Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_10_30

МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Гахович Н.Г., к.е.н., старший науковий співробітник

відділу промислової політики

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ»

м. Київ, Україна

 

МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

 

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає спрощення руху товарних потоків між країнами починаючи з 1 січня 2016 р. А з квітня 2014 р. ведення в дію зі сторони ЄС односторонніх торговельних преференцій для України, вже сприяло збільшенню експорту продукції машинобудування та зменшенню від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС продукцією машинобудування.

За статистичними даними Держстату України на частку продукції машинобудування за 2014 р. припадало 18,3% експорту і 23,8% товарного імпорту, а за 7 м. 2015 р. відповідно 11,7% та 20,8%. В 2015р. триває тенденція зменшення товарообігу галузі. Водночас у загальній структурі експорту продукції машинобудування частка до ЄС зросла з 30,4% (2014 р.) до 43,4 (7 м. 2015 р.).

Особливо це стосується таких підгруп, як (84) реактори ядерні, котли, машини та (85) електричні машини. Їх частка в структурі експорту машинобудівної продукції до країн ЄС складає відповідно 7,8% і 32,2% (разом 40%). Самі ці підгалузі машинобудування мають високий потенціал, як для розвитку внутрішнього ринку, так і для продовження виходу на зовнішні ринки ЄС (см. табл.).

Серед основних імпортерів української продукції машинобудування з країн ЄС слід виокремити: Угорщину (на 270,6 млн дол. США), Німеччину (на 239,8 млн дол. США), Польщу (на 207,9 млн дол. США), Чехію (на 80 млн дол. США) та ін.

Що стосується обсягів імпорту з країн ЄС, то вони  майже не зростають, але за 7 м. 2015 р. в структурі загального імпорту продукції машинобудування займають 44,5%. Це переважно сучасне високотехнологічне обладнання, машини та комплектуючі вироби.

Найбільші імпортні поставки з країн з ЄС в Україну здійснювались за такими підгрупами: (84) реактори ядерні, котли, машини (17,6%); (85) електричні машини (14,4%); (87) засоби наземного транспорту крім залізничного (9,6%). Відповідно через імпортозалежність внутрішнього ринку, спостерігається збільшення імпорту, зокрема, легкових автомобілів, тракторів, зернозбиральних комбайнів та побутової техніки (табл.1).

Таблиця 1

Обсяги зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС

по продукції машинобудування, млн. дол. США

Види продукції

2012

2013

2013/

2012,%

2014

2014/

2013,%

7 м. 2015

84. Реактори ядерні, котли, машини

 

 

 

 

 

 

експорт

366

419

114,5

423

101

198

імпорт

3642

3413

93,7

2278

67,7

738

85. Електричні машини

 

 

 

 

 

 

експорт

1483

1502

101,3

1649

109,8

820

імпорт

1903

1874

98,5

1403

74,9

604

86. Залізничні локомотиви

 

 

 

 

 

 

експорт

275

131

47,6

72

55,0

33

імпорт

261

83

31,8

28

33,7

6

87. Засоби наземного транспорту

 

 

 

 

 

 

експорт

25

26

104,0

21

80,8

12

імпорт

2989

2756

92,2

1199

43,5

405

88. Літальні апарати

 

 

 

 

 

 

експорт

271

13

4,8

11

84,6

2

імпорт

28

21

75,0

12

57,1

9

89. Судна

 

 

 

 

 

 

експорт

77

21

27,3

16

76,2

8

імпорт

87

25

28,7

11

44,0

5

90. Прилади та апарати оптичні, фотографічні

 

 

 

 

 

 

експорт

41

50

122

45

90

21

імпорт

471

438

93

292

66,7

103

Джерело: розрахунки за даними Держстату України: [Електронний ресурс]. – Доступний з: <http://www.ukrstat.gov.ua/>.

 

Найбільші обсяги продукції машинобудування Україна імпортує з: Німеччини (на 577,9 млн дол. США), Польщі (на 255,1 млн дол. США), Італії (на 160,9 млн дол. США), Чехії (на 116,8 млн дол. США), Франції (на 101,4 млн дол. США) та ін.

Таким чином, можна вважати, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС дає більш переваг, ніж ризиків. Подальший успіх асоціації з ЄС залежатиме від того, як швидко ми зможемо переключитися з теми ризиків на тему можливостей. Підставою для такого висновку є те, що українські виробники продукції машинобудування зацікавлені та розраховують не тільки на збільшення експорту в країни ЄС, але й на імпорт з ЄС передових технологій, що дозволить прискорити модернізацію вітчизняних підприємств, поліпшити якість та убезпечити її конкурентоспроможність.

До суттєвих перешкод щодо розширення обсягів та покращення структури взаємного товарообігу у машинобудуванні становить через наявність технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС. Водночас, мають місце ризики пов’язані з можливістю часткової втрати окремих машинобудівних виробництв, що працювали переважно на російський ринок і за їхніми технічними регламентами. Оскільки значна кількість цих підприємств розміщені на сході країни, тобто в зоні конфлікту, це створює додаткову загрозу.

Промисловим підприємствам, продукція яких має більш високу додану вартість, треба розвивати здатність швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, створювати продукцію, що випереджає вимоги покупців. Цьому може сприяти зміна бізнес-моделі, перехід на процесну модель управління вирішенням завдань. Для більшості гнучких компаній характерна модель, що об’єднує основні процеси: управління життєвим циклом продукту, розроблення нових продуктів, управління взаємовідносинами з клієнтами, управління продажами та замовленнями з допоміжними процесами.

Підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною надає можливості розширення кооперації з виробництва високотехнологічної продукції машинобудування разом з провідними світовими компаніями. Наприклад, коли Чехія приєдналась до ЄС, туди зайшов потужний європейський інвестор і Skoda стала випускати відмінні машини, які завоювали й міцно закріпилися на ринках країн ЄС та інших країн. В нашому випадку таким прикладом може стати корпорація «Богдан», яка починає новий етап співпраці з одним з лідерів світової автопромисловості Hyundai Motor Company (Південна Корея). В його рамках вона починає промислову збірку повноприводних вантажівок Hyundai подвійного призначення, що відрізняються високою прохідністю і надійністю при невисокій вартості.

Таким чином, для ефективної співпраці у галузі машинобудування необхідно вирішити наступне:

  • активізувати створення сприятливих умов для ведення бізнесу, йдеться мова про захист приватних інвестицій. Треба створити зрозуміли (прозорі) умови для іноземних інвесторів щодо ведення бізнесу;
  • забезпечити уніфікацію та інтеграцію відповідної нормативно-правової бази та регуляторних практик із відповідним регулюванням і практиками в ЄС. Це буде сприяти поширенню доступу українських компаній на європейський ринок, а також покращенню конкурентноздатності вітчизняної продукції;
  • поширити освоєння ринків ЄС, на яких Україна вже засвідчила свою присутність з багатьох видів машинобудівної продукції;
  • створення в Україні структури з надання фінансової підтримки експорту, так званого Експортно-кредитного агентства.

Ефективне виконання Угоди об асоціації з ЄС та успіх в проведенні реформ дозволить створити сприятливе середовище для поступової інтеграції нашої держави з внутрішнім ринком ЄС, залучення інвестицій, створення нових робочих місць і, як наслідок, підвищення рівня життя населення.

Категорія: Секція/Section_3_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 1815 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0