Коц О.М., аспірант
Науковий керівник - Фірсов Є.О., д.е.н., проф.
Луганський національний аграрний університет
м. Харків, Україна
УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ЯК ЕЛЕМЕНТ УБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
В умовах фінансової кризи та наявності конкурентів керівники підприємств мають використовувати будь-які засоби у боротьбі за збереження (збільшення) обсягів продажу продукції. При цьому необхідно піклуватися про рівень фінансово-економічної безпеки, платоспроможності, поточної фінансової ліквідності [3]. За таких умов збір дебіторської заборгованості, що являє собою «віртуальні» кошти, які реально знаходяться у розпорядженні інших суб’єктів, є пріоритетним завданням, оскільки вилучення коштів з обігу може спровокувати касові розриви та викликати необхідність залучення фінансових ресурсів з зовнішніх джерел, здебільшого досить дорогих. Керівникам і фінансовим службам підприємства необхідно навчитися керувати боргами дебіторів, щоб не втратити отриманого прибутку та зменшити рівень фінансових втрат, що можуть становити серйозну загрозу фінансовій безпеці підприємства.
Управління дебіторською заборгованістю являє собою частину загального управління оборотними активами та маркетингової політики підприємства, спрямовану на розширення обсягів реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості, забезпечення своєчасної її інкасації. В основі кваліфікованого управління дебіторською заборгованістю підприємства лежить прийняття фінансових рішень по наступним фундаментальним напрямкам:
- облік дебіторської заборгованості на кожну звітну дату;
- діагностичний аналіз стану і причин, внаслідок яких у підприємства склалось негативне положення з ліквідністю дебіторської заборгованості;
- розробка адекватної політики і впровадження в практику підприємства сучасних методів управління дебіторською заборгованістю;
- контроль за поточним станом дебіторської заборгованості.
Особливу актуальність проблеми дебіторської заборгованості набуває в умовах інфляції, коли знижується покупна спроможність грошових коштів. Щоб підрахувати збитки підприємства від несвоєчасної сплати рахунків дебіторами необхідно від простроченої дебіторської заборгованості вирахувати її суму, скориговану на індекс інфляції за цей період.
Управління дебіторською заборгованістю є окремою функцією в управлінні фінансовою безпекою підприємства, основною метою котрої є збільшення прибутку підприємства за рахунок ефективного використання дебіторської заборгованості, як економічного інструменту [1]. Ефективність використання даного інструменту можна оцінити за допомогою показників оборотності та періоду погашення заборгованості. Важливим показником ефективності використання даного інструменту є відсутність простроченої дебіторської заборгованості, що вказує на відсутність загроз фінансовій безпеці підприємства з боку дебіторів та наявність фінансових ресурсів для подальшого фінансування діяльності.
Ефективна організація аналізу та управління дебіторською заборгованістю при управлінні фінансовою безпекою підприємства вирішує такі задачі:
- забезпечення постійного та дієвого контролю за станом заборгованості, своєчасним надходженням достовірної та повної інформації про стан та динаміку заборгованості, необхідних для прийняття управлінських рішень;
- дотримання допустимих розмірів дебіторської заборгованості, підтримання оптимального співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості;
- забезпечення своєчасного надходження коштів по рахункам дебіторів, що дає змогу запобігти використання штрафних санкцій та отримання збитків;
- виявлення неплатоспроможних та не добропорядних платників;
- визначення політики підприємства в галузі розрахунків, зокрема надання товарного кредиту, знижок та інших пільгових умов для споживачів продукції та контрагентів.
Важливо, щоб умови співпраці з дебіторами відповідали потребам ринку та відповідали потребам розвитку підприємства, оскільки несприятливі умови можуть призвести до погіршення фінансово стану підприємства, значному відволіканню фінансових ресурсів, неплатоспроможності підприємства, відсутності у нього коштів для розвитку виробництва, а надмірна консервативність у роботі з дебіторами може бути перепоною для розвитку підприємства, збільшуючи витрати підприємства надмірними запасами та резервами.
Облік, регулярний контроль, аналіз та оцінка реального стану дебіторської заборгованості є необхідними заходами для своєчасного отримання дебіторської заборгованості, проте здебільшого, зазначених заходів недостатньо, і кошти, що складають дебіторську заборгованість, вилучаються з господарського обороту [2]. Враховуючи факт, що прострочена дебіторська заборгованість може негативно вплинути на фінансову безпеку підприємства проводяться заходи, які є необхідними для отримання коштів від боржника (Таблиця 1).
Таблиця 1
Процедура отримання дебіторської заборгованості
|
Заходи
|
Учасники процесу
|
|
1. Регулярні повідомлення на адресу боржника.
|
Відділ розрахунків та управління дебіторською заборгованістю
|
|
2. Призначення особистих зустрічей представників підприємства - кредитора з керівником підприємства – боржника.
|
Комерційна дирекція
|
|
3. Проведення взаєморозрахунків за умов, коли це можливо та раціонально.
|
Фінансова дирекція
|
|
4. Розробка і реалізація графіків погашення простроченої дебіторської заборгованості (реструктуризація боргу).
|
Фінансова дирекція, обліково – аналітичний відділ
|
|
5. Нарахування пені.
|
Фінансова дирекція, розрахунковий відділ
|
|
6. Підготовка документів для передачі юристам.
|
Економічний відділ, контрактна служба
|
|
7. Використання послуг агентств по вилученню дебіторської заборгованості.
|
Керівник підприємства, юридичний відділ
|
|
8. Здійснення контролю над своєчасним проведенням претензійних заходів.
|
Економічний відділ, юридичний відділ
|
|
9. Списання простроченої дебіторської заборгованості
|
Фінансова дирекція
|
Значні обсяги дебіторської заборгованості в активах підприємства викликають додаткову потребу в фінансових ресурсах для поповнення оборотного капіталу, збільшує витрати по залученню додаткових фінансових ресурсів, знижують капіталізацію як власного, так і позичкового капіталу, доходність функціонування підприємства, зростання кредиторської заборгованості та виникнення фінансових ризиків.
Система управління дебіторською заборгованістю умовно можна розподілити на два крупних блока: кредитну політику (оцінка потенційних контрагентів та визначення кредитних лімітів) та комплекс заходів, спрямованих на зниження ризику виникнення простроченої або безнадійної дебіторської заборгованості.
Список використаних джерел
1. Артамонова, А. А. Способы управления дебиторской задолженностью // Современное развитие малого бизнеса. — 2014. – С.65–68 .
2. Качмарик Я.Д., Хуткий Р.І. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємств [Текст] / Я.Д.Качмарик, Р.І.Хуткий // Фінанси України. – 2009. – №10.
3. Колласс, Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы [Текст] : учебное пособие / Пер. с франц. под ред. проф. Я.В.Соколова. – М. : Финансы, ЮНИТИ, 2011.
| 
