Архів / Archive

Матійко О.О.[1], студентка

Національний університет державної податкової служби України

м. Ірпінь, Україна

ТРАНСМІСІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Сьогодні відбуваються значні зміни грошово-кредитного механізму, які мають багатовекторний і багатоаспектний характер, пронизуючи всі сфери економіки і саме тому збільшується потреба у теоретичних підходах, спрямованих на покращення виробничих відносин. Сучасний аналіз монетарної політики будується на вивченні всього ланцюжка взаємозв'язків в економіці: від прийняття рішень грошовою владою до конкретного механізму впливу інструментів на реальний сектор з урахуванням зворотних зв'язків, тобто реакції грошової влади на зміну ситуації в реальному секторі економіки після реалізації заходів у сфері грошово-кредитної політики.

Проблематика ефективного функціонування трансмісійного механізму досліджується як вітчизняними, так і іноземними вченими, серед яких Л. Махадева, П. Сінклера, Г. Пірсмана, Ф. Сметс, І. Ангелоні, Б. Майон, С. Дробишевський, К. Крищенко, С. Моїсеєв, М. Головнін  та інші. У своїх роботах автори визначають сутність та структуру трансмісійного механізму, наводять теоретичні та практичні аспекти його функціонування, а також розглядають його вплив на розвиток економіки країни. Проте актуальними на сьогоднішній день залишаються питання забезпечення ефективності функціонування цього механізму в умовах економічної нестабільності та впровадження нових гнучких методів його дії.

За Кейнсом трансмісійний механізм грошово-кредитної політики – це система змінних, за допомогою яких описується вплив пропозиції грошей на економічну ефективність. У сучасній економіці трансмісія грошово-кредитної політики визначається як механізм, через який інструменти центрального банку впливають на економіку в цілому і інфляцію зокрема.

Організація трансмісійного механізму складається з каналів: добробуту, кредитування, валютного курсу, потоку готівкових надходжень, процентної ставки, які передають імпульс змін, генерований центральним банком, інструментів грошово-кредитної політики на ВВП, зайнятість, інфляцію. Вчені виділяють декілька теорій трансмісії з різними підходами її структури та каналів ретрансляції, серед них можна виділити: теорію силового потоку, «погляд з боку пропозиції», «кредитний погляд», «грошовий погляду». Трансмісійний механізм грошово-кредитної політики з погляду різних економічних теорій можна спостерігати у таблиці 1.                       

Монетарні імпульси проходять три стадії: 

1) інструменти центрального банку (облікова ставка, операції на відкритому ринку) впливають на ринкові відсоткові ставки, валютний курс, ціни на активи та умови кредитування; 

2) зміни в фінансовій кон’юнктурі ведуть до змін в номінальних видатках домогосподарств та фірм; 

3) зміни в сукупному попиті впливають на темпи економічного росту, рівень безробіття. Порушення на будь-якій стадії призводить до зниження або відсутності результатів грошово-кредитної політики [1, 17 с.].

У сучасних умовах грошово-ринкової економіки, коли в результаті жорсткої конкурентної боротьби виживає найсильніший, стосовно класифікації та кількості каналів впливу монетарної політики  на розвиток економіки не існує єдиної точки зору.

Останнім часом більшість країн світу намагаються розглядати всі моделі механізму грошової трансмісії, так як в економіці відбуваються значні зміни в операційній системі грошово-кредитної політики. Центральні банки, враховуючи особливості національної економіки, намагаються впровадити свої власні специфічні канали. Особливу увагу банки приділяють відношенню обсягу грошей до ВВП країни, адже завдяки низькому рівню монетизації економіки недостатньо ефективна грошова трансмісія, внаслідок чого з`являються тіньові фінансові ринки, які нагромаджують значну частку сукупного обороту. У Китаї, Швейцарії коефіцієнт монетизації економіки становить 195%, Японії та Нідерландах майже 250%, у США і Швеції  трохи менше 100%, 98 %. У середньому в світі - 125% .

Таблиця 1

Теоретичні підходи до визначення структури трансмісійного механізму грошово-кредитної політики з погляду різних економічних теорій [2, с. 57]

  У відкритій економіці валютний курс є головним елементом моделей грошово-кредитної політики, який зображує вплив грошово-кредитної політики та валютної політики на сукупний попит і виробництво через зміну курсу національної валюти.

На економічний розвиток значно впливає також структура внутрішнього попиту, складові такі як споживання, чистий експорт та інвестиції по різному реагують на зміни відсоткових ставок. У трансмісійних механізмах різниця в структурних виробництвах впливає на грошові імпульси.

Підвищення відсоткової ставки перерозподіляє доходи до накопиченню позичальниками, наприклад, пенсійного фонду, завдяки чому збільшується купівельна спроможність накопичувачів, але при зменшенні її у позичальників, внаслідок чого сукупні витрати зменшуються, адже позичальники більше схильні витрачати заощадження, ніж накопичувачі.

При зростанні частки заборгованості за довгостроковими кредитами в загальній сумі заборгованості за наданими кредитами, відбувається зменшення частки інвестиційних кредитів, що призводить до зниження впливу змін відсоткових ставок на інвестиції. З іншого боку, розвиток споживчих та іпотечних кредитів (що спостерігається останнім часом) означає підвищення впливу зміни відсоткових ставок [3, с. 4].

 Фінансові активи у сальдовому каналі відіграють значну роль, адже вони є гарантією кредитів, що надаються фірмам, домогосподарствам. Зниження цінності ніяк не позначається на інвестиційній діяльності, коли кредитний ринок ефективний. Зниження цін на фінансові активи при наявності значних витрат призводить до зростання процентної премії, яка сплачується позичальниками за зовнішнє фінансування, внаслідок чого відбувається зниження обсягу інвестицій та споживання.

Фінансова складова економіки, розвиток банківського ринку впливає на функціонування трансмісії грошово-кредитної політики. Втручання держави в механізм фінансових посередників, а саме комерційні банки, які скеровані на контроль процентних ставок, обсягу або строків кредитування є ключовим компонентом, який стосуються ефективності трансмісійного механізму монетарної сфери.

При аналізі каналів трансмісійного механізму в перехідних економіках слід враховувати вплив двох наступних факторів.

1. Передавальний механізм у перехідних економіках розвивається в умовах безперервної зміни економічної поведінки суб'єктів, становлення та розвитку технологічної та інституційної структури.
2. На трансмісійний механізм, крім впливу грошово-кредитної політики, впливає безліч внутрішніх і зовнішніх факторів. Таким чином, при реалізації монетарної політики центральний банк повинен враховувати наслідки економічних шоків, що виникають крім його власного впливу, а також вплив технологічних і структурних змін у трансформаційній економіці та зміни в поведінці економічних суб'єктів.

Таким чином, на основі результатів проведеного аналізу узагальнено можна сказати, що для створення таких умов у яких економічні процеси держав будуть значно розвиватися залежать від ефективності використання ринкових інструментів монетарного впливу центральних банків держав на економі­ку, стандартний набір яких представлений обліковою політикою, мінімальними резерв­ними вимогами та операціями на відкрито­му ринку.

Список використаних джерел

1. М. Капустін. Журнал Міжнародного права та міжнародних відносин. – 2004. – № 4. – С. 28. 
2. Сембієва, Л.М. Основи трансмісійного механізму грошово-кредитної політики [Текст] / Л.М.Сембієва // Економічний журнал : Вісник Карго. – 2006. – С.652–656.
3. Моїсеєв, С.Р. Трансмісійний механізм грошово-кредитної політики [Текст] / С.Р.Моїсеєв // Фінанси і кредит. – 2012. – №18. – 274 с.