Гурська І. С., к.е.н., завідувач кафедри економіки підприємства
Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут»,
м. Бережани, Україна
РОЗВИТОК РИНКУ МОЛОКА І МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ
Ринок молока і молочних продуктів є одним з сегментів, що формує продовольчу безпеку країни та забезпечує постачання населення незамінним продуктом харчування – молоком.
Ринок молока і молочних продуктів можна поділити на дві складові. Ознакою, за якою має відбуватися розподіл є належність продавців до першої (сільськогосподарські виробники, фермерські господарства та підсобні господарства населення), або до другої (переробні підприємства, перекупники, торгівля) сфер АПК:
- первинний ринок молока, де продавцями виступають безпосередньо сільськогосподарські підприємства та господарства населення;
- вторинний ринок молока і молокопродуктів, де продавцями є переробні підприємства, а також посередники різних ринків [3, с.19].
Виробництво молочної сировини в Україні забезпечують великотоварні підприємства і дрібнотоварний сектор, а саме – спеціалізовані промислово-переробні підприємства та фермерські господарства і підсобні господарства населення. Основними товаровиробниками молока нині залишаються господарства населення: їх частка становить 80,5% загального обсягу виробленого молока всіма господарствами.
Зменшення обсягів виробництва молока в аграрних формуваннях призводить до того, що в молокопереробних підприємствах по мірі посилення вищевказаної тенденції знижуються обсяги сировинних молочних ресурсів. Разом з цим зменшуються обсяги кінцевої продукції промислових підприємств і пропозиція, яку вони формують. Це істотно скорочує споживання молокопродукції. Безперечно, купівельна спроможність населення виступає дуже важливим чинником, що формує рівень споживання молочних продуктів в країні.
Виробництво молока і молокопродуктів характеризується певними особливостями, які пов'язані з властивостями молочної сировини: транспортабельність на недалекі відстані, непридатність до тривалого зберігання. Тому створення стабільних каналів реалізації є гарантією, що надходження молока на молокопереробні підприємства буде ритмічним, що забезпечить населення продуктами щоденного попиту: незбираним молоком, кисломолочною продукцією, сиром, сметаною та іншими молочними виробами в достатньому обсязі. При цьому всі ланки технологічного ланцюга: «виробництво – заготівля – переробка – реалізація продукції» повинні функціонувати скоординовано.
Збут цих продуктів має локальний характер і задовольняють потреби регіонального ринку. У свою чергу вершкове масло, тверді сири, сухе та згущене молоко можуть зберігатись тривалий час і охоплюють більш широкий ринок збуту України та ближнього зарубіжжя.
Продукцію молочної галузі в цілому можна умовно розділити на два сегменти: сегмент традиційних продуктів (сметана, молоко, сир, масло, сир) і нових продуктів (йогурти, десерти, пудинги, ароматизоване молоко).
Сегмент традиційних продуктів в грошовому вираженні змінюється відповідно до зміни доходів населення. У цього сегмента є перспективи зростання і в натуральному вираженні, тому що споживання молочних продуктів цього сегмента оцінюється як недостатнє в зв'язку з низькою купівельною спроможністю населення.
На сучасному етапі розвитку українського продовольчого ринку важливим є пошук шляхів ефективного функціонування одного із його сегментів - ринку молока. Згідно Закону України «Про молоко та молочні продукти», контроль за якістю і безпекою молока, молочної сировини та молочних продуктів повинно здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики разом з центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики [1].
Проблема формування ринку молока і молочної продукції охоплює комплекс питань як теоретичного, так і практичного характеру. У зв’язку з цим виникає необхідність впровадження у виробництво системи макро- та мікроекономічних заходів, зокрема: раціональної інтенсифікації виробництва на основі залучення вітчизняних та іноземних інвестицій; економічно обґрунтованого стимулювання виробників молочної продукції з метою нарощування виробництва; удосконалення фінансово-кредитної, податкової, бюджетної політики держави (рис.1).
Рис. 1. Фактори формування ринку молока і молочних продуктів
Ринок молока не може функціонувати без підтримання на ньому стабільної ситуації. Основними заходами для ефективного виробництва в переробній промисловості є поновлення і підтримка виробника молочної продукції з боку держави. До основних економічних важелів, які впливають на пропозицію ринку молочної продукції слід віднести: квотування обсягів реалізації продукції на ринку, встановлення доступних цін на молоко, цільове дотування цін державою.
Враховуючи сучасний стан розвитку молочної галузі в Україні, першочерговим завданням є нарощення обсягів виробництва молока, як сировини для промисловості, зниження затрат і підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм власності, удосконалення державної політики та ціноутворення на продукцію. Виконати поставлені завдання можливо лише за умов збалансованості рівноваги між попитом і пропозицією на ринку молока і молочної продукції.
Список використаних джерел
1. Про молоко та молочні продукти [Текст] : [закон України : офіц. текст : за станом на 05.04.2015 р. / Верховна Рада України ; Закон від 24.06.2004 № 1870-IV // Офіційний вісник України. – 2010. – № 4 – С.182. – Відомості доступні також з мережі Інтернет : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1870-15 (дата звернення : 11.10.2015 р.). – Заголовок з екрана.
2. Сільське господарство України 2013 [Текст] : стат. зб. – Київ : Державна служба статистики України, 2014.
3. Формування попиту та пропозиції на ринку основних видів тваринницької продукції [Текст] / Ільчук М. М., Коновал І. А., Кирилюк О. Ф., Гурська І. С. – К. : «Нічлава», 2012. – 363 с.
| 
