Климчук А. М.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кравець В. І.
Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
м. Чернівці, Україна
МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ В УМОВАХ ЗМІН
В сучасних умовах нестабільне зовнішнє середовище диктує умови виживання підприємств та організацій. Кожен суб’єкт господарювання змушений або підлаштовуватися під зміни або залишати ринок. Рішення про подальшу діяльність чи її припинення є досить важливим для підприємства і не може бути прийнятим одночасно. Для визначення доцільності тих чи інших управлінських рішень досить важливим є системне та комплексне вивчення проблеми, оцінювання реальних та потенційних можливостей організації.
Важливість застосування системного підходу на підприємстві вже доведено досвідом багатьох компаній. Вивченню даного питання присвячені дослідження вітчизняних і міжнародних науковців. Значний внесок у дослідженні проблем системного підходу в умовах нестабільного зовнішнього середовища здійснили такі закордонні вчені: Р. Акофф, Л. фон Бертоланфі, У. Гослінг, Дж. де С. Коутиньо, Б.З. Мільнер, А. Холл. Серед вітчизняних дослідників системного аналізу діяльності підприємства можна виділити наступних: А.Б. Гур`янов, С.В.Глівленко, О.М. Зборовська, О.Д. Шарапов, В.І.Хомяков та інші.
На сьогоднішній день немає єдиного визначення поняття «система», незважаючи на те, що вже у Давній Греції це поняття використовувалося для позначення організму, організації, сполучення. Однак значення системного підходу в управлінні організацією вже більше зростає [2].
Системний підхід являє собою комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого, кожен елемент якогоє цілеспрямованою системою.Становлення системного підходу пов’язане з роботами О. О. Богданова, який розглядав усі явища як неперервні процеси організації та дезорганізації [5, c. 125].
Методологія системного підходу поширена в багатьох сферах науки та виробництва, зокрема і у сфері управління. Системний підхід до управління передбачає управління організацією як єдиною системою, де будь-який управлінський вплив на одну частину системи позначається і на інших її частинах, тобто управляти необхідно всією організацією в цілому [3].
В умовах нестабільного ринкового середовища системний підхід дає змогу не тільки формулювати ключові моменти підприємницької діяльності, а й пристосовувати управлінські рішення до постійних змін. Механізм застосування системного підходу відповідно має наступні особливості[4]:
1. Постановка цілей у відповідній ієрархії. До початку будь-якої діяльності, пов’язаної з управлінням, потрібно встановити місію та напрямки діяльності підприємства. Однак цілі можуть бути змінені, виходячи із пріоритетів діяльності на різних етапах життєвого циклу організації.
2. Досягнення поставлених цілей.Менеджер повинен порівняти альтернативні шляхи та методи досягнення цілей та здійснити вибір.Отримання максимального ефекту від досягнення цілей можливе, якщо створені відповідні підсистеми на підприємстві та організовано їх взаємозв’язок як між собою, так і з навколишнім оточенням підприємства.
3. Кількісна оцінка цілей та засоби їх досягнення. Необхідно всебічно оцінювати всі можливі і плановані результати діяльності організації. Системний підхід передбачає, що підприємство є само організованою системою, що є підсистемою вищого рівня – національного господарства країни. Оскільки суб’єкт господарювання не є ізольованим, то параметри та індикатори оцінки цілей мають представляти не лише його діяльність і не тільки за певний період, а і відповідні оцінки конкурентів за увесь час діяльності.
Кожен елемент системи здатен впливати на всі інші її елементи та спричиняти якісно нові зміни у системі[1]. Оскільки ринкові відносини, особливо у сьогоднішніх умовах глобалізації конкуренції та конвергенції технологій, є досить динамічними, то саме системний підхід визначає можливості суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність у наступних періодах. Потрібно не тільки комплексно оцінювати наявний стан господарювання, а й комплексно бачити перспективи для підприємства в цілому. Такий підхід орієнтує на довгострокове забезпечення прибутковості та досягнення тривалих зв’язків з оточуючим середовищем.
Список використаних джерел
1. Гур`янов, А.Б. Системний підхід до стратегічного управління підприємством [Текст] / А.Б. Гур`янов, О.А Гришко // Економіка підприємства. Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 34. – С. 274–277.
2. Кустовська, О.В. Методологія системного підходу та наукових досліджень [Текст] : Курс лекцій / О.В.Кустовська. – Т. : Екон. думка, 2005. –124 с.
3. Остапчук, О.Є. Системний підхід до управління та прийняття управлінських рішень [Електронний ресурс] / О.Є. Остапчук. – Режим доступу : http://conftiapv.at.ua/publ/konferenciji_2011/section_5/sistemnij_pidkhid_do_upravlinnja_ta_prijnjattja_upravlinskikh_rishen/11-1-0-787 (дата звернення : 19.10.2015 р.). – Назва з екрана.
4. Холод, Б.І. Системний підхід – основа сучасного управління діяльністю промислових підприємств [Текст] / Б.І. Холод, О.М. Зборовська // Академічний огляд. – 2010. – № 1(32). – С. 48–54.
5. Черноруцкий, И.Г. Методы оптимизации в теории управления [Текст] / И.Г. Черноруцкий. – Питер, 2004. – 255 с.
| 
