Архів / Archive

Ткаченко В.В., аспірант

Університет банківської справи

м. Київ, Україна

КОНСОЛІДАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ: СУТНІСТЬ, МОТИВИ, ТЕНДЕНЦІЇ

Банківський сектор України потребує масштабних процесів консолідації і укрупнення діючих банків. Це дозволить підвищити розмір та якість капітальної бази окремих кредитних інститутів, забезпечить достатній рівень покриття капіталом ризиків, що приймаються банками, та зміцнить банківську систему України в цілому. В зв’язку з цим особливо актуалізується дослідження сутності, тенденцій та мотивів консолідованих процесів у банківський сфері.

Процеси концентрації та консолідації банківського капіталу, визначення ефективності операцій злиття та поглинання, у різний час вивчали О.І. Барановський, О.І. Кірєєв, В.В. Крилова, А.А. Крилова, С.Д. Богма, В.І. Міщенко, М. Бредлі, П. Роуз, Дж. Сінкі.

Термін «консолідація» походить від латинського consolidatio («con» – разом; «solidate» – ущільнювати, зміцнювати, зношувати). Під процесом консолідації у банківській сфері розуміється збільшення розмірів банківського капіталу, який знаходиться у розпорядженні окремих банків або банківських груп, шляхом їх об’єднання та/або нарощення обсягів власного капіталу [1].

Найбільш розповсюдженими формами консолідації банківських установ є злиття та поглинання. При укладенні угод зі злиття та поглинання, утворюються об’єднання та групи, які поділяються на юридичні та економічні. Юридичне об’єднання утворюється шляхом злиття, корпоративної ліквідації, придбання (поглинання), коли створюється нова юридична особа, або придбана компанія стає структурною одиницею компанії-покупця. Економічне ж об’єднання утворюється як результат вливання довгострокових фінансових інвестицій у статутні капітали компаній. При цьому учасники об’єднання залишаються самостійними юридичними особами, які можуть мати статус материнської, дочірньої або спільної компанії [2, с. 40].

У світовій економічні літературі є декілька теорій та гіпотез, які пояснюють мотиви проведення злиттів та поглинань. Відповідно до теорії фінансів злиття та поглинання є інвестиційним рішенням, спрямованим на ріст чистої поточної вартості та підвищення ринкової ціни акцій для акціонерів. У теорії ж Модільяні–Міллера основними перевагами від злиття та поглинання називаються оптимізація податкових платежів і виплат за контрактами. Серед гіпотез, які пояснюють мотиви злиттів та поглинань варто виділити: інформаційну гіпотезу, гіпотезу ринкової стратегії, гіпотезу синергії, гіпотезу неефективного управління, гіпотезу диверсифікації бізнесу [3, с. 915,916].

Як показує світова практика, злиття та поглинання у банківській сфері відбувається в зв’язку із такими причинами, як: ліквідація кредитних установ через незадовільний фінансовий стан; одержання вигод у сфері фінансів (зростання капітальної бази, дотримання нормативів ліквідності і платоспроможності, отримання банківської спеціалізації, введення інновацій, запровадження більш ефективної організаційної структури та інформаційних систем); можливість оптимізувати податкові платежі; покращити репутацію [4, с. 78]. Разом з тим, консолідаційні процеси у банківському секторі є найбільш ризикованими Так, наприклад, вартість банківського бізнесу може бути необґрунтовано високою. При цьому балансова оцінка активів установи не завжди відповідає ринковій вартості. Як наслідок, відбувається поглинання банківської установи з низькою якістю активів, що, в свою чергу, негативно позначається на фінансовому стані та діяльності банку-покупця [5, с. 280].

Придбання кредитних установ може потребувати додаткових витрат на функціональне приєднання бізнесу, які важко спрогнозувати на етапі укладення угоди. Часто в процесі інтеграції банків виявляється, що вони не можуть повноцінно функціонувати в силу відмінностей в корпоративному управлінні, організаційній структурі бізнесу, організації бухгалтерського обліку та аудиту, інформаційних системах, тощо [4, с. 79].

Варто відзначити, що придбання банків або створення нової юридичної особи шляхом злиття, не розповсюджено у вітчизняній банківській практиці. Свідченням консолідації банків в Україні є, скоріше, концентрація власності та управлінських рішень «в одних руках», але не укрупнення діючих банків [6, с. 50].

Починаючи з 2014 р. Національний банк України активізував діяльність щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків. За даними НБУ з 2013 р. по 2 квартал 2015 р. кількість банків в Україні зменшилася на 42 кредитні установи (табл. 1).

Таблиця 1

Кількість банків, їх філій та дочірніх компанії

Джерело: складено за даними [7]

Дані таблиці яскраво ілюструють, що протягом останніх трьох років відбувається очистка банківської системи від банківських установ, які за рішеннями НБУ визнаються неефективними. З 2010 р. кількість банківських філій в межах України зменшилася майже в 7 разів, або на 85%. Натомість кількість дочірніх компаній в межах України та за кордоном у 2015 р. збільшилася на чотири установи. Втім, у порівнянні з 2013 р., коли їх кількість була найбільшою за досліджуваний період, темп зниження склав 88,7%.

Не спостерігається пожвавлення інвестиційної активності іноземних інвесторів щодо придбання українських банків. Кількість банків з часткою іноземного капіталу за 2 квартал 2015 р. зменшилась на 5 установ, або на 9,81%. За останніми даними Фонду гарантування вкладів 16 липня 2015 р. 100% акцій неплатоспроможного ПАТ «Астра банку» були викуплені іноземним інвестором – компанією «Agro holdings (Ukraine) limited». Остання є дочірньою компанією американського інвестиційного фонду NCH Capital, який спеціалізується на фінансуванні українських сільгоспвиробників. За даними Фонду, на сьогодні в Україні 55 банків перебувають у стадії ліквідації; у 10 банківських установах введена тимчасова адміністрація [8].

Для поліпшення стійкості та ефективності банківської системи НБУ впроваджено нормативні вимоги до мінімального розміру статутного капіталу банків. Відповідно до постанови НБУ №464 від 06.08.2014 р. до середини 2016 р. мінімальний розмір статутного капіталу банківських установ має складати 120 млн. грн., а до 2024 р. – 500 млн. грн. Також НБУ підвищено вимоги до ідентифікації операцій з пов’язаними особами та введено додаткові критерії своєчасної ідентифікації проблемних банків. Усі ці зміни підштовхують комерційні банки до реорганізації та консолідації у найближчому майбутньому.

Отже, проведення консолідаційних процесів у банківському секторі України є об’єктивним процесом, який має на меті зміцнити вітчизняну банківську систему. Для оптимізації консолідації банків необхідні оперативні дії НБУ у сфері законодавчого забезпечення процесів консолідації та контролю за їх здійсненням.

Список використаних джерел

1. Загородній, А.Г. Фінансово-економічний словник [Текст] / А.Г. Загородій, Г.Л. Вознюк. – Л. : Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 713 с.
2. Литвиненко, Н.О. Особливості утворення груп взаємопов’язаних підприємств в Україні та управління ними [Текст] / Н.О. Литвиненко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2014. – № 794. – С. 37–44.
3. Синки, Дж. Ф. (мл.). Управление финансами в коммерческих банках : пер. с англ. 4-го изд. [Текст] / Дж. Ф. Синки (мл.) / Под ред. Р.Я. Левиты, Б.С. Пинскера. – М. : Catallaxy, 1994. – 937 с.
4. Крилова, В.В. Перспективи консолідації банківського сектора України [Текст] / В.В. Крилова, А.А. Крилова // Вісник Української академії банківської справи. – 2008. – № 1(24). – С. 76–80.
5. Діяльність банків у забезпеченні сталого розвитку фінансового ринку України [Текст] : монографія / За ред. В.В. Коваленко. – Одеса : Вид-во «Атлант», 2014.
6. Богма, С. Консолідаційні процеси в банківській системі України / С. Богма // Вісник Української академії банківської справи. – 2013. – № 2 (35). – С. 47–54.
7. Бюлетень Національного банку України [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/files/stat.pdf (дата звернення : 16.10.2015 р.). – Заголовок з екрана.
8. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.fg.gov.ua/not-paying (дата звернення : 09.10.2015 р.). – Заголовок з екрана.