Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_10_30

ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ КАТЕГОРІЇ «ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА»

Любарська Н.В., аспірант

Науковий керівник - Бойко В.В., к.е.н., доцент кафедри економіки

Національний транспортний університет

Київ, Україна

 

ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ КАТЕГОРІЇ «ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА»

 

Підприємство, що працює на ринку можна розглядати як об’єкт купівлі-продажу, а отже – як особливий вид товару,  що спроможний задовольняти виняткову потребу економічних суб’єктів у зростанні їх матеріального благополуччя.

Аналіз наукової літератури дозволив встановити, що підприємство як об’єкт оцінки може розглядатись у двох формах: як цілісний майновий комплекс і як бізнес, який представляє собою діяльність, що приносить певну вигоду [1; 5; 6; 7].

У першому аспекті «вартість підприємства» розуміється як вартість всього майна оцінюваного підприємства, яке може бути сформовано як за рахунок власного, так і позикового капіталу. До вартості майна підприємства включаються всі матеріальні та нематеріальні активи, призначені для його діяльності. Таким чином, вартість підприємства визначається вартістю його активів і структурою капіталу, що зростає зі збільшенням елементів майна.

За другим аспектом підприємство характеризується як об’єкт власності, який може мати вартість, якщо є корисним своєму власникові. Отже, вартість підприємства в цьому випадку розглядається як вигода від конкретної діяльності, організованої в межах певної організаційно-правової форми.

Таким чином, об’єктом оцінки є діюче підприємство на базі цілісного майнового комплексу, здатного приносити вигоду його власникові.

Дослідження еволюції наукової думки щодо економічної природи поняття «вартість» дозволило встановити, що історично склалися три підходи до визначення поняття «вартість»: трудова теорія вартості, теорія граничної корисності і теорія взаємодії попиту та пропозиції, - у яких «вартість» визначено еквівалентом обміну одного товару на інший. Міра еквівалента обміну трактується в них по-різному.

За трудовою теорією вартість відображає розмір тих зусиль, які витрачені на створення товару, і є мірою затрат суспільно необхідної праці, які матеріалізовані в ньому. Вартість підприємства за цією теорією може визначатися як вартість його майна.

За теорією граничної корисності вартість визначається через суб’єктивне сприйняття товару споживачем – його корисністю. Як і будь-який товар підприємство повинно мати корисність для покупця – властивість приносити дохід власнику від функціонування на ринку.

Теорія взаємодії попиту та пропозиції дозволяє встановити вартість товару на базі рівноваги ринкових сил. Ця теорія є синтезом попередніх двох підходів. З боку попиту – ринкові сили відображають граничну корисність, а з боку пропозиції – витрати виробництва. Таким чином, з накопиченням даних про фактичні угоди по купівлі-продажу аналогічних підприємств на ринку вартість підприємства встановлюється на основі попиту і пропозиції.

Розглядаючи поняття «вартість підприємства» важливим є не ототожнювати його з поняттями «ціна підприємства», «цінність підприємства» та «корисність підприємства».

Відмінність між вартістю і ціною підкреслюють А.Т. Грязнова та М.А. Федотова, які зазначають, що “ціна – це показник, що позначає грошову суму, яка необхідна, очікувана чи сплачена за деякий товар або послугу. Вона є історичним фактом, тобто відноситься до певного моменту й місця. Залежно від фінансових можливостей, мотивів чи особливих конкретних інтересів покупця і продавця ціна може відхилятися від вартості” [4]. Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару, тобто ціна – це кількість грошей, на яку здійснюється обмін підприємства за конкретною угодою.

Корисність є поняттям чисто суб’єктивним та індивідуальним, яке показує ступінь задоволення конкретного покупця від придбання товару. Корисність підприємства – це його здатність приносити прибуток у конкретному місці й протягом певного періоду часу. Д.Піхно у своїй роботі "Закон попиту і пропозиції" зазначав, що "корисності або споживчі цінності є не що інше, як речі і послуги, які задовольняють потреби людини, а індивідуальна і суб'єктивна оцінка творить індивідуальну і об'єктивну цінність" [6].

Цінність характеризує значимість, важливість товару з погляду споживача і має суб’єктивну сторону (психологічна оцінка товару окремим споживачем) і об’єктивну (оцінка товару суспільством). Порівнюючи поняття «вартість» та «цінність» вчений М. Туган-Барановський наголошував: “Обидві категорії не тільки не тотожні, а навіть зовсім різні − як зарплата протилежна затраті”. При цьому економіст стверджував, що “цінність знаходиться на тому полюсі господарства, де лежить мета останнього, вартість же є завжди тільки засобом” [8]. На думку Мочерного С.В. у категорію «цінність» закладено діалектичну взаємодію продуктивних сил і відносин у власності у процесі виробництва та реалізації товарів певного виду, з одного боку, і суб’єктивна оцінка цих товарів, як з позиції окремих покупців (споживачів), так і окремих соціальних верств і груп, усього суспільства – з другого боку [2].

Отже, цінність як і корисність є суб’єктивною характеристикою і визначає значимість певних властивостей об’єкта для зацікавленої особи і проявляється через включення цього об’єкта в сферу людських інтересів.

Проведений аналіз дозволив встановити відмінність підходів до визначення поняття «вартість підприємства» з поняттями «ціна», «цінність» та «корисність», що уточнює об’єктивну основу цього показника і дає можливість менеджерам використовувати його як критерій ефективності в сфері управління підприємством. Пропонуємо сформулювати визначення поняття «вартість підприємства» наступним чином: це об’єктивна величина, що відображає еквівалент цінності підприємства за можливою угодою передачі права власності від продавця до покупця.

Список використаних джерел

 

  1. Господарський кодекс України [Текст] : офіц. текст : за станом на 20.09.2015 р. / Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – С.144. – Доступно з мережі Інтернет : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (дата звернення : 06.10.2015 р.). – Назва з екрана.
  2. Економічний енциклопедичний словник : у 2 т. / [Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устинко О. А., Юрій С. І.] ; [за ред. С. В. Мочерного]. – Л. : Світ, 2005. – Т. 2. – 568 с.
  3. Злупко, С.М. Історія економічної теорії [Текст] : підручник / С.М. Злупко – К.: Знання, 2005. – 719 с.   
  4. Оценка бизнеса [Текст] / под ред. Грязновой А. Г., Федотовой М. А. – М. : Финансы и статистика, 1999. – 508 с.
  5. Оценка стоимости предприятия (бизнеса) [Текст] : учебн. пособие / Под ред. Абдуллаева Н.А., Колайко Н.А. – М. : Издательство «ЭКМОС», 2000. – 352 с.
  6. Райзберг, Б.А. Современный экономический словарь [Текст] / Б.А. Райзберг, Л.Ш.Лозовский. – 2-е изд., испр. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 479 с.
  7. Сычева, Г.И. Оценка стоимости предприятий (бизнеса) [Текст] / Г.И. Сычева, Е.Б. Колбачев, В.А. Сычева. – Ростов н/Дону : «Феникс», 2003. – 384 с.
  8. Туган-Барановський, М. Основи політичної економії [Текст] / М. Туган-Барановський. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 628 с.  
Категорія: Секція/Section_3_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 454 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0