Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_2_2015_10_30

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ «ЦВІТІННЯ» ВОДИ ЗА УЧАСТЮ ДІАТОМОВИХ ВОДОРОСТЕЙ

Данилова І.В., аспірантка

Науковий керівник - Славов В.П., професор, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир, Україна

 

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ «ЦВІТІННЯ» ВОДИ ЗА УЧАСТЮ ДІАТОМОВИХ ВОДОРОСТЕЙ

 

Інтенсивний розвиток діатомових може призвести до “цвітіння” води. Їм належить важлива роль у формуванні мікрофітобентосу. У водних об’єктах України біомаса діатомових в окремі періоди може досягати 90% загальної біомаси водоростей [1].

Як відомо, основною причиною “цвітіння” води є надходження у воду біогенів, які сприяють інтенсивному розвитку водоростей. Накопичуючись у водоймах у великих кількостях ці речовини перетворюються на небезпечні токсиканти [2]. Масовий розвиток фітопланктону сприяє утворенню на поверхні водойм плівок, при злитті яких утворюються так звані “плями цвітіння”. В них зосереджена і основна біомаса патогенної мікрофлори водойм [3]. В зв’язку з цим, визначення основних закономірностей протікання евтрофних процесів у водоймах господарсько-побутового призначення є достатнім для того, щоб мати уяву і про мікробіологічне забруднення цих водойм та вживати необхідні заходи щодо знищення під час водопідготовки небезпечних мікроорганізмів. Так, введення хлору дозволяє одночасно з очищенням води проводити її знезараження. При цьому у воді утворюється хлороформ, який має хоча і віддалені, однак не менш небезпечні наслідки.

Визначення якісного та кількісного складу водоростей у водозаборі “Відсічне” р. Тетерів проводили шляхом гідробіологічного аналізу протягом 2007-го року на КП “Житомирводоканал” за загальноприйнятими методиками [3].

В результаті проведених досліджень було встановлено, що діатомові водорості складали 23,5% від загальної кількості фітопланктону у водозаборі “Відсічне”.

Діатомові водорості (рис. 1) зустрічались в усі пори року і тричі досягали пікових значень: у лютому, квітні, липні та жовтні. Періоди їх інтенсивного розвитку переважно співпадали із зниженням або перепадами температури. Однак не всі ряди цього відділу водоростей мали масове розмноження. Серед тих, що сприяли “цвітінню води” слід виділити Stephanodiescus, розвиток якого дещо відрізнявся від інших діатомових. Так, якщо перший період масового розмноження водоростей цього ряду співпадав з більшістю діатомових і спостерігався також на початку квітня (1620 кл./см3), другий — вже приходився на початок травня (1230кл./см3). Крім водоростей ряду Stephanodiescus інтенсивного розвитку досягли: на початку травня — Аsterionella (1040 кл./см3) та Melosira (950 кл./см3).

Перший період — січень-лютий (1020-1600 кл./см3Stephanodiscus, 1140-2120 — Аsterionella, 1100-1830 — Nitzschia). Другий період — у квітні-травні (1050-1620 кл./см3Stephanodiscus, 830-1040 — Аsterionella, 1750 — Nitzschia). Третій період — на початкулипня (1680 — Stephanodiscus, 1150 — Melosira, 1410 — Nitzschia).Четвертий період — вересень-листопад (930-2130 кл./см3Stephanodiscus, 870-2040 — Nitzschia).

Рис. 1. Залежність кількості хлороформу від динаміки розвитку діатомових водоростей

Діатомові водорості мали певний вплив на вторинне забруднення питної води хлороформом під час її підготовки в умовах КП “Житомирводоканал” . За результатами досліджень найбільша концентрація хлороформу у воді, що подається населенню, співпадала із значною деструкцією діатомових водоростей після їх масового розмноження у водозаборі (у червні) і була підвищеною, включаючи вересень. В інші періоди вміст хлороформу був значно меншим: найнижчим у період з січня до червня і з жовтня до грудня.

Отже, частка діатомових водоростей у водозаборі “Відсічне” р. Тетерів складала 23,5%. Деякі фітопланктонні форми діатомових водоростей протягом року характеризувались активним розвитком у весняні, літні та осінні місяці (квітень-травень, липень і вересень-листопад). Найбільша концентрація хлороформу у питній воді відповідала деструкції діатомових водоростей у водозаборі.

 

Список використаних джерел

1. Романенко, В.Д. Основи гідроекології [Текст] : підручник / В.Д. Романенко. — К. : Обереги, 2001. — 728 с.

2. Константинов А.С. Общая гидробиология [Текст] : учебник / А.С. Константинов. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. школа, 1979. — 480 с.

3. Методичні основи гідробіологічних досліджень водних екосистем [Текст] / під ред. В.І. Назаренка — Київ, 2002. — 50 с.

Категорія: Секція/Section_2_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 1770 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0