Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_10_30

МІЖНАРОДНА ВИРОБНИЧА ІНТЕГРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Конрад Ю.В., аспірант кафедри міжнародної економіки

Київський національний торговельно-економічний університет

м. Київ, Україна

 

МІЖНАРОДНА ВИРОБНИЧА ІНТЕГРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

 

Інтенсифікація інтеграційних процесів, поява нових видів та форм інтеграційних об’єднань, посилення внутрішньо- та міжфірмвих зв’язків між учасниками таких об’єднань є невід’ємною складовою розвитку світової економіки в умовах сьогодення. Значної ролі набувають взаємовідносини, які не можна однозначно охарактеризувати ні як звичайні ринково-контрактні відносини, ні як відносини в межах внутрішньофірмової вертикалі. Існування таких відносин спричинило появу нової категорії в галузі дослідження інтеграційних процесів – виробничої інтеграції.

Виділення окремо категорії «виробнича інтеграція», пояснюється тим, що існуючі терміни і категорії не спроможні охопити масштабність світових інтеграційних процесів, або навпаки, виділити їх специфіку в окремих сферах та галузях [1, c.133]. Тому виробнича інтеграція, яка являє собою процес формування складної глобальної системи, що заснована на міжнародному поділі виробничого процесу на базі контрактних, підрядних на інших видів відносин між господарюючими суб’єктами різних країн [2, с.153], займає особливе місце у світових інтеграційних процесах, а також в існуючих напрямах дослідження (Рис. 1).

Рис. 1. Місце виробничої інтеграції в сучасних дослідженнях світових інтеграційних процесів

Джерело: розроблено автором

 

За сучасних умов однією зі специфічних рис виробничої інтеграції є мережевий принцип організації виробництва і розподілу продукції. Цей принцип дозволяє підприємствам-учасникам інтеграційних об’єднань зосереджуватись на ключових компетенціях в процесі виробництва кінцевого продукту, а отже створює можливість для формування додаткових конкурентних переваг.

Водночас, як і будь-яке явище, виробничу інтеграцію не можна однозначно оцінювати позитивно. Пояснюється це тим, що дана категорія поєднує в собі два суперечливих явища: конкуренцію та кооперацію. Кооперація дозволяє об’єднати зусилля декількох підприємств, які інтегруються з метою створення інноваційного конкурентоспроможного продукту, та на цій основі отримати різні види синергетичних ефектів (економічний, фінансовий та інвестиційний), які вони б не змогли досягти поодинці. Конкуренція ж з однієї сторони виступає як передумова створення інтеграційного об’єднання, з іншої сторони вона провокує суб’єктів ринку до ведення нечесної боротьби та використання виробничої інтеграції як засобу недобросовісної конкуренції. Можливим це стає завдяки використанню такого інструмента, як прямі іноземні інвестиції (ПІІ).

ПІІ можуть бути реалізовані у двох формах: створення з нуля нових підприємств або виробничих потужностей за кордоном та придбання вже існуючих підприємств [3, с.6-7]. Якщо в першому випадку реалізація ПІІ є позитивним для приймаючої країни, оскільки будуються нові потужності, створюються робочі місця, посилюється інноваційний потенціал галузі та нарощується виробничих потенціал підприємств, то в іншому випадку реалізація ПІІ має негативні наслідки. Оскільки друга форма інвестування передбачає злиття та поглинання підприємств, вона може бути використана як засіб недобросовісної конкуренції шляхом придбання ключового пакету акцій головного конкурента з метою подальшого розпродажу його потужностей або використання їх з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції. Реалізація ПІІ таким чином найчастіше приводить до зменшення кількості робочих місць, відтоку капіталу, зміни функціональної спрямованості окремих виробничих вузлів. Тобто, транскордонне інвестування може бути використаним іноземним інвестором для зниження конкурентоспроможності окремих галузей виробництва в країні.

Для того, щоб мінімізувати негативні наслідки виробничої інтеграції національні підприємства повинні ґрунтовно підходити до вибору форми інтеграційного об’єднання, аналізувати та оцінювати можливості та загрози від такого об’єднання, розробити та/або вдосконалити інвестиційну стратегію. Реалізація запропонованих заходів може стати фундаментом для нарощування та посилення виробничого потенціалу підприємств України.

 

Список використаних джерел

  1. Босовська, М.В. Інтеграційні процеси в туризмі [Текст] : монографія / М.В.Босовська. – Київ. нац.торг.-екон. ун-т, 2015. – 832 с.
  2. Дюмулен, И.И. Международная торговля. Экономика, политика, практика [Текст] : монография / И.И. Дюмулен. – [2-изд.]. – М. : ВАВТ, 2015. – 462 с.
  3. Иванов, А.Е. Синергетический эффект интеграции компаний: механизм формирования, оценка, учет [Текст] : монография. – М.РИОР: ИНФРА-М, 2014. – 156 с.
Категорія: Секція/Section_3_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 1292 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0