Лещенко Л.О., аспірантка кафедри економіки підприємства
Науковий керівник: Олійник Т.І., д.е.н., професор
Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва
м. Харків, Україна
СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ОВОЧІВ
Овочівництво є важливою і разом з тим складною галуззю сільського господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування, багатими на мінеральні речовини і вітаміни. Овочі найбільш цінні при споживанні у свіжому вигляді, проте їх не можна довго зберігати. Значну частину їх використовують для переробки – консервування, маринування, квашення.
Ефективність виробництва овочів у ринкових умовах досліджують такі науковці, як В.І. Бойко, О.І. Лебединська, Р.В. Левкіна, А.І. Шумейко. Науковому дослідженню формування і функціонування овочівництва закритого ґрунту, розробці організаційно-економічних заходів присвячені праці багатьох учених економістів: В. А. Бризгалова, С.Ф. Ващенко, В.М. Кузлякина, О.Л. Широке коло питань, пов`язаних з підвищенням ефективності овочівництва закритого ґрунту, охоплене працями В.І. Криворучка, який вивчав стан і тенденції розвитку галузі, зокрема, вплив на ефективність овочівництва технологічних та організаційно-економічних заходів.
Перед агропромисловим комплексом нашої країни стоїть завдання забезпечити населення країни овочами за рахунок збільшення їх виробництва, розширення асортименту, поліпшення якості та зберігання, скорочення втрат.
Дослідження показують, що на сучасному етапі розвитку АПК найскладнішою проблемою, яка включає в себе цілий комплекс невирішених завдань, є підвищення ефективності виробництва. Однією з умов їх вирішення служить реорганізація аграрного сектора, з тим, щоб суб'єкти аграрного виробництва могли адаптуватися до нових економічних, правових та соціальних умов.
Економічна ефективність використання природних ресурсів в овочівництві захищеного ґрунту є високою. Наприклад, ефективність споживання овочами води в теплицях в 5 разів вище, ніж у відкритому ґрунті. Із застосуванням новітніх технологій вирощування овочів під будівництво теплиць можна використовувати землі, що раніше вважалися непридатними для сільського господарства. Все це робить захищений ґрунт пріоритетним. Ефективність овочівництва може бути значно підвищена за рахунок доступності засобів автоматизації управління процесами та вдосконалення застосовуваних програм управління, включаючи інтеграційні програми. Основною перешкодою на шляху широкого застосування сучасних засклених теплиць є значні капіталовкладення .
Ще однією важливою особливістю овочівництва захищеного ґрунту є те, що за часів сильної забрудненості навколишнього середовища екологічність виробництва продукції відіграє важливу роль для здоров'я людини. Екологічність виробництва овочів захищеного ґрунту вітчизняних тепличних господарств досягається шляхом застосування біозахисту рослин і застосування ядохімікатів у вигляді фунгіцидів та інсектіцидів. Біозахист - біологічний захист, що оснований на застосуванні живих організмів (ентомофаги) у боротьбі зі шкідливими комахами.
Відзначимо, що до факторів, які позитивно впливають на розвиток овочівництва в Україні, можна віднести: вдале географічне розташування країни (наявність регіонів, що сприяють вирощуванню овочевих культур, які потребують великої кількості тепла, і регіонів з помірним кліматом); відсутність втручання держави у формування цін на овочі; помірна ціна на робочу силу і природні ресурси.
Сучасні технології вирощування овочів у відкритому ґрунті передових країн світу ґрунтуються на повній механізації процесів вирощування, збирання та післязбиральної доробки, застосуванні високоякісного насіння високоврожайних сортів і гібридів, сертифікованих високоефективних засобів захисту рослин, застосуванні органічних і мінеральних добрив і сучасних систем крапельного зрошення, чого не можна сказати про виробництво овочів в Україні, де майже 90% їх вирощується в господарствах населення. Площі посівів незначні: не можна ні застосувати сучасні технології, ні механізувати процеси вирощування, на високоякісне насіння та ефективні засоби захисту рослин вони мають недостатньо коштів. Але кожне домогосподарство вирощує овочі, забезпечуючи тим самим свої сім'ї корисною вітамінною продукцією. Переміщення основного обсягу виробництва овочів з великотоварного в дрібнотоварний сектор призвело до скорочення державних інвестицій у розвиток овочівництва, з іншого боку - перетворило крупну спеціальну галузь в городництво, яке повністю базується на малопродуктивній ручній праці, а основний тягар по забезпеченню населення овочами лежить на фінансово менш потужних виробниках [1].
Зауважимо, що одночасно з нарощуванням обсягів виробництва овочів проблемою залишається підвищення його якісних характеристик на всіх стадіях проходження до споживача. Якість овочевої продукції - один з основних факторів підвищення її конкурентоспроможності, що дозволяє визначити взаємозв'язки між виробниками, переробними і торговими підприємствами, а також гарантувати прибуток партнерам у ланках «виробництво - переробка - збут». Тут основну увагу слід приділяти підбору сортів і гібридів овочевих культур, мають хороші смакові якості і здатні зберігати поживні речовини при транспортуванні, зберіганні та реалізації продукції [2].
Визначимо основні пропозиції щодо вдосконалення організації і підвищення рівня ефективності овочевих підприємств: а) відновити застарілий парк основних фондів, їх активної частини, а отже: зменшиться обсяг ремонтних робіт по основних фондах, що через амортизацію забезпечить зменшення собівартості продукції, дасть змогу підвищити рівень продуктивності праці; б) змінити структуру виробництва, тобто збільшити обсяг виробництва продукції, яка користується підвищеним попитом - огірків, помідор та капусти; в) збільшити посіви площі овочів закритого грунту, так як їх ефективність досить висока; г) покращити способи заготовки на реалізації овочевої продукції шляхом встановлення ринкових цін на овочеву продукцію, підвищення якості продукції, зменшення затрат овочів у процесі їх реалізації.
Таким чином, можна зробити висновки, що підвищенню економічної ефективності галузі сприяє наявність в господарствах переробних підрозділів та овочесховищ, що дозволяють раціонально використовувати всю вирощену продукцію. Практика показує, що в період масового збору врожаю організації оптової та роздрібної торгівлі нерідко не в змозі своєчасно його прийняти від господарств; позначається обмеженість ринку збуту. Крім того, більше 25% валового збору зазвичай припадає на нестандартну продукцію. У господарствах, які не мають цехів з переробки овочів, ця продукція реалізується за цінами, які не відшкодовують витрати на її виробництво або згодовується худобі.
Наявність потужностей з переробки овочів безпосередньо в господарствах зводить до мінімуму втрати, запобігає збитки, а найголовніше, дає можливість отримувати додатковий прибуток від продажу переробленої продукції.
Список використаних джерел
- Кучеренко, Т. Экономическая эффективность выращивания овощей открытого грунта [Текст] / Т. Кучеренко // Овощеводство. – 2014. – № 11. – С.28-37.
- Криворучко, В.І. Овочівництво України в умовах перехідної економіки [Текст] / В.І. Криворучко, В.М. Скупий. − К. : ІАЕ УААН, 1999. – 56 с.
- Белогубова, Е.М. Современное овощеводство закрытого и открытого грунта [Текст] / Е.М.Белогубова, А.М. Василов, Л.С. Гиль, А.И. Пашковский, А.В. Прилипка. – Киев : Киевская правда, 2006. – 527 с.
- Максимец, Н. Управление эффективностью сельхозпроизводства [Текст] / Н. Максимец, Е. Юричева // Экономика сельского хозяйства. – 2006. – № 9. – С. 14.
| 
