Пріхно І.М., к.е.н., доцент кафедри фінансів
Черкаський державний технологічний університет
м. Черкаси, Україна
ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ СТРАХОВИМИ РЕЗЕРВАМИ
Враховуючи реалії сьогодення, вкрай необхідним є прискорення розвитку страхових компаній. Як свідчить практика зарубіжних країн, страховики мають здатність акумулювати значні фінансові ресурси та здійснювати активну інвестиційну політику. Однією з першочергових вимог до страхової компанії є формування страхових резервів, що спричинено зосередженням у страховій компанії майнових інтересів значної кількості страхувальників.
Проблемам формування страхових резервів присвячена значна кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, в т.ч.: В. Базилевича, Л. Матвійчука, С. Осадця, В. Плиса, Р. Островерхої. Але, зважаючи на те, що діяльність страхових компаній не достатньо розвинена на фінансовому ринку України, залишається актуальним подальше дослідження проблеми управління страховими резервами.
Страхові резерви – це грошові кошти, що утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування) [1].
Необхідність формування страхових резервів спричинена специфічною діяльністю страховиків, які спочатку акумулюють грошові кошти у вигляді страхових премій, а потім, у випадку настання страхового випадку, виплачують грошові суми у вигляді страхового відшкодування. Зауважимо, що між моментом акумулювання грошових коштів і між моментом виплати страхового відшкодування проходить певний проміжок часу, що дає можливість страховикові примножувати залучені грошові кошти, вкладаючи їх у високоліквідні фінансові активи. Але, оскільки настання страхового випадку є непередбачуваним, тому страхова компанія обов’язково повинна мати певний запас грошових коштів (страховий резерв), щоб у будь-який момент виконати умови договору щодо виплати страхового відшкодування.
Страхові резерви поділяються на технічні резерви (основні: резерви незароблених премій; резерви заявлених, але не виплачених збитків; резерви збитків, які виникли, але не заявлені і додаткові: резерви катастроф; резерви коливань збитковості) і резерви із страхування життя (резерви довгострокових зобов’язань (математичні резерви); резерви належних виплат страхових сум).
Страхові резерви в Україні зросли з 12577,6 млн. грн. на кінець 2012 р. до 14435,7 млн. грн. на кінець 2013 р., тобто на 14,8 %, і до 15828,0 млн. грн. на кінець 2014 р., тобто на 9,6 % у порівнянні з аналогічною датою 2013 р.
При цьому технічні страхові резерви становили 74,4 % станом на 31.12.2012 р., а станом на 31.12.2014 р. їх частка зменшилася до 66,5 %. В абсолютному ж вираженні відбулося збільшення технічних резервів з 9355,0 млн. грн. наприкінці 2012 р. до 10522,0 млн. грн. наприкінці 2014 р., тобто на 1167 млн. грн. (на 12,5 %).
Відповідно резерви із страхування життя зросли з 3222,6 млн. грн. станом на 31.12.2012 р. до 5306,0 млн. грн. станом на 31.12.2014 р., тобто на 2083,4 млн. грн. (на 64,6 %). А по структурі частка резервів із страхування життя зросла з 25,6 % до 33,5 % (на 7,9 відсоткових пунктів) [2].
З метою ефективного управління процесом формування страхових резервів вітчизняним страховим компаніям необхідно використовувати інноваційну модель управління страховими резервами, яку розроблено на основі системи управління страховими резервами [3, с. 9].
Удосконалена модель складається з чотирьох блоків.
Основним завданням Блоку 1 є управління акумуляцією грошових коштів, а саме: накопичення грошових коштів, вибір методики розрахунку страхових резервів, формування страхових резервів.
Основним завданням Блоку 2 є управління ризиками, зокрема запобігання виникненню або мінімізація внутрішніх і зовнішніх ризиків.
Основним завданням Блоку 3 є управління інвестуванням страхових резервів – проведення страховиком зваженої, ефективної інвестиційної політики.
Основним завданням Блоку 4 є управління процесом контролю за формуванням і використанням страхових резервів з метою забезпечення фінансової стійкості страхової компанії.
Таким чином, страхові компанії формують страхові резерви, які мають суто цільове призначення – виплата суми страхового відшкодування у випадку настання страхового випадку. Кожному виду страхових резервів притаманна власна методика чи декілька методик їх формування. Формування страхових резервів є для страхувальника певною гарантією повернення йому суми відшкодування і для страховика гарантією спроможності виконати умови страхового договору.
Список використаних джерел
- Матвійчук, Л.О. Методичні підходи до формування та обліку страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя / Л.О. Матвійчук // Вісник Дніпропетровського університету : Серія „Економіка” : Наукове видання. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vestnikdnu.com.ua/archive/201374/230-234.htm (дата звернення : 06.10.2015 р.). – Назва з екрана.
- Підсумки діяльності страхових компаній за 2014 рік // ФОРИНШУРЕР. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://forinsurer.com/files/file00552.pdf (дата звернення : 06.10.2015 р.). – Назва з екрана.
- Рабий, О.С. Управління страховими резервами страховика [Текст] / О.С. Рабий // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук : спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Одеса, 2006. – 21 с.
| 
