Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_10_30_KamPodilsk » Секція/Section_3_2015_10_30

ВПЛИВ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НА РОЗРАХУНКИ ЗА ПОДАТКАМИ

Кузик Н.П., к.е.н., доцент кафедри

Боярова О.А., к.е.н., доцент кафедри

Микицей Т.Д., к.е.н., доцент кафедри

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ, Україна

 

ВПЛИВ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НА РОЗРАХУНКИ ЗА ПОДАТКАМИ

 

З наближенням строків річного звіту для підприємств все актуальнішим стає питання проведення інвентаризації своїх активів і зобов'язань. І 2015 рік став роком, коли  вперше підприємства при цьому керуватимуться Положенням про інвентаризацію активів і зобов’язань № 879, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. (надалі – Положення № 879) [3]. Ним встановлено єдині правила проведення інвентаризації бюджетними і госпрозрахунковими підприємствами. У своїх публікаціях з цього приводу ми зазначали, що оновленнями не передбачалося радикальних змін у порядку проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів [1]. Однак адаптація вимог Положення № 879 в практику діяльності підприємств показує, що серед новацій слід відмітити конкретизацію строків проведення річної інвентаризації (п. 10 розд. І), деталізацію порядку документообігу при інвентаризації та оформлення інвентаризаційних описів і порівняльних відомостей (п. 15–21 розд. ІІ) та розширений порядок проведення інвентаризації різних активів (основних засобів (п. 1 розд. ІІІ); нематеріальних активів (п. 2 розд. ІІІ);  капітальних інвестицій (п. 3 розд. ІІІ); запасів (п. 4 розд. ІІІ);  біологічних активів (п. 5 розд. ІІІ);  готівкових коштів, коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності (п. 6 розд. ІІІ); дебіторської та кредиторської заборгованостей (п. 7 розд. ІІІ);  витрат і доходів майбутніх періодів, резервів і забезпечень (п. 8 розд. ІІІ)) [3]. Окрім того Положення               № 879 порівняно з нормами Інструкції № 69 містить більш деталізовану методику обліку інвентаризаційних різниць.

Сучасний бухгалтер уже має чималий досвід з відображення на рахунках бухгалтерського обліку пересортиці, природних втрат, нестач, надлишків. А надзвичайна динамічність змін податкового законодавства сприяє виникненню ряду питань щодо впливу відображення в обліку результатів інвентаризації на розрахунки за податками. Зокрема, йдеться про необхідність визнання податкових зобов'язань з ПДВ, що нараховуються у разі виявлення недостач і пересортиці товарно-матеріальних цінностей. Для цього, перш за все необхідно з'ясувати, чи відображалися суми так званого «вхідного» ПДВ за такими активами у складі податкового кредиту. І якщо, так, то сумнівів в необхідності нарахування ПДВ немає. Однак необхідно врахувати вимоги п. 198.5 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ), згідно з якими : якщо актив був придбаний після 1 липня 2015 року, то податкові зобов'язання нараховуються незалежно від того чи включено суми «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту (за винятком лише тих, що придбавалися у неплатника ПДВ) [2]. Це ж правило буде діяти і за подією виявлення нестачі основних засобів. При цьому податкові зобов’язання з ПДВ слід розрахувати виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (п. 189.1 ПКУ) [2].

Якщо ж йдеться про нестачу основних засобів, причиною якої є крадіжка, то у платника ПДВ є право не нараховувати податкові зобов'язання (п. 189.9 ПКУ), щоправда за умови виконання додаткової вимоги – представлення до органів Державної фіскальної служби документу, який би підтвердив, що факт нестачі безпосередньо пов'язаний із випадком крадіжки (документ із органів внутрішніх справ). Таким чином, недостатньо належним чином оформити лише звичні для інвентаризаційної комісії і бухгалтера інвентаризаційні документи (порівняльну відомість, протокол), Акти на списання основних засобів                      (ф. № ОЗ-3 або ф. № ОЗ-4). Податкові зобов'язання з ПДВ не нараховують, оскільки винна особа, яка встановлена або яку згодом все-таки встановлять, компенсує суб’єкту господарювання завдані з її вини збитки.

На наш погляд, виявлена нестача основних засобів вплине і на розрахунки податку на прибуток, який з 2015 року визначають коригуванням (зменшенням або збільшенням) прибутку чи збитку, визначеного у фінансовій звітності за П(С)БО або МСФЗ, на різниці, наведені у ст.ст. 138–141 ПКУ [2]. Варто зауважити, що ПКУ визначає різниці, які слід визнати під час ліквідації основних засобів (ст. 138), причиною якої може стати й їх нестача. Таким чином, фінансовий результат до оподаткування слід: збільшити на суму залишкової вартості об’єкта, визначену відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» (п. 138.1); зменшити  на суму залишкової вартості об’єкта, визначену за вимогами податкового законодавства (п. 138.2 ПКУ) [2].

Інша ситуація − за результатами інвентаризації прийнято рішення ліквідувати об’єкт, як непридатний до подальшого використання. Така ліквідація для цілей оподаткування буде розглядатися як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації, про що наголошується у п. 189.9 ПКУ [2]. Отже, необхідно визнати податкове зобов’язання з ПДВ. До речі, це ж саме правило буде діяти і по відношенню до ліквідованих об’єктів нематеріальних активів.

Якщо ж об’єктами інвентаризації були товарно-матеріальні цінності (надалі − ТМЦ), готова продукція чи незавершене виробництво, то природні втрати в межах норм не підлягатимуть оподаткуванню ПДВ, однак понаднормативні втрати прирівнюються до операцій негосподарського використання (п. 198.5 ПКУ). При цьому податкові зобов'язання нараховуються відповідно виходячи з вартості придбання ТМЦ, матеріальної частини об'єкта незавершеного виробництва, матеріальної частини готової продукції.

Таким чином, здавалось би такий простий і механічний процес проведення інвентаризації та визначення її результатів для бухгалтера підприємства перетворюється в необхідність вирішення ряду проблемних питань як щодо відображення описаних матеріалами інвентаризацій ситуацій в бухгалтерському обліку, так і адекватної оцінки їх впливу на податкові розрахунки, причому із необхідністю своєчасного врахування постійних і масштабних оновлень ПКУ.

 

Список використаних джерел

  1. Кузик, Н. Оновлення нормативно-правового забезпечення порядку проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємствах / Н. Кузик,             С. Рубель // Економічний дискурс: міжнародний збірник наукових праць.               Вип. 3. – Тернопіль : Крок, 2014. – С. 131-134.
  2. Податковий кодекс України [Текст] : офіц. текст : за станом на  20.09.2015 р. / Верховна Рада України ; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011.  – № 13-14, № 15-16, № 17, С.112. – Доступно з мережі Інтернет : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. – Заголовок з екрана (дата звернення 10.05.2015 р.).
  3. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14 (дата звернення : 19.10.2015 р.). – Назва з екрана.
Категорія: Секція/Section_3_2015_10_30 | Додав: clubsophus (2015-10-30)
Переглядів: 897 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_10_30
Секція/Section_2_2015_10_30
Секція/Section_3_2015_10_30
Секція/Section_4_2015_10_30
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0