Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_11_25_Lutsk » Секція/Section_1_2015_11_25

ОБЛІК РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

Кузик Н.П., к.е.н., доцент, доцент кафедри

Боярова О.А., к.е.н., доцент, доцент кафедри

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ, Україна

 

ОБЛІК РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

За результатами господарської діяльності кожен господарюючий суб’єкт має короткострокову або довгострокову, дебіторську чи кредиторську заборгованості. За нинішніх умов особливої гостроти набули питання наявності сумнівних або безнадійних боргів. І найперше керівництво підприємства цікавить своєчасне погашення та запобіганням безнадійним боргам дебіторів.

Формування резерву сумнівних боргів обумовлено принципом обачності, за яким методи оцінки, які використовують у бухгалтерському обліку господарюючого суб’єкту, повинні запобігти заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Відповідно до П(С)БО 10 сума резерву сумнівних боргів визначається за одним із двох методів [6]: – або за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості,  або за методом застосування коефіцієнта сумнівності. У своїх публікаціях ми звертали увагу на те, що більшість підприємств не створюють резерву сумнівних боргів, пояснюючи це необхідністю вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності [1]. Та й вимоги П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» мають рекомендаційних характер.  А тому на практиці виникає питання щодо можливих наслідків. Звертаючись до змісту  Кодексу України про адміністративні правопорушення [4] не створення резерву сумнівних боргів за вимогами П(С)БО 10, можна кваліфікувати як  порушенням правил ведення бухгалтерського обліку, тобто це адміністративне правопорушення. Відповідно, посадовим особам підприємства з правом підпису загрожує штраф від 136 до 255 грн, який мають право нарахувати лише органи Державної фінансової інспекції (ст. 2341 КпАП) [4], до того ж стосується це тих підприємств, установ та організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету [2]. Вимоги сьогодення диктують інші умови. Так, у Балансі (звіті про фінансовий стан) необхідно відображати дебіторську заборгованість за чистою реалізаційною вартістю. А ще більшої актуальності набули питання нарахування та обліку резерву сумнівних боргів з метою визначення об'єкта обкладення податком на прибуток. Так, протягом 2015 року платники податку на прибуток керуються нормами пп. 134.1 ПКУ [5], згідно з якими об'єктом обкладення з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом збільшення чи зменшення фінансового результату, визначеного у фінансовій звітності, на різниці. Це амортизаційні різниці; різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень); різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій (ст.ст. 138–140 ПКУ [5]). Таким чином, фінансовий результат до оподаткування:

  •  зменшується на суму коригування (зменшення) резервів сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО/МСФЗ (пп. 139.2.2 ПКУ) [5];
  • збільшується на суму витрат по формуванню резервів сумнівних боргів відповідно до П(С)БО/МСФЗ та суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам із пп. 14.1.11 ПКУ (ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ), понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 ПКУ) [5].

Слід відмітити, що у листі Державної фіскальної служби України «Щодо визначення фінансового результату при нарахуванні резерву сумнівних боргів та при списанні безнадійної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів» від 29.10.2015 р. № 22910/6/99-99-19-02-02-15 зазначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування у бік зменшення резерву сумнівних боргів, і тоді на цю суму збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО або МСФЗ [3]. Таким чином, можна зробити висновок, що операція з нарахування  резерву сумнівних на об'єкт оподаткування впливу немає, оскільки витрати в бухгалтерському обліку (дебет субрахунку 944 «Інші витрати операційної діяльності») формують фінансовий результат до оподаткування і на цю суму він  буде збільшений при визначенні об'єкта оподаткування (абз. 2 пп. 139.2.1 ПКУ [5]). І лише коригування (зменшення) резервів, на яке збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО/МСФЗ буде мати місце при  визначенні об'єкта оподаткування, тобто зменшить його. На суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, що не відповідає вимогам пп. 14.1.11 ПКУ, підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування. Однак, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості. Тобто операція зі списання безнадійної дебіторської заборгованості в межах суми нарахованого резерву, яка в облікових регістрах відображається записом дебет рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів»  кредит рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», у Податковому кодексі не розглядається.

Таким чином, нарахування резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості активів є однією із фундаментальних позицій у системі бухгалтерського обліку, а для платників податку на прибуток доцільність та необхідність розрахунку резерву сумнівних боргів не викликає сумнівів.

 

Список використаних джерел

  1. Боярова О.¤ А.¤ Резерв сумнівних боргів як обачний інструмент впливу на діяльність підприємства / О.¤ А.¤ Боярова, Н.¤ П.¤ Кузик // Облік і фінанси АПК.¤ – 201.¤ – № 4¤ – С. 41-44.
  2. Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ВРУ. – Режим доступу:  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-12.
  3. Лист Державної фіскальної служби України «Щодо визначення фінансового результату при нарахуванні резерву сумнівних боргів та при списанні безнадійної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів» від 29.10.2015 р. № 22910/6/99-99-19-02-02-15 [Електронний ресурс]   – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/64839.html .
  4. Кодекс України про адміністративні правопорушення в від 07.12.1984 року № 8073-Х [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ВРУ. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
  5. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ВРУ. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
  6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Наказ Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. №237.
Категорія: Секція/Section_1_2015_11_25 | Додав: clubsophus (2015-11-24)
Переглядів: 4291 | Рейтинг: 1.3/3
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_11_25
Секція/Section_2_2015_11_25
Секція/Section_3_2015_11_25
Секція/Section_4_2015_11_25
Секція/Section_5_2015_11_25
Секція/Section_6_2015_11_25
Секція/Section_7_2015_11_25
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0