Лещух І.В., к.е.н., м.н.с. сектору просторового розвитку
ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України»,
м. Львів, Україна
ІНФРАСТРУКТУРА ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ У СИСТЕМІ МЕТРОПОЛІЯ-ПЕРИФЕРІЯ: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД
Загострення економічних проблем периферійних територій України, яке спостерігається останніми роками, зумовлене, з одного боку, притаманними нашій державі процесами метрополізації, а, з іншого, – економічним, соціальним, культурним спадами у віддалених від «центру зростання» територіях, зумовленими низкою проблем, пов’язаних з недостатньо ефективним використанням фінансово-економічного та інвестиційного потенціалу периферії. Ці та інші чинники ускладнюють процес формування конкурентоспроможних економічних комплексів. Відтак, актуалізувалася необхідність дослідження іноземного досвіду функціонування інфраструктури підтримки малого бізнесу у системі метрополія-периферія.
Для країн Європейського союзу, де у структурі суб’єктів господарювання понад 90% становлять малі підприємства, характерною є різноманітність елементів, які формують інфраструктуру підтримки малого бізнесу. До них належать [1]: фінансові інститути, які працюють тільки з суб’єктами малого бізнесу; системи інформаційного та консультативного обслуговування малого підприємництва; бізнес-центри та агентства розвитку малого підприємництва; навчальні центри з підготовки та перепідготовки спеціалістів для роботи на малих підприємствах; бізнес-інкубатори, виробничі й технологічні парки, технологічні центри; спеціалізовані фірми, що надають послуги малим підприємствам (бухгалтерські та аудиторські фірми, рекламні агентства тощо).
У США діє Адміністрація малого бізнесу (АМБ) – незалежне федеральне відомство у складі уряду, підзвітне Президенту. У всіх штатах країни АМБ має регіональні представництва, які взаємодіють з Центрами розвитку підприємництва. Останні являють собою мережу громадських організацій, до складу якої входять університети, торгово-промислові палати, представники влади штатів і місцева адміністрація, неурядові організації та приватний бізнес.
В Канаді діють спеціальні програми інформаційної, фінансової і науково-технічної підтримки малих підприємств у провінціях, особливо на півночі, за участю урядових органів, банків, університетів, торговельних палат, союзів підприємців. Метою таких програм є інтенсивний розвиток сімейного, жіночого і молодіжного бізнесу, створення інноваційних парків, інформаційних бізнес-центрів і бізнес-інкубаторів [2].
У Південній Кореї малі підприємства складають 99,5% усіх зареєстрованих суб’єктів бізнесу, а їх частка в загальному обсязі виробленої продукції становить 50%. Інфраструктура підтримки малого бізнесу в країні характеризується інтенсивністю розвитку та діяльності і включає, насамперед: Корейську федерацію малого і середнього бізнесу, створений у її структурі Фонд взаємодопомоги (здійснює спеціальну програму сприяння розвиткові оптової торгівлі), Корпорацію сприяння малому і середньому підприємництву.
Створення розвинутої і багатофункціональної інфраструктури підтримки малого бізнесу на всій території країни – одна з найважливіших передумов стійкого розвитку цього сектора економіки у Японії. Зокрема, тут діють незалежне адміністративне агентство «Організація підтримки малого та середнього бізнесу та інноваційного розвитку регіонів Японії». Воно координує взаємодію всіх центрів підтримки малого бізнесу, що надають технічну, консультаційну, матеріальну і фінансову підтримку зазначеним суб’єктам господарювання. Регіональні відділення Агентства активно співпрацюють з громадськими організаціями і місцевими органами влади, поєднують їх можливості для якнайшвидшого економічного оздоровлення регіонів і депресивних територій [3]. У структурі Агентства діють, також, інститути удосконалення технологій і управління малими бізнесом, технопарки і низка бізнес-інкубаторів, де, серед іншого, здійснюється теоретична і практична підготовка фахівців і керівників малих підприємств з усіх питань ведення бізнесу. З метою надання максимальної підтримки малому бізнесу на різних рівнях управління, Агентство розвиває зв’язки з великими корпораціями, регіональними і місцевими адміністраціями, торгово-промисловими палатами, суспільними об’єднаннями підприємців, кредитно-фінансовими інститутами та університетами.
Країни що розвиваються та країни з перехідною економікою характеризуються менш розвинутою інфраструктурою підтримки малого бізнесу, особливо на периферії. Основними деструктивними факторами тут виступають: наявність високої корупції, нерозвиненість державних і суспільних інститутів захисту прав суб’єктів бізнесу, значний обсяг тіньової економіки, низький рівень життя населення та ін.
До основних інститутів підтримки малого бізнесу в Росії можна віднести: бізнес-інкубатори (надання відібраним за конкурсом малим підприємствам із стажем роботи не більше одного року на пільгових умовах приміщення, засобів зв’язку, оргтехніки, необхідного устаткування, консалтингових, освітніх і офісних послуг протягом трьох років); регіональні венчурні фонди (фінансування малого бізнесу в науково-технічній сфері за рахунок коштів федерального і регіональних бюджетів, коштів приватних інвесторів); гарантійні фонди (кредитування малих підприємств); фонди прямих інвестицій; промислові парки (надання в оренду або для викупу земельних ділянок і приміщень, забезпечення необхідної транспортної, логістичної і телекомунікаційної інфраструктури); технопарки (співпраця у сфері високих технологій) [2].
З метою формування сприятливого інституційного клімату у Казахстані діє Республіканський інформаційно-виставковий центр з малого бізнесу, до функцій якого входять: трансферт технологій та інновацій; навчання основам бізнесу та менеджменту; здійснення науково-обґрунтованих прогнозів потреб у спеціалістах у територіальному та галузевому масштабах; надання інформаційних послуг; організація та проведення виставок продукції; розвиток інфраструктури підтримки малого бізнесу. Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка малого підприємництва в країні здійснюється через кредитування комерційними банками пріоритетних проектів за рахунок цільових державних кредитів на тендерній основі, пільгового кредитування суб’єктів бізнесу Фондом розвитку малого підприємництва, а також створення системи сільськогосподарських кредитних союзів.
Список використаних джерел
1.Варналій, З. Мале підприємництво: основи теорії і практики [Текст] / З.Варналій. – [4-те вид., стер.]. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – 302 с.
2.Ольвінська, Ю. Особливості державного регулювання малого підприємництва у країнах світу [Текст] / Ю. Ольвінська // Державне управління: удосконалення та розвиток : наукове видання Академії муніципального управління. – 2015. – №2. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=814 (дата звернення : 16.10.2015 р.). – Заголовок з екрана.
3.Стоянова, М. Адаптація закордонного досвіду стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва [Текст] / М. Стоянова, Т. Журавльова, О. Добровольський // Економічні інновації. – Випуск 57. – 2014. – С. 394-399.
| 
