Трейтяк О.В. аспірант
Науковий керівник - Бутко М.П., д.е.н., завідувач кафедри менеджменту та державного управління
Чернігівський Національний Технологічний Університет
м. Чернігів, Україна
ВПЛИВ ФІНАНСІАЛІЗАЦІЇ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНУ
В умовах нарощування деструктивних тенденцій та дестабілізації сталого розвитку економіки регіони та країни неухильно зростає необхідність від ефективності діяльності фінансового сфери, котра має можливість створити необхідні умови для успішного впровадження модернізаційних перетворень у функціонуванні продуктивних сил.
Питання, що стосується особливостей впливу фінансіалізації на тенденцію економіки, як стратегічної ланки сталого розвитку регіонів, завжди відносяться до найбільш актуальних, у зв’язку з цим набуває важливого значення потреба у статистичній оцінці компонентних характеристик процесу фінансіалізації та визначення на цій тенденції розвиток фінансового сегменту.
Фінансіалізація є також важливим фактором зростання нерівності доходів так в США було доведено, що ті хто працюють у сфері фінансових послуг у середньому заробляють на 70% більше.
Заробітна плата є досить складним економічним явищем, що відображає взаємодію багатьох економічних процесів. Низька заробітна плата не дозволяє забезпечити матеріальну основу не тільки для повноцінного відтворення працівника і членів його сім’ї, але і для формування ринкових механізмів вирішення багатьох проблем, у тому числі і соціальних [3].
Розв’язання проблем соціально-економічного зростання як регіонів, так і країни в цілому знаходиться в прямій залежності від політики доходів і відповідної динаміки рівня заробітної плати як основного каталізатора розвитку регіональних господарських систем [3].
Слід зазначити, що середній рівень дохідності домогосподарств у фінансовому секторі становить 5208 грн., що перевищує середній загальний дохід по Україні – 3455грн., а у реальному секторі –3078 грн. на початок 2015 року[4].
Значний вплив на структуризацію зайнятості населення впливає своєчасність виплати заробітної плати. З наведених даних видно, заборгованість у фінансовому секторі у рази менша за реальний сектор.
Рис 1. – Динаміка заборгованості по секторам та по Україні в % до попереднього року [4]
Фінансіалізація викликає ряд суперечностей, з одного боку збільшення впливу фінансового сектору стало рушієм позитивної динаміки у розвитку економіки, а з іншого покладені функції на даний сектор, заощадження, емісія, інвестування, кредитування не виконується у повному обсязі[2].
Надмірна фінансіалізація економіки посилює диференціації в суспільстві зі збільшенням доходів одних верств населення за рахунок інших, дисбалансового економічного розвитку регіонів.
Отже, головним завданням як на державному так, особливо, на регіональному рівні є визначення шляхів і створення дієвих механізмів з метою подолання дисбалансу і усуненні негативного прояву фінансіалізації економіки.
Список використаних джерел
1. Козьменко, І.С. Фінансіалізація економіки та її вплив на індикатори соціально-економічного розвитку окремих країн / Актуальні проблеми економіки, № 11(161). – 2014. – С. 290-298.
2. Корнєєв, М.В. Фінансовий сектор в умовах фінансіалізації економіки : теоретичні засади та світовий досвід [Текст] / М.В.Корнєєв. – Дніпропетровськ, Акцент ПП, 2014.
3.Ревко, А.М. Економічна сутність заробітної плати як каталізатора розвитку регіональних господарських систем [Текст] / Вісник Чернігівського державного технологічного університету/ Серія «Економічні науки». – №1(64). – 2013. – С. 177–185.
4. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] : [офіц. сайт] : україн. версія / Держстат України. — Текст. і граф. дані. — К. : Держстат України, 1998—2015. — Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 19.10.2015). — Назва з екрана.
| 
