Христенко Г.М., к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств
ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»
м. Бережани, Україна
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ
Інтеграція України в міжнародний економічний простір зумовлює необхідність формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку аграрного сектора економіки. Саме інновації є матеріальною основою підвищення ефективності виробництва і виступають каталізаторами економічного зростання на якісно новій основі. Інноваційна система, яка склалася в Україні свідчить, з одного боку, про недостатній рівень нововведень у реальну практику виробництва через складний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств, а з іншого – що інноваційний розвиток стає, а подекуди вже утвердився як стратегічний розвиток галузей та регіонів.
Інноваційна активність підприємства залежить від його інноваційно-інвестиційного потенціалу, під яким розуміємо сукупність наявних ресурсів і можливість їх мобілізації з метою досягнення поставлених інноваційних цілей. Завдяки високому інноваційному потенціалу підприємство може оперативно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі, вести інноваційний пошук і здійснювати організаційні зміни.
Формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств є загальною науковою проблемою, вирішення якої забезпечить стійкий збалансований розвиток сільського господарства країни.
Вагомий внесок у дослідження проблем сутності та формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного сектора економіки зробили відомі українські вчені: В.П. Галушко, О.Д. Гудзинський, В.М. Геєць, О.І. Дацій, О.Ю. Єрмаков, М.І. Кісіль, С.М. Кваша, Н.М. Сіренко, В.М. Трегобчук та ін.
Наявний виробничо-ресурсний потенціал Тернопільщини дає можливість створити умови для формування ринку сільськогосподарської продукції, якою можна забезпечувати не лише область, але й інші регіони України. За обсягом валової продукції сільського господарства в 2014 р. Тернопільщина посіла 17 місце в Україні. Займаючи 2,5% сільськогосподарських угідь держави, область у 2014 р. виробила 3,6% валової продукції сільського господарства, у т.ч. рослинництва – 3,9%, тваринництва – 3,2%. У 2014 р. в області одержано валової продукції аграрного сектору (в постійних цінах 2010 р.) на суму 9169,4 млн грн, що на 13,9% більше, ніж у 2013 р. Загальні обсяги валової продукції аграрного сектору збільшилися як у сільськогосподарських підприємствах (на 27,3%), так і в господарствах населення (на 2,0%) [1].
За рівнем виробництва валової продукції на одну особу Тернопільщина в 2014 р. займала 9 місце серед інших регіонів, залишивши далеко позаду сусідні Рівненську (5953 грн), Івано-Франківську (4316 грн) та Львівську (3664 грн) області [1].
У 2014р. за рахунок нового будівництва, розширення або реконструкції існуючих будівель прийнято в експлуатацію будівлі для потреб сільського господарства, зокрема, приміщення для утримання великої рогатої худоби та свиней відповідно на 1994 та 100 скотомісць, птиці – на 409 тис. птахомісць, свинокомплекси – на 7,2 тис. голів, елеватори – на 5,0 тис. т одночасного зберігання, зерноочисні та зерноочисно-сушильні пункти потужністю 1125,9 тис. т [1].
У розвиток підприємств сільського, лісового та рибного господарства станом на 31 грудня 2014 р. вкладено 7,6 млн дол. США прямих іноземних інвестицій (наростаючим підсумком з початку інвестування), що складає 13,5% від їх загального обсягу по області [1].
Для оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Тернопільської області проведено SWOT-аналіз, визначаючи тим самим сильні та слабкі сторони підприємств, та встановлюючи можливості і загрози, які можуть з’являтися під впливом зовнішнього середовища (табл. 1).
Таблиця 1
SWOT-аналіз інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Тернопільської області
|
Внутрішні фактори
|
Сильні сторони
|
Слабкі сторони
|
- вигідне географічне розташування;
- вагомий природно-кліматичний потенціал;
- наявний науковий потенціал;
- наявний кадровий потенціал;
- висока забезпеченість земельними ресурсами;
- наявність високо родючих ґрунтів;
- орієнтація на виробництво екологічно чистої продукції.
|
- низький рівень оплати праці;
- висока зношеність основних засобів, що використовуються у виробничому процесі;
- ресурсозатратність виробництва у зв’язку із зношеністю основних засобів;
- низький рівень використання інноваційних технологій;
- недостатність власних фінансових ресурсів для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності;
- значна концентрація виробництва у господарствах населення;
- неефективна система кредитного забезпечення аграрних підприємств.
|
|
Зовнішні фактори
|
Можливості
|
Загрози
|
- освоєння нових ринків збуту сільськогосподарської продукції;
- використання досвіду розвинених країн світу у сфері аграрного виробництва;
- розробка та освоєння інноваційних економічно вихідних технологій;
- використання наукового потенціалу для модернізації аграрних підприємств;
- розширення практики пільгового кредитування суб’єктів сільськогосподарської діяльності;
- залучення інвестицій;
- розширення кредитування виробників сільськогосподарської продукції за умови часткової чи повної бюджетної компенсації;
- виробництво перспективних продуктів переробки сільськогосподарської продукції (біоетанол, біогаз).
|
- залежність від посередницької ланки;
- слабкий розвиток ринкової інфраструктури внутрішніх продовольчих ринків;
- низький рівень соціальних умов життя в сільській місцевості;
- від’ємні фінансові результати роботи сільськогосподарських підприємств;
- зниження обсягу інвестицій, спрямованих на модернізацію виробництва;
- загострення питання екологобезпечного землеробства і відновлення родючості ґрунту;
- невідповідність якості сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам;
- конкуренція з боку закордонних виробників сільськогосподарської продукції;
- низький рівень правової захищеності аграрних підприємств порівняно із зарубіжними країнами.
|
На основі проведеного SWOT-аналізу встановлено, що інноваційно-інвестиційний потенціал сільськогосподарських підприємств Тернопільської області є недостатнім для здійснення ефективної інноваційно-інвестиційної діяльності, як важливої передумови підвищення ефективності виробництва конкурентоспроможної продукції.
У період інтеграції сільського господарства України в світове співтовариство одним із головних завдань держави в аграрній сфері є інноваційне оновлення сільськогосподарського виробництва.
Слід зазначити, що основою стратегії інноваційного розвитку сільського господарства є нові технології. Інноваційні технологічні схеми виробництва сільськогосподарської продукції передбачають застосування нових систем машин, механізмів, технічних та енергетичних ресурсів, використання високопродуктивних сортів і гібридів культур, порід тварин, сучасних засобів захисту рослин та тварин, внесення у ґрунт нетрадиційних видів органічних добрив, впровадження ефективних систем зрошення сільськогосподарських культур та ін.
Отже, забезпечити стабільний, конкурентоспроможний і сталий розвиток сільського господарства в умовах прискорення глобалізаційних та інтеграційних процесів можливо лише в тому випадку, коли цей розвиток здійснюватиметься на основі інноваційної моделі.
Список використаних джерел
- Сільське господарство Тернопільської області за 2014 рік : [стат. збірник]. – Тернопіль : Головне управління статистики у Тернопільській області, 2015. – 257 с.
- Сіренко, Н.М. Управління стратегією інноваційного розвитку аграрного сектора економіки України [Текст] : [монографія] / Н. М. Сіренко. – Миколаїв, 2010. – 416 с.
| 
