Архів / Archive

Кулініч Т.В, к.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій

м. Львів, Україна

Василишина О.В.[1], студент магістеріуму кафедри менеджменту організацій

Національний університет «Львівська Політехніка»

м. Львів, Україна

оСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХОДІВ АнТИКРИЗОВого УПРАВЛІННЯ вІТЧИЗНЯНИми ПІДПРИЄМСТВами

Кризові ситуації є невід'ємною складовою функціонування будь-якої системи та її об'єктів. Причинами кризового стану на рівні підприємств є не тільки вплив зовнішніх факторів: глобальні кризи, коливання курсу валют, зниження платоспроможного попиту, втрата ринків збуту, недосконале правове поле і т.п., але і неадекватне ринковим умовам управління господарсько-фінансовою діяльністю підприємств [1]. Тобто неправильне реагування на зовнішні фактори та невміння правильно розпоряджатися внутрішніми факторами, може призвести до фінансової нестабільності підприємства, а згодом до його банкрутства.

Після настання світової кризи поняття «антикризового управління» перейшло до числа надзвичайно актуальних. В одних випадках під ним розуміють управління фірмою в умовах загальної кризи економіки [2], в інших – управління фірмою напередодні банкрутства [3]. Окремі науковці і практики вважають, що антикризові заходи слід приймати, лише тоді, коли фінансове становище функціонуючого на ринку підприємства стає нестійким і має тенденцію до погіршення, а перспектива банкрутства стає все ближче [2]. Виходячи з цього, вони повністю ігнорують діагностику загрози банкрутства на ранніх стадіях її виникнення і акцентують увагу тільки на "лікуванні" кризи. Інші ж, навпаки, звертають увагу тільки на заходи з діагностики кризи і абсолютно забувають про методи антикризового управління [3].

На нашу думку, бажаним є системний підхід до антикризового управління, коли останнє розглядається як комплекс синергетично-поєднаних заходів від діагностики кризи до методів  її подолання.

Формування системи антикризового управління має передбачати, зокрема,  наступне:

1) Рання діагностика кризових явищ у фінансовій діяльності підприємства [2], яка передбачає своєчасне використання можливостей її нейтралізації та проведення профілактичних заходів для запобігання виникнення криз в майбутніх періодах.

2) Оперативність реагування на кризові явища, яка завдає підприємству кращі можливості до швидкого відновлення фінансової стабільності.

3) Оцінка внутрішніх фінансових можливостей підприємства щодо подолання фінансової кризи, які визначатимуть якість і силу протистояння загрозам ззовні.

4) Адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовій рівновазі. Тобто рівень фінансових втрат або витрат, що виникнуть внаслідок застосування системи заходів антикризового управління, повинен бути адекватний рівню загрози реалізації фінансово-господарської  діяльності підприємства.

5) Формування і застосування системи заходів із виведення підприємства з фінансової кризи, що є перманентним процесом, оскільки така система потребує постійної модернізації у відповідь на мінливі умови розвитку фінансової кризи. Для цього необхідно розробити модель антикризового управління, а потім, змінюючи значення відповідних ключових параметрів фінансової стабільності підприємства, реагувати відповідним чином на зміну кризової ситуації.

6) Контроль за реалізацією системи заходів щодо виведення підприємства з фінансової кризи, який вимагає періодичного обговорення з метою внесення необхідних коректив, спрямованих на підвищення ефективності антикризових заходів.

7) За результатами проведеного контролю сформована на початку система антикризових заходів може бути переглянута.

Сформована система антикризового управління може принести бажаний результат за дотримання таких вимог: а) своєчасного виявлення кризових явищ; б) швидкого і чіткого реагування на виявлені проблеми; в) проведення точних розрахунків всіх необхідних показників і складання якісного плану антикризового управління; г) високої кваліфікації всіх працівників, зайнятих в антикризовому управлінні; д) своєчасного і точного виконання наміченого плану.

На закінчення хочеться відзначити, що антикризове управління починається не з моменту настання кризи, а з моменту проведення заходів щодо його виявлення, адже набагато швидше і дешевше провести профілактику хвороби, чим займатися довгим лікуванням через не виявлених вчасно симптомів.

Список використаних джерел

1. Турова, Т. В. Антикризове управління підприємством – системний підхід : [Електронний ресурс] / Т. В. Турова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Bi/2010_1/103-108.pdf (дата звернення : 16.10.2015 р.). – Заголовок з екрана.

2. Бланк, И. А. Антикризисное финансовое управление предприятием [Текст] / И. А. Бланк. – Киев: Эльга, Ника-Центр, 2010. – 672 с.

3. Айвазян, З. Антикризисное управление: принятие решений на краю пропасти [Текст] / З. Айвазян, В. Кириченко // Проблемы теории и практики управления. – 2009. – №4. – С. 98–100.