Архів / Archive

Рябовол Я. С., кандидат с.-г. наук,

Рябовол Л. О., доктор с.-г. наук, професор

Уманський національний університет садівництва

м. Умань, Україна

ВИКОРИСТАННЯ АЕРОГІДРОПОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ УКОРІНЕННЯ РОСЛИН ЖИТА ОЗИМОГО

Аерогідропонні технології ефективно застосовуються для проведення комплексних досліджень у галузі фізіології рослин, генетики, селекції, рослинництва, мікробіології, агрохімії та екології. При цьому помітно скорочуються терміни селекції різних сільськогосподарських культур. У результаті все це дозволяє перевести селекційний і насінницький процеси на вищий рівень, сприяє забезпеченню потреби сільського господарства у високоякісних сортах і гібридах, а також елітним посадковим матеріалом в найкоротші терміни [1, 2, 3].

Аерогідропоніка дозволяє регулювати умови вирощування рослин –створювати режим живлення для кореневої системи, що повністю забезпечує потреби рослин у поживних елементах, концентрацію вуглекислого газу в повітрі, найбільш сприятливу для фотосинтезу, а також регулювати температуру та вологість повітря, інтенсивність і тривалість освітлення [4, 5].

У процесі наших досліджень розроблено спосіб і визначено умови для індукції ризогенезу, формування коренів та інтенсифікації адаптаційного процесу клонованих матеріалів жита озимого з використанням аерогідропонної технології.

Першу половину вегетації в умовах аерогідропоніки рослини жита вирощували при 16-годинному фотоперіоді з інтенсивністю освітлення 3–3,5 клк, температурному режимі 20–22°С та відносній вологості 75 %. Саме такі умови підтримували в культуральних кімнатах in vitro при укоріненні клонів. У другу половину вегетації, з метою адаптації матеріалів до польових умов вирощування, температуру в умовах аерогідропонікі поступово знижували до 14–16°С.

Проведено порівняльний аналіз розвитку рослин, їх кореневої системи та адаптації в модельованих умовах культури in vitro і аерогідропонної установки.

Розроблено склад живильного середовища для вкорінення. Живильний розчин включав половинну концентрацію макро– і мікросолей за прописом Мурасіге-Скуга (MS), а також регулятори росту, що сприяють формуванню коренів – 1,0 мг/л індолілоцтової кислоти, 0,5 мг/л гетероауксину.

 Визначено умови для формування акліматизованих матеріалів з розгалуженою кореневою системою та виділено основні періоди розвитку коренів на аерогідропоніці:

• адаптація рослин до модельованих умов вирощування;

• інтенсивний ризогенезу з формуванням кореневих волосків;

• формування коренів другого порядку;

• інтенсивне формування мички коренів.

Отже, в результаті досліджень встановлено, що для укорінення і адаптації клонованих рослин жита озимого ефективно використовувати аерогідропонні технології. Підібрані оптимальні умови для росту та розвитку рослин забезпечили отримання в короткі терміни програмовану кількість адаптованого вихідного матеріалу з потужною розгалуженою кореневою системою.

Список використаних джерел

1. Тихомиров, А.А. Спектральный сос­тав света и продуктивность растений [Текст] / А.А. Тихомиров, Г.М. Лисовский, Ф.Я. Сидько. – Новосибирск, Наука, 1991. – 124 с.
2. Тихимиров, А.А. Методы оценки фотобиологической эффективности источников облучения для интенсивной светокультуры огурца и томата [Текст] / А.А. Тихимиров, В.П. Шарунич // Препринт № 152-Б, Красноярск, ИБП СО РАН, 1991. – С. 31.
3. Аксенова, Н. П. Влияние длины дня и фитогормонов на клубеобразование у картофеля в культуре in vitro [Текст] / Н.П. Аксенова, Т.Н. Константинова, В.Н. Ложникова, С.А. Голяновская, Л.И. Сергеева // Физиология растений. – 2009. – № 56. – С. 500–508.
4. Мартиросян, Ю.Ц. Фото­синтез и продуктивность растений картофеля выращиваемых в условиях аэропоники при дополнительном облучении светодиодами [Текст] / Ю.Ц. Мартиросян, А.А. Кособрюхов, В.Д. Креславский и др. // Сельскохозяйственная биология. – 2008. – № 3. – С. 102–105.
5. Мартиросян, Ю.Ц. Разработка и создание системы аэропоники (с элементами светооблучающих диодов) для культивирования растений [Текст] / Ю.Ц. Мартиросян, А.А. Кособрюхов, О.С. Мелик-Саркисов, П.Н. Харчен­ко // Материалы четвертого Московского международного конгресса «Биотехнология: состояние и перспек­тивы развития». – М., 2007. – С. 296.