Гахович Н.Г., к.е.н., старший науковий співробітник
відділу промислової політики
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ»
м. Київ, Україна
МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає спрощення руху товарних потоків між країнами починаючи з 1 січня 2016 р. А з квітня 2014 р. ведення в дію зі сторони ЄС односторонніх торговельних преференцій для України, вже сприяло збільшенню експорту продукції машинобудування та зменшенню від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС продукцією машинобудування.
За статистичними даними Держстату України на частку продукції машинобудування за 2014 р. припадало 18,3% експорту і 23,8% товарного імпорту, а за 7 м. 2015 р. відповідно 11,7% та 20,8%. В 2015р. триває тенденція зменшення товарообігу галузі. Водночас у загальній структурі експорту продукції машинобудування частка до ЄС зросла з 30,4% (2014 р.) до 43,4 (7 м. 2015 р.).
Особливо це стосується таких підгруп, як (84) реактори ядерні, котли, машини та (85) електричні машини. Їх частка в структурі експорту машинобудівної продукції до країн ЄС складає відповідно 7,8% і 32,2% (разом 40%). Самі ці підгалузі машинобудування мають високий потенціал, як для розвитку внутрішнього ринку, так і для продовження виходу на зовнішні ринки ЄС (см. табл.).
Серед основних імпортерів української продукції машинобудування з країн ЄС слід виокремити: Угорщину (на 270,6 млн дол. США), Німеччину (на 239,8 млн дол. США), Польщу (на 207,9 млн дол. США), Чехію (на 80 млн дол. США) та ін.
Що стосується обсягів імпорту з країн ЄС, то вони майже не зростають, але за 7 м. 2015 р. в структурі загального імпорту продукції машинобудування займають 44,5%. Це переважно сучасне високотехнологічне обладнання, машини та комплектуючі вироби.
Найбільші імпортні поставки з країн з ЄС в Україну здійснювались за такими підгрупами: (84) реактори ядерні, котли, машини (17,6%); (85) електричні машини (14,4%); (87) засоби наземного транспорту крім залізничного (9,6%). Відповідно через імпортозалежність внутрішнього ринку, спостерігається збільшення імпорту, зокрема, легкових автомобілів, тракторів, зернозбиральних комбайнів та побутової техніки (табл.1).
Таблиця 1
Обсяги зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС
по продукції машинобудування, млн. дол. США
Види продукції
|
2012
|
2013
|
2013/
2012,%
|
2014
|
2014/
2013,%
|
7 м. 2015
|
84. Реактори ядерні, котли, машини
|
|
|
|
|
|
|
експорт
|
366
|
419
|
114,5
|
423
|
101
|
198
|
імпорт
|
3642
|
3413
|
93,7
|
2278
|
67,7
|
738
|
85. Електричні машини
|
|
|
|
|
|
|
експорт
|
1483
|
1502
|
101,3
|
1649
|
109,8
|
820
|
імпорт
|
1903
|
1874
|
98,5
|
1403
|
74,9
|
604
|
86. Залізничні локомотиви
|
|
|
|
|
|
|
експорт
|
275
|
131
|
47,6
|
72
|
55,0
|
33
|
імпорт
|
261
|
83
|
31,8
|
28
|
33,7
|
6
|
87. Засоби наземного транспорту
|
|
|
|
|
|
|
експорт
|
25
|
26
|
104,0
|
21
|
80,8
|
12
|
імпорт
|
2989
|
2756
|
92,2
|
1199
|
43,5
|
405
|
88. Літальні апарати
|
|
|
|
|
|
|
експорт
|
271
|
13
|
4,8
|
11
|
84,6
|
2
|
імпорт
|
28
|
21
|
75,0
|
12
|
57,1
|
9
|
89. Судна
|
|
|
|
|
|
|
експорт
|
77
|
21
|
27,3
|
16
|
76,2
|
8
|
імпорт
|
87
|
25
|
28,7
|
11
|
44,0
|
5
|
90. Прилади та апарати оптичні, фотографічні
|
|
|
|
|
|
|
експорт
|
41
|
50
|
122
|
45
|
90
|
21
|
імпорт
|
471
|
438
|
93
|
292
|
66,7
|
103
|
Джерело: розрахунки за даними Держстату України: [Електронний ресурс]. – Доступний з: <http://www.ukrstat.gov.ua/>.
Найбільші обсяги продукції машинобудування Україна імпортує з: Німеччини (на 577,9 млн дол. США), Польщі (на 255,1 млн дол. США), Італії (на 160,9 млн дол. США), Чехії (на 116,8 млн дол. США), Франції (на 101,4 млн дол. США) та ін.
Таким чином, можна вважати, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС дає більш переваг, ніж ризиків. Подальший успіх асоціації з ЄС залежатиме від того, як швидко ми зможемо переключитися з теми ризиків на тему можливостей. Підставою для такого висновку є те, що українські виробники продукції машинобудування зацікавлені та розраховують не тільки на збільшення експорту в країни ЄС, але й на імпорт з ЄС передових технологій, що дозволить прискорити модернізацію вітчизняних підприємств, поліпшити якість та убезпечити її конкурентоспроможність.
До суттєвих перешкод щодо розширення обсягів та покращення структури взаємного товарообігу у машинобудуванні становить через наявність технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС. Водночас, мають місце ризики пов’язані з можливістю часткової втрати окремих машинобудівних виробництв, що працювали переважно на російський ринок і за їхніми технічними регламентами. Оскільки значна кількість цих підприємств розміщені на сході країни, тобто в зоні конфлікту, це створює додаткову загрозу.
Промисловим підприємствам, продукція яких має більш високу додану вартість, треба розвивати здатність швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, створювати продукцію, що випереджає вимоги покупців. Цьому може сприяти зміна бізнес-моделі, перехід на процесну модель управління вирішенням завдань. Для більшості гнучких компаній характерна модель, що об’єднує основні процеси: управління життєвим циклом продукту, розроблення нових продуктів, управління взаємовідносинами з клієнтами, управління продажами та замовленнями з допоміжними процесами.
Підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною надає можливості розширення кооперації з виробництва високотехнологічної продукції машинобудування разом з провідними світовими компаніями. Наприклад, коли Чехія приєдналась до ЄС, туди зайшов потужний європейський інвестор і Skoda стала випускати відмінні машини, які завоювали й міцно закріпилися на ринках країн ЄС та інших країн. В нашому випадку таким прикладом може стати корпорація «Богдан», яка починає новий етап співпраці з одним з лідерів світової автопромисловості Hyundai Motor Company (Південна Корея). В його рамках вона починає промислову збірку повноприводних вантажівок Hyundai подвійного призначення, що відрізняються високою прохідністю і надійністю при невисокій вартості.
Таким чином, для ефективної співпраці у галузі машинобудування необхідно вирішити наступне:
- активізувати створення сприятливих умов для ведення бізнесу, йдеться мова про захист приватних інвестицій. Треба створити зрозуміли (прозорі) умови для іноземних інвесторів щодо ведення бізнесу;
- забезпечити уніфікацію та інтеграцію відповідної нормативно-правової бази та регуляторних практик із відповідним регулюванням і практиками в ЄС. Це буде сприяти поширенню доступу українських компаній на європейський ринок, а також покращенню конкурентноздатності вітчизняної продукції;
- поширити освоєння ринків ЄС, на яких Україна вже засвідчила свою присутність з багатьох видів машинобудівної продукції;
- створення в Україні структури з надання фінансової підтримки експорту, так званого Експортно-кредитного агентства.
Ефективне виконання Угоди об асоціації з ЄС та успіх в проведенні реформ дозволить створити сприятливе середовище для поступової інтеграції нашої держави з внутрішнім ринком ЄС, залучення інвестицій, створення нових робочих місць і, як наслідок, підвищення рівня життя населення.
|