємність врожаю. Такий аналіз проводиться для визначення ступеня використання добрив, пестицидів, палива, різних типів автомобілів, причіпного знаряддя, природних ресурсів, ґрунтово-кліматичних умов, сонячної радіації, які впливають на родючість ґрунту та формування врожайності.
У зв’язку з різним рівнем витрат енергії на вирощування кукурудзи та виходу енергії з урожаєм залежно від технології, було різним і співвідношення цих показників. Високі показники коефіцієнта енергетичної ефективності були найвищими за абсолютного контролю, для гібриду Случ СВ – 3,9 і для Мучо – 4,6, у зв’язку із мінімальними витратами енергії на вирощування кукурудзи. За інших технологій значення Кее коливалося в гібриду Случ СВ від 2,4 до 3,3 у гібриду Мучо – 2,6 – 3,6.
Аналіз енергетичної ефективності вирощування кукурудзи показує, що методи захисту від бур’янів не суттєво вливали на Кее, що вказує на перспективність альтернативного їх застосування.
Показник обмінної енергії на 1 га, за різних методів боротьби з бур’янами збільшувалися при зростанні дози добрив. Так за хімічного методу захисту від бур’янів цей показник збільшувався за внесення N135P130K180 у гібриду Случ СВ від 31,2 до 75,5 ГДж/га у гібриду Мучо 57,8-113,8 ГДж/га порівняно з іншими варіантами удобрення і контролем. Суттєва різниця за виходом обмінної енергії спостерігалася і між гібридами, урожайність гібриду Мучо становила 4,01-12,09 т/га тому відповідно і вихід обмінної енергії був високим в межах 60,7-183,0 ГДж/га.
Таким чином, за різних методів боротьби з бур’янами простежувалася тенденція до зменшення енергетичного коефіцієнта при зростанні дози добрив до N135P130K180, (у гібриду Случ СВ – 2,4-2,7 і у гібриду Мучо – 2,8-3,4). А повні енерговитрати збільшувався при зростанні дози добрив і застосуванні хімічного методу боротьби з бурянами.
Список використаних джерел
1. Зінченко, О. І. Рослинництво [Текст] / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко – К. : Аграр. освіта, 2003. – 591 с.
2. Рибка, В. С. Резерви економії паливномастильних та інших матеріальногрошових ресурсів при вирощуванні кукурудзи [Текст] / Т. В. Ільченко, Ю. М. Пащенко [та ін.] // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. –Дніпропетровськ, 1999. – № 11. – С. 28–31.
3. Дзюбецький, Б. В. Сучасні проблеми та економіко-енергетичні аспекти вирощування різних за скоро-стиглістю гібридів кукурудзи в умовах Степу України [Текст] / В. С. Рибка, В. Ю. Черчель [та ін.] // Хранение и переработка зерна. – 2007. – № 5. – С. 14–17.
| 
