Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_2_2015_10_30

СПОСІБ ЛІКУВАННЯ БАРАНІВ ТА ЦАПІВ З НЕСПЕЦИФІЧНИМ БАЛАНОПОСТИТОМ

Скляров П.М., д. вет. н., доцент, професор кафедри

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ, Україна

Кошевой В.П., д. біол. н., професор, завідувач кафедри

Харківська державна зооветеринарна академія

м. Харків, Україна

 

СПОСІБ ЛІКУВАННЯ БАРАНІВ ТА ЦАПІВ З НЕСПЕЦИФІЧНИМ БАЛАНОПОСТИТОМ

 

Запалення препуційного мішка (постит) і запалення голівки статевого члена (баланіт) є одними з найпоширеніших андрологічних захворювань [8], а у валахів і баранів за поширеністю й економічними збитками вони взагалі займають одне з перших місць [3, 10].

Виникають внаслідок механічних, хімічних і термічних травм, новоутворень статевого члена і фімозу. Можуть бути специфічними (інфекційний, вірусний, трихомонозний) [2].

Баланопостити зазвичай розвиваються за мікробної контамінації черева та препуція; затримання сечі у препуційному мішку внаслідок скупчення в ньому смегми; подразненні слизової оболонки препуція сечею, механічних пошкодженнях препуція і статевого члена під час парування; впровадженні в слизову оболонку препуційного мішка специфічних збудників [1, 9].

Не менш важлива умова, що сприяє виникненню і розвитку баланопоститів, – постійна присутність на слизовій оболонці препуцію неспецифічної мікрофлори (стафілококів, кишкової палички, вульгарного протея та ін.), яка навіть за незначних пошкоджень тканин може викликати гнійне запалення [8]. 

Основні причини поститу у валахів і баранів – первинна травма, мацерація шкіри, травматизація при стрижці і розвиток на цьому тлі вольфартіозних ускладнень і більш глибоких патологічних станів тканин препуція.

Запальний процес у порожнині препуційного мішка внаслідок постійного подразнення його слизової оболонки скупченою сечею, смегмою і упровадженою патогенною мікрофлорою з самого початку набуває гнійного або ерозійно-гнійного характеру і одночасно вражає тіло і головку пеніса [4].

Для лікування використовують загальноприйняті препарати антибактеріального спрямування (дезінфікуючі розчини, антибіотики, нітрофуранові та сульфаніламідні препарати). Така терапія відрізняється варіабельністю, деякі препарати токсичні для організму або ж дорогі [6].

Перспективною є озонотерапія, яка забезпечує антибактеріальну, антивірусну, фунгіцидну, протизапальну, дезінтоксикаційну та знеболюючу дію, протигіпоксичний ефект, підвищення кровозабезпечення тканин та органів, активізацію згортувальної системи крові, стимуляцію імуномоделюючих реакцій, регуляцію обмінних процесів, антиоксидантний захист, мікроциркуляцію та репарацію, захисні та адаптивні реакції [5].

У зв’язку з цим лікування баранів та цапів з неспецифічним баланопоститом пропонується проводити за комплексною програмою, у якій пункт використання антибактеріальних препаратів замінити на озономісткі препарати ОКО (озонована кукурудзяна олія) та Прозон (озонована кукурудзяна олія та спиртовий розчин прополісу). Їх виготовлення проводили в умовах лабораторій кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії та Харківського фізико-технічного інституту.

Препарати вводили у дозі 10 мл, 3-4 рази, з інтервалом 24 год., інтрапрепуційно, з використанням інструментів К-1, К-2. З цією метою тварину фіксували у стоячому чи лежачому (крижово-спинному) положенні за загальноприйнятою методикою і здійснювали туалет препуційної порожнини. Стерильний катетер з приєднаним шприцом вводили у препуційну порожнину до упору, затискували отвір препуція і витискували препарат із шприца. Після цього катетер виводили, стискували отвір препуція і робили легкий масаж для досягнення контакту препарату зі слизовою оболонкою препуція і голівкою пеніса.

За критерій одужання тварин брали зникнення клінічних ознак захворювання та нормалізацію показників постоцитограм, для чого використовували комп’ютерну диференціальну програму, алгоритм якої включає ряд показників, отриманих на підставі клінічного, андрологічного, термографічного, сонографічного та постоцитоскопічного досліджень.

Встановлено, що порівняно із загальноприйнятим лікуванням запропонований спосіб дозволяє скоротити тривалість від початку лікування до зникнення клінічних ознак хвороби, а також зменшити витрати на лікування. Так, після застосування озономістких препаратів зменшилась тривалість періоду від початку лікування до зникнення клінічних ознак хвороби на 0,9 та 1,7 діб, а економічна ефективність (витрати на лікування) була на рівні +23,8 та +32,4%% у розрахунку на одну тварину відповідно за використання ОКО та Прозону.

Позитивні зміни відзначено і при вивченні постоцитограми. У хворих тварин за світло-оптичного дослідження встановлено "дегенеративний" тип мазка, клітини відрізнялися розмитістю контурів цитоплазми та ядер, дегрануляцією, наявністю гомогенних пластів із клітин без чітких меж. Спостерігались явища цитолізу та дегенерації. Була значною мікробна контамінація. При люмінесцентному дослідженні переважали клітини з жовтим забарвленням (дистрофічні, некротичні).

Натомість після лікування у мазках зменшились кількість епітеліоцитів та лейкоцитів ‒ на 39,4% та 48,9%, мікробна контамінація ‒ на 33,8% та 41,5%, дистрофічних клітин (із жовто-червоним забарвленням) – на 60% та збільшилась кількість клітин з нормальною структурою (із зеленим забарвленням) ‒ на 15% та 20%, а також нормалізувалося співвідношення клітин (1:3 проти 1:1), кількості епітеліоцитів та лейкоцитів (1:1 проти 1:2), епітеліоцитів з нормальною структурою та дистрофією (2:1 проти 1:2) відповідно за застосування ОКО та Прозону.

 

Список використаних джерел

1. Вершинин, А.Е. Микробиологические аспекты инфекционного баланопостита [Текст] / А.Е. Вершинин, Е.А. Шмелева // Урология. – 2015. – № 1. – С. 90-93.

2. Забиров, К.И. Современные проблемы баланопостита [Текст] / К.И. Забиров, В.Ю. Мусаков // Дерматология. Приложение к журналу Consilium Medicum. ‒ 2012. ‒ № 3-4. ‒ С. 46-49.

3. Ильченко, В.И. Лечение и профилактика поститов / В.И. Ильченко // Ветеринария. – 1979. – № 4. – C. 22-24.

4. Кошевой, В.И. Методи діагностики та терапії бугаїв з неспецифічними баланопоститами / В.И. Кошевой, С.В. Науменко // Наук.-техн. бюл. Ін-ту тв-ва НААН України. – 2015. ‒ № 113. ‒ С. 105-112.

5. Озономістські препарати та їх використання у ветеринарній репродуктології [Текст] : метод. рекомендації / [В.П. Кошевой, С.Я. Федоренко, С.В. Науменко та ін.]. – Х., 2014. – 81 с.

6. Понкратов, С.А. Особенности лечения баланопостита у собак [Текст] / С.А. Понкратов, Е.Ю. Секин, Н.А. Никитушкина // Мат. VII Сибирской ветеринарной конференции. ‒ 2007. ‒ С. 29-30.

7. Целищев, Л.И. Практическая ветеринарная андрология [Текст] / Л.И. Целищев. – Москва : Колос, 1982. – 176 с.

8. Эдвардс, С.К. Европейское руководство по баланопоститу [Текст] / С.К. Эдвардс // Инфекции, передаваемые половым путем. – 2003. – №2. – С. 44-48.

9. Chima J.C. Short Communication: Balanoposthitis in goats associated with Mycoplasma agalactiae [Текст] / J.C. Chima, M.I. Agba, R.U. Ezeugwu // Nigerian Journal of Animal Production. – Vol. 8. – 1981. – № 1. – Р. 84-96.

10. Clinical and Bacteriological Findings of Balanoposthitis and Vulvitis in Scottish Sheep [Текст] / [A.A. El-Arabi, D.J. Taylor, D.N. Logue et al.] // J. Vet. Adv. – 2014. Vol. 4. – P. 481-487.

 

Категорія: Секція/Section_2_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 415 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0