Архів / Archive

Ожелевська Т. С., к.е.н., доцент, доцент кафедри

Балашова А.О., студентка

Київський національний торгівельно-економічний університет,

Київ, Україна

ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

Проблеми поводження з твердими побутовими відходами (далі - ТПВ), тобто сміттям, виникають і потребують свого вирішення в будь-якому регіоні нашої планети. Кількість ТПВ щорічно збільшується на 3–6% [1, с.31], що значно перевищує швидкість приросту населення Землі. Особливо гострими ці проблеми є для України, яка посідає перше місце серед європейських країн за рівнем шкідливого впливу полігонів на довкілля. Наразі кількість полігонів та сміттєзвалищ в Україні становить близько 4,5 тис., а несанкціонованих сміттєзвалищ - більше 35 тис. [2, с.26], кількість яких неухильно зростає. Нераціональне поводження з ТПВ в Україні досягло своєї критичної точки, тому постала нагальна потреба створення нової системи поводження з ТПВ як на національному, так і регіональному рівнях, яка повинна носити комплексний характер і охоплювати всі аспекти цієї проблеми: екологічні, економічні, технологічні, нормативно-правові та соціальні.

Загальновідомо, що існує три шляхи поводження з ТПВ: полігонне поховання, спалювання ТПВ, а також очищення ТПВ від шкідливих компонентів та їх утилізація з метою добування ресурсно-цінних компонентів. Сьогодні широко розповсюджена думка, що захоронення ТПВ на спеціальних полігонах – більш економний та універсальний метод, ніж спалювання, і в деяких країнах ТПВ в основному вивозяться на звалища та полігони. Так, кількість ТПВ, що захоронюються на звалищах та полігонах, в Нідерландах – 45–55 %, США – 62–85 %, Канаді – 93–96 %, Росії – 97 % [2, с.27]. Але якщо полігони поховання ТПВ перевантажені і не відповідають вимогам щодо розміщення, а також технологічним та організаційним вимогам щодо їх техобслуговування, як, наприклад, більшість полігонів в Україні, то поховання ТПВ є недосконалим та екологічно небезпечним способом поводження з ними, оскільки токсичний фільтрат забруднює ґрунти, поверхневі та ґрунтові води місць, які розташовані поряд із полігонами, а гниття відходів призводить до забруднення повітря небезпечним для здоров'я людини біогазом. Спалювання же ТПВ призводить до утворення токсичних речовин та сполук, які осідають в атмосфері. Крім того, цей спосіб є найбільш витратним способом поводження з відходами, зважаючи на зростання цін на енергоресурси.

Розвинені країни світу, які прагнуть мінімізувати виробництво відходів та зменшити їх шкідливий вплив на навколишнє середовище, ефективно впроваджують сучасні технології переробки та утилізації ТПВ. В провідних європейських країнах (Данії, Швеції, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Австрії тощо) захороненню підлягають менше 20% ТПВ, спалюється 25-35%, а залишки в обсязі 45-60% переробляються як вторсировина. У планах цих країн, через 5-7 років, повністю припинити поховання ТПВ на полігонах [3, с. 75]. В Україні переробляється лише 2-3%, відсортовується як вторсировина - 7-8%, а понад 90% ТПВ захоронюються на полігонах та сміттєзвалищах.

Економічні та екологічні наслідки впровадження сучасних технологій переробки та утилізації ТПВ в Україні авторами вивчалися на прикладі діяльності МПП «Рада» - українського підприємства по збору, заготівлі та переробці ТПВ. При дослідженні економічного та екологічного ефекту від запровадження роздільного збору ТПВ та їх переробки був використаний кваліметричний метод на основі аналізу статистичних даних щодо збору, вивезення та переробки ТПВ у м. Ірпінь.

Впровадження роздільного збору сміття в Ірпінському регіоні знизило кількість ТПВ, вивезеного на полігон с. Бородянки, з 92963,9 м³ у 2013 р. до 76804,6 м³ у 2014 р. та 32149,5 м³ станом на 1.09.2015 р. Підприємство «Рада» за 2012 р. прийняло та переробило 49100 м³ ТПВ, що складає 55% від кількості відходів, вивезених на полігон, у 2013 р. - 31000 м³ (33%), у 2014 р. - 46800 м³ (61%). У 2012 р. на збирання та вивезення ТПВ підприємствами витрачено 7264,6 тис. грн., економія від діяльності МПП «Рада» складає 4014,9 тис. грн., у 2013 р. витрачено 7851,7 тис. грн., економія складає 2618,3 тис. грн., у 2014 р. витрачено 7998,5 тис. грн., економія складає 4873,9 тис. грн. Діяльність МПП «Рада» довела екологічну та економічну доцільність впровадження сучасних технологій переробки та утилізації ТПВ в Україні.

Повернення і повторне використання ресурсно-цінних матеріалів зменшує використання первинних ресурсів, викидів і відходів, пов’язаних з їх переробкою, а також економить на 20-30 % кошти підприємств, які використовують вторинні ресурси для виробництва. При роздільному збиранні відходів із загальної їх кількості можна вилучити до 70-80 % корисних ресурсів, а за відсутності сортування – не більше 15 %. З метою запобігання стрімкого забруднення навколишнього середовища через нецивілізоване поводження з ТПВ державним та муніципальним інституціям України доцільно:

• впровадити обов'язкову комплексну систему роздільного збору, сортування, сепарації сміття та вторинної переробки ТПВ; створити розвинену інфраструктуру екологобезпечного поводження з ТПВ;
• створити екологічну муніципальну поліцію, до функцій якої, зокрема, буде входити боротьба зі стихійними звалищами та контроль за впровадженням роздільного збору сміття в населених пунктах, а також розробити дієву систему каральних адміністративно-правових норм щодо порушення норм поводження з ТПВ;
• заборонити на законодавчому рівні захоронювати неперероблені ТПВ на полігонах країни;
• дослідити досвід поводження з ТПВ в розвинених країнах світу, що мають найвищі рейтинги за показниками екологічної безпеки, та ініціювати розробку пакету законодавчих документів щодо цивілізованого поводження з ТПВ в Україні;
• включити до переліку державного та муніципального фінансування  науково-дослідницьких робіт розробки по створенню екологічно чистих технологій переробки та знешкодження ТПВ;
• запровадити широкомасштабну загальноукраїнську інформаційно-освітню кампанію серед населення країни з роз'яснення необхідності введення системи роздільного збору та сортування сміття. Зокрема, впровадити цю тему у загальноосвітні навчальні програми та у шкільні плани з виховної роботи школярів протягом всіх років навчання; ініціювати створення громадських молодіжних організацій, які б займалися просвітницькою діяльністю серед населення щодо цивілізованого поводження з ТПВ тощо.

Сподіваємося, що реформа децентралізації влади, яка впроваджується наразі в Україні і надає більше фінансових можливостей регіонам, дозволить місцевим органам самоврядування не тільки декларувати проблему поводження з ТПВ, але й знайти можливості для її ефективного розв'язання.

Список використаних джерел

1. Єфремов, І. С. Проблеми поводження з твердими побутовими відходами [Текст] : зб. наук. стат. / І. С. Єфремов, С. В. Марчук // IV-й Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology-2013). – Вінниця: Видавництво-друкарня ДІЛО, 2013. – С. 31–33.
2. Трофімов, І.Л. Оцінка впливу відходів побутового походження на екологічний стан України [Текст] / І. Л. Трофімов // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2014. – № 10 (68). – Т. 2. – С. 25–29.
3. Іванець, Х.Р. Основні проблеми поводження з твердими побутовими відходами в Волинській області [Текст] / Х.Р. Іванець, Н.М. Гринчишин // Проблеми та перспективи розвитку забезпечення безпеки життєдіяльності : збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції курсантів і студентів (29 березня 2012 р.) – Львів: ЛДУБЖД, 2012. – С. 75–76.