Марчин М.І., здобувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу
Тернопільський національний економічний університет
м. Тернопіль Україна
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВІДХОДІВ В ЦУКРОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
Подальше збільшення обсягів промислового виробництва і підвищення його ефективності на сучасному етапі господарювання можливе лише шляхом інтенсифікації. Це передбачає вдосконалення технології та організації виробництва, більш ефективне використання виробничих ресурсів. Тому важливе значення практично у всіх галузях промисловості має вирішення проблеми поліпшення якісних характеристик матеріальних ресурсів і їх комплексної переробки. Все це свідчить про визначальний вплив матеріальних витрат на рівень собівартості продукції. Причому в цукровій де матеріальні витрати становлять більше 80% залежність найтісніша.
На жаль, в цілому в цукровій промисловості ефективність використання виробничих відходів невисока. Відсутність належної інформаційної бази призводить до незадовільної організації аналізу господарської діяльності, оперативного та господарського контролю. Одним з основних шляхів інтенсифікації виробництва є комплексна переробка матеріальних ресурсів, включаючи повне використання всіх виникаючих при цьому відходів. Зростання конкуренції у з зв’язку з Євроінтеграційними процесами України вимагають від промислових підприємств і об'єднань повного використання відходів як основної умови підвищення ефективності виробництва в умовах створення механізму ресурсозбереження [1]. Для управління рухом та використанням відходів необхідна відповідна інформаційна база, сформована в основному бухгалтерським обліком. Попередньо ж умовою організації обліку вторинних матеріальних ресурсів є визначення його об'єктів.
Земля, що накопичується на цукрових заводах визнаються незворотними відходами, що на нашу думку є неправильним. Так згідно методичних рекомендацій “Незворотні відходи не є активами оскільки не представляють для підприємства цінності. Від них потрібно позбутися - утилізувати, знищити, передати на переробку спеціальним підприємствам і т. д. залежно від того, що зазначено робити з тим чи іншим видом відходів у чинному законодавстві”.[2] А згідно тих самих методичних рекомендацій до зворотніх відходів залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), які втратили повністю або частково початкові споживчі властивості вихідного матеріалу (хімічні та фізичні) і тому використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Відходи є зворотніми, якщо від їх використання можна отримати економічну вигоду. Якщо ж відходи не можуть бути використані або реалізовані, вони вважаються безповоротними і відносяться на собівартість виготовленої продукції.
Сьогодні присутній значний попит на пакетовану землю для вирощування рослин у вазонах і на присадибних ділянках. Так в Англії саме цукрові заводи є найбільшими в країні постачальниками пакетованого верхнього шару грунту в країні і продають 300 тис. т. землі щороку (4% від маси перероблених цукрових буряків), а отже українські цукрові заводи можуть отримати економічну вигоду з продажу землі, що переводить земельні відходи в категорію зворотніх [3]. Переведення землі з незворотніх відходів у зворотні відходи з встановленням ринкової ціни на неї змусить сільськогосподарських виробників використовувати більш технічно досконаліше обладнання для зменшення вивезення родючого грунту (мінімізує ерозію грунту) і одночасно дозволить забезпечити більшу продуктивність цукрових заводів у зв’язку з покращенням рівня якості сировини та знизить зайві транспортні витрати, що виникають через перевезення грунту. Так, в Англії після визнання землі продукцією забрудненість цукрових буряків землею скоротилася в два рази протягом 15 років і дозволило вийти за показником чистоти цукрових буряків на перше місце в Євросоюзі. Звичайно сьогодні земельні відходи в цукровій промисловості не вважаються зворотніми, проте супутня продукція жом і меляса раніше вважалися виробничими відходами. Хоча земельні відходи можна віднести і до побічної продукції. Зворотні відходи та побічна продукція за своїми ознаками мають багато спільного. Побічна продукція виходить із виробництва як готовий продукт, що не потребує подальшої обробки. Тому якщо земельні відходи, які не потребують знешкодження та користуються попитом їх можна віднести до готової продукції, зокрема як різновид побічної продукції. Все буде залежати від того грунт буде продаватися з додатковою переробкою чи без неї. Тай віднесення грунту до відходів не зовсім правильно оскільки сьогодні грунт є основною продукцією багатьох підприємств, а якщо продукція є готовою продукцією іншого підприємства, то внесення її в категорію відходів не коректно [4].
На жаль, виробництво з переробки відходів в більшості випадків вважаються другорядними не тільки з точки зору прогресивності технології та організації, а й постановки бухгалтерського обліку. Характерними недоліками обліку при цьому є: велике число первинних документів; недостатня достовірність калькулювання собівартості продуктів, одержуваних при переробці виробничих відходів.
Список використаних джерел
1. Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом від 21 березня 2014 року [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=248387631.
2. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Затв. наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 р. № 343.
3. British sugar [Electronic resourse]. – Access regimen : http:/www. britishsugar.co.uk/ beet_sugar_csr2.
4. Славянский А. А. Отходы сахарного производства и их использование в сельськом хозяйстве / А. А. Славянский, Л. В. Кирейчева // Сахар. – 2009. – № 10. – С. 48−49.
| 
