Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_10_30

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЯК ОДИН ІЗ ВАГОМИХ КРОКІВ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Козік М. О., аспірант

Науковий керівник - Бутко М.П., д.е.н.., професор

Чернігівський національний технологічний університет

м. Чернігів, Україна

 

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЯК ОДИН ІЗ ВАГОМИХ КРОКІВ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

 

Динаміка інтеграційних процесів як у світі, так і Європі неминуче впливає на всі країни, а особливо на ті, котрі не увійшли до інтеграційних угрупувань. Розширення ЄС та утворення спільного кордону з Україною відкрило для нашої держави нові можливості для економічного, політичного та інтелектуального розвитку.

Саме тому, для України євроінтеграція є можливістю перетворитися на стабільну державу з незаперечними перспективами на майбутнє. Асоціація між Україною та ЄС чітко визначає дві її основні мети – поглиблення політичної асоціації та поступова економічна інтеграція [7]. Для досягнення останнього важливим є запровадження умов для інтенсифікації економічних та торгівельних відносин, що призведе до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС шляхом створення поглибленої зони вільної торгівлі.

Україна з початку своєї незалежності взяла курс на побудову експортно-орієнтованої економіки з метою реалізації намірів щодо вступу до Європейського союзу. Все це зобов'язує повноцінно використовувати свій експортний потенціал країни і кожної її області. Від реалізації експортного потенціалу регіонів залежить експортна спрямованість України на зовнішньому ринку.

Проблема незбалансованості експорту України, в якому переважає продукція з низьким ступенем переробки, потребує з боку держави впровадження нових підходів до створення національної експортної політики, спрямованої на диверсифікацію експорту та збільшення в його структурі товарів з високою доданою вартістю [4].

Виважена державна регіональна експортоорієнтована стратегія сприятиме, передусім, прискоренню ринкових перетворень та подальшому розвитку економіки України, структуризації експортного потенціалу регіонів і вирівнюванню їх соціально – економічного розвитку.

Прагнення українських регіонів виступати в якості суб’єктів міжнародного  співробітництва з метою прискорення процесу входження України до ЄС, знаходять певну підтримку зовні. Іноземні партнери налагоджують прямі зв’язки з регіонами, минаючи центр.

Створення місцевого самоврядування є одним із елементів побудови західної цивілізації, а наявність сильного місцевого самоврядування – була і буде однією з цивілізаційних ознак, які наближають Україну до Європи.

Одним із способів оптимізації державного управління є децентралізація  – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Таким чином, щоб якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно [1].

Основними перевагами децентралізації для економічного розвитку регіональних господарських систем є:

  • час і місце прийняття рішення відповідають очікуванням з боку громадськості;
  • реалізація рішення відбувається за участю суб’єкта прийняття рішень;
  • спрощення системи і процедури прийняття рішення завдяки оптимальній структурі управління;
  • прозорість і відкритість процедур прийняття рішення;
  • період часу для надходження інформації з рівня виконавця на рівень прийняття рішення і навпаки – значно коротший;
  • підвищення свідомості та загострення почуття відповідальності за здійснені заходи і прийняті рішення;
  • мінімізація бюрократизму;
  • звільнення керівництва від поточних справ, що посилює можливість зосередження керівної ланки на справах стратегічного значення.

Головними ризиками, які можуть виникнути при проведенні децентралізації може бути [2]:

  • можлива активізація та радикалізація політичних об’єднань, які представляють інтереси меншин, що мають компактний характер проживання;
  • послаблення державного контролю органів місцевого самоврядування на регіональному та субрегіональному рівнях за реалізацією повноважень, які будуть передані виконавчим органам місцевих рад, в умовах слабкості інститутів громадянського суспільства поза межами великих міст;
  • намагання центральної влади зберегти контроль за розділом коштів;
  • ризик недостатності коштів на місцевому рівні;
  • ризик зниження якості місцевого управління та легітимності прийнятих рішень;
  • ризик на проведення процесу об’єднання громад.

Проблема децентралізації влади в Україні не є новою, проте залишається актуальною, оскільки за існуючої системи державотворення - управління занадто сконцентроване в центрі, неефективно використовуються наявні ресурси і, відповідно, функціонування виконавчої влади на місцях не досягає цілей сталого розвитку, а роль територіальних громад явно недооцінюється. 

Децентралізація може призвести до більш креативних, інноваційних та ефективних програм, дозволяючи собі місцеве експериментування. Вона може зміцнити політичну стабільність та національну єдність, надаючи можливість громадянам краще контролювати державні програми на місцевому рівні.

Досвід зарубіжних держав є корисним для України, оскільки європейські країни, здійснюючи децентралізацію, так чи інакше стикалися із проблемою вдосконалення свого адміністративно-територіального устрою, але по-різному підходили до її розв’язання. Так, деякі з них проводили відповідні реформи адміністративно-територіального устрою, інші лише частково змінювали певні його елементи або взагалі не проводили жодних змін.

 

Список використаних джерел

  1. Данилишин, Б. Децентралізація управління в Україні: з чого почати? [Текст] / Б.Данилишин // Режим доступу : http://kontrakty.ua/ article/82116
  2. Децентралізація влади – «ЗА» та «ПРОТИ» [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://m--p.com/detsentralizatsiya-vladi-za-ta-proti/
  3. Про засади державної регіональної політики від 05.02.2015 № 156-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/156-19 (дата звернення : 19.10.2015 р.). – Назва з екрана.
  4. Концепція створення системи державної підтримки експорту України  [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.gov.lica.com.ua/b_text.php? type=3&id=723336&base=1 (дата звернення : 19.10.2015 р.). – Назва з екрана.
  5. Кутідзе, Л.С. Експортний потенціал регіону: сутність, діагностика, механізми реалізації [Текст] :  монографія / Л.С. Кутідзе. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011 – 318 с.
  6. Управління експортним потенціалом України [Текст]: монографія / А. А. Мазаракі [та ін.] ; за заг. ред. А. А. Мазаракі. – К. : КНТЕУ, 2007. – 210 с.
  7. Резнік, Н. П. Український вибір – євроінтеграція: економічні вигоди та історичні засади [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kymu.edu.ua/ vmv/ v/p08/19.pdf  (дата звернення : 19.10.2015 р.). – Назва з екрана.
Категорія: Секція/Section_3_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 1447 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0