Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_10_30

УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

Лаврук О.С., к.е.н., доцент

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський, Україна

 

УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

 

Для зміцнення позитивних тенденцій у соціально-економічному розвитку будь-якого підприємства необхідним є забезпечення сталого економічного зростання на основі використання ресурсного потенціалу підприємства, процес ефективного управління яким є одним із найбільш важливих. Більшість дослідників вважають, що управління ресурсним потенціалом здійснюється за рахунок ефективного використання та нарощення потенціалу через аналіз та оцінку окремих його структурних складових [1; 2].

В економічній літературі ресурсний потенціал трактується по-різному. Але всі підходи висвітлюють положення, які сформульовані при визначенні потенціалу в загальноекономічному розумінні. Одні дослідники визначають ресурсний потенціал як узагальнюючу оцінку наявних у господарстві земельних, трудових та матеріальних ресурсів. Інші розглядають його як сукупність органічно взаємопов’язаних ресурсів сільськогосподарського виробництва, що дозволяють досягати при заданих умовах об’єктивно обумовленого рівня господарських результатів. Виходячи із сутності, управління ресурсним потенціалом трактується як уміння використовувати всі наявні ресурси підприємства шляхом використання та поєднання різних методів, принципів і функцій управління діяльністю з метою нарощення та відтворення ресурсного потенціалу підприємства.

Діяльність управлінського персоналу підприємства пов’язана з необхідністю вибору потенційних управлінських рішень для того, щоб знайти правильну управлінську дію для підприємства у відповідний час і у відповідному місці. В цьому випадку основою управління ресурсним потенціалом є процес прийняття рішень. Прийняття рішень є однією із головних складових управління ресурсним потенціалом, його в управлінні ресурсним потенціалом слід розглядати як вибір того, яким чином і що планувати, організовувати, координувати, мотивувати і контролювати. Для процесу прийняття рішень мають існувати такі компоненти: людина, яка приймає рішення; контрольовані змінні; вибір і прийняття рішень; неконтрольовані змінні; внутрішні і зовнішні обмеження та можливі вихідні компоненти [3]. Процес прийняття рішення в загальному вигляді характеризується: по-перше, наявністю однієї чи декількох цілей; по-друге, розробкою альтернативних варіантів рішень; по-третє, вибором раціонального, тобто оптимального рішення, що базується на відповідних критеріях, з врахуванням факторів, які обмежують можливість досягати поставлену ціль [3]. Для розуміння структури прийняття рішень необхідно пройти три основні етапи: аналіз, синтез і оцінку, які можна назвати: дивергенція, трансформація і конвергенція. Крім цього, для ефективного управління необхідне відповідне співвідношення логіки та інтуїції людини-управлінця, на чому і ґрунтується використання аналітичного прийняття рішень та вибір можливих альтернатив.

Управління ресурсним потенціалом здійснюється через функції управління, які забез­печують формування способів управлінського впливу і відображають суть та зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління [4]. Серед функцій управління розрізняють загальні та специфічні. Загальні функції виді­ляються з урахуванням стадій управління: планування, організації, координації, мотивації та контролю. Специфічні функції управління виділяються, насамперед, за формою поділу управління на скла­дові частини: кадрова функція, виробнича функція, фінансова функція, функція забезпечення ресурсами і функція розвитку матеріально-технічного забезпечення, а також використання технологій та технологічних процесів у виробництві [3]. Основна ціль підприємств полягає у забезпеченні фінансовими, матеріальними, трудовими та інформаційними ресурсами, джерел їхнього формування, а також уміння точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі господарської діяльності.

Загальні та специфічні функції управління не є незмінними, вони постійно модифікуються і поглиблюються, у зв’язку з чим ускладнюється зміст управління, який здійснюється відповідно до певних вимог. Розвиток і поглиблення кожної із функцій управління відбувається не тільки під впливом внутрішніх закономірностей їхнього вдосконалення, але й під впливом вимог розвитку інших функцій. Досягнення високого рівня організації управління ресурсним потенціалом можна забезпечити за умови, що кожна функція управління виконується якісно та належним чином, адже тільки взаємодією та органічною єдністю всіх функцій управління можна досягти цілеспрямованого та ефективного впливу на об’єкти управління в системі управління ресурсним потенціалом підприємства.

Управління ресурсним потенціалом підприємств є специфічною та складною діяльністю, економічна сутність якої характеризується як чинник раціонального використання ресурсів й ефективного функціонування загальної економічної діяльності підприємства. Зважаючи на це, процес управління ресурсним потенціалом здійснюється через функції з урахуванням дії законів, задач та принципів управління. Це дозволяє сформувати належну систему та якість управління підприємствами через взаємодію різних факторів: технічна оснащеність, використання технологій, рівень кваліфікації трудових ресурсів, загальний фінансовий стан, рівень матеріального забезпечення та інше, які визначають умови формування ресурсного потенціалу та його розвиток і забезпечують, при цьому, досягнення поставлених цілей. Розвиток управлінської науки потребує підвищення рівня ефективності функціонування підприємств, зміцнення їх конкурентоспроможності на ринку. Першочерговою для підприємств стає проблема ефективного управління ресурсами в умовах їх обмеженості, адже підвищення ефективності управління ресурсами, їх віддачі є однією із головних умов, що забезпечує не тільки розвиток ресурсного потенціалу, але й підприємства загалом. 

Тому управління ресурсним потенціалом підприємств повинно мати комплексний, цілеспрямований характер і для успішної його реалізації необхідна розробка та впровадження відповідних підходів, які полягають у взаємопов’язаній розробці ефективної системи управління ресурсним потенціалом, що визначає цілі і зміст управління, що дозволить підприємству системно управляти всіма складовими ресурсного потенціалу з метою реалізації перспективних напрямів його розвитку та підвищенню ефективності використання.

 

Список використаних джерел

  1. Сардак, С. Е. Принципи ефективного управління ресурсами суб’єктів господарювання [Текст] / С. Е. Сардак // Академічний огляд. – 2008. – № 2. – С. 83–88.
  2. Підлісецький, Г. М. Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств [Текст] / Г. М. Підлісецький // Економіка АПК. – 2008. – № 5. – С. 65–66.
  3. Отенко,  І.  П.  Стратегічне  управління  потенціалом підприємства  [Текст]  :  автореф.  дис.  на  здобуття  наук. ступеня  доктора  екон.  наук :  спец.  08.06.01  –  економіка, організація  і  управління  підприємствами  /  Ірина Павлівна Отенко ; Східноукраїнський  національний  університет  ім.  Володимира Даля. – Луганськ, 2006. – 27 с.
  4. Гірняк, О. М. Менеджмент [Текст] : підручник для студентів вищих закладів освіти / О. М. Гірняк, П. П. Лазановський.  – Львів : Магнолія плюс, 2004. – 352 с.
Категорія: Секція/Section_3_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 2178 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0